"На розломах історії". У Варшаві на честь варшавських повстанців запалили Вогонь пам"яті і проводили паралелі з війною в Україні (ФОТО)
Опубликовано: 2.08.2022. 0:46








В моем мозгу, который вдруг сдавило
Как обручем, – но так его, души! –
Варшавское восстание кровило,
захлебываясь в собственной крови...
Сражались – плохо, или бедно,
А наши корпуса –
В пригороде медлили
Целых два часа.
В марш-бросок или в атаку
Рвались, как один,
И танкисты плакали
На броню машин...
В Польшу Высоцкий начал приезжать в 70-е отнюдь не как наивный советский турист – польского языка он не знал, зато хорошо знал историю и культуру этой страны, причем осведомлен о подробностях, которые в Советском Союзе старательно замалчивались. Знал Высоцкий и о трагедии Варшавского восстания.
В один из своих приездов, прогуливаясь по варшавской Старувке (старому городу), Высоцкий начал писать стихотворение «Дороги, дороги...», где были эти строки.
Что это значит?


Бывший президент Республики Польша Бронислав Коморовский сказал , что память о восстании имеет не только национальное, варшавское, но и районное измерение. Он подчеркнул, что ежегодные торжества для следующих поколений являются «якорем доброй и мудрой памяти», когда, кроме памяти героев, рассуждают и о значении Варшавского восстания – «оправданным ли было решение о восстании, которым было человеческое, материальное и политическое. цена совсем неудачного восстания».
Коморовский признался, что кадры войны в Украине, особенно разрушенный Мариуполь, напоминают столицу в сентябре 1939 и Варшавское восстание. Hfpheityyfz Dfhifdf/
Разрушенная Варшава. 1944 год
«Там также в будущем будет дискуссия о смысле вооруженной борьбы, смысле сопротивления, когда есть диспропорция сил, когда есть неравные возможности, когда надо наверстывать материальные слабости и недостаток оружия. ибо силою духа, сказал он. - То , что мы сегодня наблюдаем в Украине, из-за непропорциональности власти и отсутствия вооружения, должно заставить нас думать, что есть только одна свобода, что, борясь за свою свободу, нужно быть готовым бороться и за чужую свободу».
"Свобода настолько прекрасна, что к ней необходимо приучать такие поколения", – подчеркнул Коморовский.
Затем вице-президент Братек зажег огонь памяти. Огонь от Могилы Неизвестного солдата принесла эстафета поколений участников боевых действий, воинов, разведчиков и гвардейцев столицы. Традиционно зажигающийся 1 августа огонь будет гореть 63 дня – столько, сколько длились повстанческие бои.
После церемонии по традиции Марш Мокотив отправился из Парка Дрешера, который прошел по улице Пулавской перед обелиском памяти 119 погибших повстанцев из Башни на улице Дворковой.
Повстанців «Вежа» було вбито німцями 27 вересня 1944 року після капітуляції Мокотова, заблукавши в каналізації, прориваючись до Середгорода, і помилково залишили люк на вул. Dworkowa 3/5. У цьому районі розташовувався штаб жандармерії Варшавського повіту. Німці вчинили вбивство всупереч окружній угоді про капітуляцію, яка гарантувала, що повстанці вважатимуться військовополоненими.
"Положення України викликає у нас гіркі спогади про Варшавське повстання, коли один окупант жорстоко і нещадно боровся з поляками, а другий байдуже дивився на палаючу Варшаву, цинічно чекаючи, поки разом зі столицею загинуть найбільші сини та дочки Польщі.
– сказав архієпископ Єдрашевський .
Він також цитував, серед іншого, опубліковане після припинення повстання звернення до польського народу Національної ради міністрів та Ради національної єдності, яка діяла у Лондоні. За словами митрополита, зміст прокламації показує сучасність та європейську солідарність у критичному світлі.
У зверненні були такі гіркі заяви: «Ми не отримали дієвої допомоги… З нами поводилися гірше, ніж із союзниками Гітлера: Італією, Румунією та Фінляндією. Серпневе Варшавське повстання зазнає краху в той же час, коли наша армія допомагає звільнити Францію, Бельгію та Нідерланди через відсутність дієвої допомоги. Ідучи сьогодні вулицями столиці, пам'ятаємо, що це місто, де загинуло понад 300 тисяч варшав'ян. Найкраща молодь своєю кров'ю вимила тротуари цього міста. Ось як ти любиш. Немає кохання без жертовності. Таке кохання заслуговує права на Батьківщину».
Як виявилося, свою ходу у цей день у Варшаві мали і польські націоналісти - послідовники Дмовського , які почувають себе наразі нібито не дуже комфортно. Про це свідчить інтерв"ю пана Януша Ковальського ( (Solidarna Polska) виданню Nezalezna.
Як пише видання, п.Ковальського журналісти зустріли на шляху Маршу Варшавського повстання та запитали його "про характер його участі у заході".
"Марш Варшавського повстання в одинадцятий раз стартує від Рондо Дмовського. Це цілком низова, соціальна, неполітична ініціатива. Тут зустрічаються поляки різних поглядів, партійних гербів немає . І, на жаль, маємо, звичайно, мера столиці Варшави Рафала Тшасковського, який робить усе, щоб польські патріоти не могли поклонятися варшавським повстанцям", -– сказав Януш Ковальський.
Журналісти пояснюють, що з точки зору співрозмовника, цього року "марш законний, але можливість створення циклічного заходу заблокована".
"Что ж, это доказательство того, что хозяин столицы Варшавы по неизвестным причинам пытается сделать так, чтобы эта ассамблея не была навсегда. И это должна быть инициатива под особой защитой столицы, как низовая инициатива, прежде всего жителей Варшавы. По-моему, как бывшего" должностного лица местной власти, это должна быть особая защита города. Почему нет? Я думаю, что поляки могут сами ответить на этот вопрос", - сказал Ковальский.
Наталья Кононова, East\West.ostrovok
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
Версия для печати