Географ Мирослав Дністрянський: "Процес створення об’єднаних територіальний громад в Україні різко пригальмував, а перспективний план не виконується"

Відомий географ, професор Мирослав Дністрянський на сторінці групи "Геопросторова організація суспільства" в Facebook опублікував текст, присвячений створенню обєднаних територіальних громад в Україні. Вважаємо його важливим і передруковуємо.

Процес створення об’єднаних територіальний громад в Україні різко пригальмував, а перспективний план не виконується. І на сьогодні площа ОТГ не покриває навіть половини території держави. Ще меншою є частка населення, яка проживає в таких громадах.

З цього приводу прем’єр-міністр В. Гройсман навіть зробив заяву, що каратиме тих голів адміністрацій, які блокують проведення реформи. Деякі експерти також визнають саме місцевих чиновників винними в тому, що створення ОТГ не є тотальним. І певна рація в цьому є.

Але чи насправді вся проблема зводиться до позиції місцевої влади? Насправді, не все так просто. І щоб глибше зрозуміти проблему, то треба усвідомити: жодні адміністративно-територіальні перетворення не можуть мати лише позитивних наслідків, і завжди виникатимуть нові ризики і загрози. Так і зі створенням ОТГ.

Які позитиви дає ця реформа? Насамперед, соціально-психологічні: люди відчувають, що вони самі матимуть змогу більше впливати на соціально-економічний розвиток своєї території і розпоряджатися наявними коштами. І обсяги таких коштів, які залишатимуться на місцевому рівні, можуть бути значними. Але лише за умови, якщо на території громади будуть значущі суб’єкти господарювання. Але якщо їх нема, то новостворена громада за умови самозабезпечення може опинитися у скрутному становищі, адже не вистачатиме коштів не лише на будівництво доріг, соціальний розвиток, але і на утримування наявної соціально-культурної інфраструктури. Тому нові громади і сформувалися переважно там, де є певна економічна база, уже сформовані центри (малі міста, селища), і повільно іде в сільській місцевості, де реальним є побоювання погіршення адміністративного обслуговування через зростання відстаней до нових центрів, відсутності в них належної інфраструктури. Тобто самі люди на місцях реально бачать деякі можливі негативні наслідки і опираються реформі.

Є ще інші моменти: багато сіл втрачає статус центрів місцевого самоврядування, а кількість периферійних поселень зростатиме. Це також створює негативний фон. То яким мав би бути вихід з ситуації? Проголошені зміни так чи інакше вже треба доводити до завершення. Але робити це так, щоб мінімізувати негативи. Насамперед мусить бути конкретна програма зміцнення економічної бази сільської місцевості, доведена до ладу нормативно-правова база діяльності ОТГ, створення інфраструктури нових центрів.

Реалізувати таку програму сама Україна не зможе. Потрібна безпосередня економічна підтримка ЄС, так як це було зроблено в деяких інших країнах Центрально-Східної Європи. Водночас, якщо залишити ОТГ напризволяще, без конкретної економічної підтримки, то це може спричинити нові негативні тенденції знелюднення сільської місцевості.

Источник:

Facebook