Останнім часом у німецькій політиці все більше звучить критика через низьку частку працевлаштованих біженців з України, пише Українська діаспора в Німеччині.
Критики Job Turbo вказують на те, що ініціатива витісняє українців у низькооплачуваний сектор. У BMAS натомість наголошують, що метою Job-Turbo є не лише швидке працевлаштування, а і як наступний крок - підвищення кваліфікації паралельно до роботи.
Експертка IAB Маріелла Фалькенгайн виділила основні перешкоди українців на шляху до ринку праці:
Німецька мова дається складно або ж інтенсивність мовного курсу надто висока;
Критичні життєві обставини (наприклад, якщо їхні чоловіки перебувають на фронті);
Суб'єктивний вік «деякі жінки почуваються занадто старими для того, щоб починати нову кар'єру або вивчити німецьку мову». За її словами, це може бути пов'язано з тим, що пенсійний вік в Україні нижчий, ніж у Німеччині;
Не вистачає часу.
Як інші справляються?
Олена Западнюк із Бад Гоннефа готується скласти іспит з німецької на рівень B2. Отриману в Україні психологічну освіту, завдяки допомозі центру зайнятості їй вдалося визнати в Німеччині - на це пішло вісім місяців;
Наталія Брез, яка понад двох років живе у місті Нойвід, намагається знайти роботу, втім безрезультатно. Тому вона не йде працювати по диплому, а шукає навчання, щоб отримавши німецький диплом, могла працювати, отримуючи не мінімальну зарплату;
Альона Бут приїхала з двома дітьми 2 і 5 років. Для молодшого донині не могла знайти дитсадка, а через це - не мала можливості відвідувати мовні курси. Тому самостійно вивчає німецьку. Попри те, що Альона має вищу освіту, вона не проти піти й на низькокваліфіковану роботу. Однак не знає, чи вдасться її поєднувати з доглядом за двома дітьми;
Біженка з України Наталія Оленюк склала іспит з німецької мови на рівень B1 і отримала запрошення від дитсадочка і будинку для літніх людей. Обидва потенційні роботодавці готові взяти її на роботу без необхідної кваліфікації, але з можливістю отримувати профосвіту (Ausbildung) паралельно до роботи .
Нагадаємо, 10 квітня 2024 року, віцепрем'єр-міністр України - міністр економіки Юлія Свириденко та Генеральна директорка Міжнародної організації з міграції (МОМ), що є частиною системи ООН, Емі Поуп підписала документ про співробітництво.
Угода передбачає співпрацю, зокрема за наступними напрямками: обмін інформацією та реалізація спільних заходів, проєктів, ініціатив, вдосконалення політики та законодавства у сфері економічної адаптації та відновлення мікро- та малого бізнесів, переміщених або порушених війною.
Також передбачається взаємодія у питаннях створення сприятливих умов та поширення актуальної інформації для повернення українців, що нині перебувають за кордоном, координація з українською діаспорою щодо підтримки інвестицій і торгівлі тощо.