Euronews: На противагу США і Китаю Євросоюз планує побудувати сім гігафабрик штучного інтелекту

На тлі зростання занепокоєння цифровою залежністю від США і Китаю Євросоюз планує побудувати сім гігафабрик штучного інтелекту ( II), повідомляє Euronews.

Брюссель виділить на це близько 5 млрд євро, ще 5 млрд – країни-члени ЄС, що беруть участь у проекті, решта 20 млрд – приватні інвестори.

Гігафабрики ІІ – це великі обчислювальні центри, оснащені новітніми, високоспеціалізованими чіпами, призначеними для навчання наступного покоління технологій штучного інтелекту, зокрема найпросунутіших великих мовних моделей, які мають обробляти трильйони одиниць даних.(Масштабні проекти дата-центрів вже активно реалізуються у США та Китаї).

Цей крок є частиною ширшого курсу на технологічний суверенітет, покликаного скоротити залежність ЄС від іноземних постачальників хмарних сервісів та чіпів.

Ініціатива викликала великий інтерес у галузі: 76 компаній заявили про попередній інтерес до подання заявок.

Щоб задовольнити запит з боку приватного сектору та забезпечити розумний географічний розподіл інфраструктури, Єврокомісія розширила початкові плани з чотирьох або п'яти гігафабрик до семи.

Водночас Єврокомісія критикується за неодноразові перенесення термінів реалізації ініціативи, через які Європа розвивається в темпі, що підриває її власну риторику про термінову необхідність наздогнати США та Китай.

Закупівельна процедура поділена на дві послідовні фази. Ціль поетапного підходу – поступово нарощувати потужності протягом найближчих шести з половиною років.

Така поетапність багато в чому пов'язана із нестачею доступного фінансування. Спочатку було оголошено, що Єврокомісія готова виділити на гігафабрики 20 млрд. євро, але згодом вона поступово скоротила фінансові зобов'язання.

Частка держфінансування проекту була знижена приблизно до однієї третини від загальної суми інвестицій. Причому Брюссель забезпечить лише половину цієї суми, решту профінансують країни союзу, які підтримують ініціативу. Дві третини, що залишилися, повинні надійти з приватного сектору.

У результаті внесок Брюсселя становитиме близько 5 млрд євро, ще приблизно 5 млрд євро додадуть європейські уряди, і близько 20 млрд євро забезпечить приватний капітал.

Масштабні інфраструктурні проекти такого роду і раніше викликали критику, оскільки зазвичай грають на руку державам-членам з найбільшими бюджетами.

Про бажання розмістити у себе гігафабрики заявили десять країн: Німеччина, Італія, Франція, Польща, Чехія, Данія, Фінляндія, Греція, Португалія та Іспанія. Можливі як національні, і багатонаціональні консорціуми. Париж вже дав зрозуміти , що має намір діяти самостійно.

Єврокомісія підписала меморандуми про взаєморозуміння з трьома виробниками чіпів: Nvidia, AMD та Qualcomm. Серед критеріїв оцінки заявок передбачено й заходи щодо запобігання можливої технологічної залежності від окремих постачальників.

Успішні проекти мають розпочати фізичне будівництво гігафабрик на початку 2027 року, а введення об'єктів в експлуатацію заплановане на середину 2028 року.