Роздмухування ненависті як професія. Донбасофобія і русофобія письменника Василя Шкляра

В Україні склався прошарок інтелігенції, який вже давно працює на потребу крайніх правих політичних сил. Зараз, сіючи етнічний партикуляризм, вони перетворилися на ідейних натхненників партії війни. Однією з найпомівтніших постатей в цій когорті - письменних Василь Шкляр.

Нещодавно він дав інтерв'ю інтернет-виданню «Волинські новини», яке було передруковано іншим виданням - "Дзвін".

Висловлювання В. Шкляра становлять загрозу національній безпеці і працюють на розкол України. Тому їх не можна оминути, вважаючи примхою митця.

Далі без коментарів декілька висловлювань в матеріалу.

"Кацапи відстежують все українське і намагаються зашкодити. От вийшов канадський фільм «Гіркі жнива» про голодомор. Я цей фільм не ідеалізую, але критика зарубіжної преси просто нищівна. Вона розгромила фільм. Вважаю, що все це проплачено кацапами".

"Коли дивлюся на тих виродків, які вік прожили в Україні, а так і не змогли вивчити української мови, то мені аж щось робиться. Я вірменську вивчив за два місяці. Навіть не в університеті, а під час гри у карти, в очко. Там, якщо пропустиш слово, то влетиш на гроші. Вірменська дуже складна мова, не схожа на жодну іншу. Якщо українську хтось не може вивчити, то він або несповна розуму, або має бар’єр, ненависть до всього українського. На жаль, так побудована наша держава, що без української мови можна обійтися. Доки так буде, доти житимемо у розхристаному напівчужому світі. Треба зробити так, щоб без державної мови притомний громадянин не міг обійтися. Хочеш здобути освіту, хочеш зробити кар’єру – знай державну мову.

Певні зрушення у свідомості українців відбулися під час останніх двох революцій, та потім знов усе пригасало. У вищих ешелонах влади люди побачили не повстанських провідників, а російськомовних чиновників. Чи є в цій двомовності небезпека для держави? Звісно, що є".

"Україна ніколи не поверне кордони 2014 року. Ті люди щасливі, що живуть у Росії. Не треба забирати в людей щастя. Донбас для нас – чужа чужина. На тему українсько-російської війни я висловлюю дуже непопулярні речі. Переконаний, що та територія не варта життів найкращих українців. Мені часто заявляють, що я ледве не сепаратист, бо готовий віддати ці землі. Але у мене є кращий план повернення: відрізати усю ту територію, ту нечисть від нас, збудувати свою сильну державу, а тоді вже приєднувати кого завгодно, але на своїх умовах. Бо виходить так, що хочемо не Донбас приєднати до України, а навпаки".