Саміт НАТО: чотири роки повномасштабної війни Росії проти України змінили суть НАТО - DW

Саміт НАТО, який відбудеться 7-8 липня в Анкарі, навряд чи увійде в історію доленосними рішеннями щодо України. Питання її вступу до Північноатлантичного альянсу не стане головною інтригою цієї зустрічі на найвищому рівні. Члени НАТО зберуться в Туреччині, щоб продемонструвати, що вони вже почали втілювати в життя рішення, ухвалені роком раніше в Гаазі. Європа бере на себе більше відповідальності за власну оборону, а НАТО загалом перебудовується для довгострокового та сталого протистояння Росії. У Брюсселі це вже охрестили "НАТО 3.0".

Понад чотири роки повномасштабної війни Росії проти України змінили суть НАТО.

"Якщо раніше головним викликом для Альянсу були операції далеко за межами Європи, то тепер союзники знову готуються до колективної оборони власної території. При цьому йдеться не лише про зростання оборонних витрат, а й про глибшу трансформацію - від розвитку оборонної промисловості до перегляду військового планування та прискореного впровадження нових технологій", - пише DW.

В аналітичному центрі International Crisis Group очікують, що ця зустріч стане насамперед "самітом реалізації": замість нових обіцянок союзники покажуть, як багатомільярдні інвестиції перетворюються на реальні оборонні спроможності. Водночас Росія, як і раніше, розглядається як головна довгострокова загроза безпеці НАТО.

Одночасно триває перерозподіл відповідальності всередині Альянсу. Після рішення США скоротити частину своїх зобов'язань у межах моделі сил НАТО європейські союзники кажуть, що їм уже вдалося закрити значну частину прогалин, які виникли. Головне питання тепер, як визнають і в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, вже не в тому, чи зможе Європа замінити частину американських спроможностей, а в тому, чи вдасться їй зробити це вчасно.

Як Україна змінює НАТО

Якщо Росія змушує НАТО готуватися до нової війни, то Україна вже знає, як ефективно давати відсіч російській агресії. Саме тому Київ домагається, щоб на саміті в Анкарі Україну визнали державою, яка робить внесок у безпеку Альянсу.

"Політично для нас дуже важливо, щоб Україна була визнана саме як security contributor, тобто саме як контрибутор безпеки, а не виключно отримувач допомоги", - сказала кореспондентці DW глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук. За її словами, саміт в Анкарі стане першим, у якому Україна повноцінно бере участь уже в цій новій ролі, і Київ розраховує, що підсумкова декларація відобразить цю нову реальність.

За останній рік ця роль перестала бути виключно політичною формулою. Українські військові вже беруть участь у роботі спільного центру НАТО-Україна JATEC, у навчаннях Альянсу за сценаріями колективної оборони та допомагають інтегрувати отримані на полі бою уроки до доктрин і військового планування НАТО.

На думку брюссельської експертки з питань безпеки з Центру Мартенса Іонели Чіолан, ідеться справді не просто про красиву дипломатичну формулу. "Україна поступово стає постачальником безпеки для Європи", - сказала вона в інтерв'ю DW.

Схожого висновку дійшли й автори дослідження European Policy Centre, які також називають Україну постачальником безпеки для Європи. На їхню думку, Україна вже не лише отримує підтримку НАТО, а й допомагає самому Альянсу адаптуватися до сучасної війни.

Чого НАТО вчиться в України

Але чи справді Північноатлантичний альянс уже змінюється під впливом українського досвіду? Чіолан каже, що цей процес лише набирає обертів, а багато уроків Альянсу ще тільки належить засвоїти.

Передусім ідеться про найсучасніший бойовий досвід. За словами аналітикині, саме Україна найкраще розуміє, як воює Росія, як змінюється її тактика та в чому полягають уразливості російської армії.

Не менш важливими є швидкість інновацій і здатність стрімко впроваджувати нові технології. "Найголовніший урок для НАТО - це швидкість і здатність адаптуватися", - зазначає Чіолан. За її оцінкою, українська оборонна промисловість, військові та інженери навчилися працювати як єдина гнучка система, тоді як у країнах НАТО багато процесів, як і раніше, тривають роками.

Однак у цій війні швидко адаптується не лише Україна, наголошує експертка. Росія також постійно змінює тактику та озброєння, тож засвоєні сьогодні уроки можуть швидко застаріти.

На це звертає увагу і секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник і заступник члена постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Роман Костенко. За його словами, Росія вже перебудовує свою армію під нові способи ведення війни, тож і НАТО необхідно постійно переглядати власну військову концепцію.

"Офіційним противником НАТО залишається Росія, яка вже засвоїла уроки цієї війни (...) Тому неправильно, коли вона бачить, що НАТО готується до попередньої війни", - сказав Костенко в інтерв'ю DW.

За інформацією військового, багато армій країн-членів Альянсу, як і раніше, роблять ставку на озброєння та концепції, ефективність яких війна РФ проти України вже змусила переглянути. Наприклад, танки залишаються важливим елементом війни, однак уже не можуть застосовуватися так, як раніше, оскільки масове використання безпілотників радикально змінило поле бою.

За словами Костенка, зміни торкнулися не лише самих озброєнь, а й уявлень про безпеку на полі бою. Якщо раніше навіть за кілька кілометрів від лінії фронту можна було почуватися відносно спокійно, то сьогодні безпілотники дають змогу завдавати ударів на десятки кілометрів углиб, фактично стираючи поняття безпечного тилу.

Тож ще один урок, який НАТО належить повною мірою засвоїти, стосується стійкості суспільства, каже Іонела Чіолан. Вона зазначає, що Альянс дедалі активніше вивчає український досвід захисту критичної інфраструктури, протидії дезінформації та взаємодії армії, держави й громадянського суспільства в умовах повномасштабної війни.

Ці уроки вже починають перетворюватися не лише на рекомендації, а й на зміни всередині самого Альянсу. Досвід, отриманий в Україні, поступово інтегрується до стратегічних документів, військового планування та програм підготовки НАТО.

Чого Україна очікує від "НАТО 3.0"

Однак визнання нової ролі України в підсумковій декларації недостатньо.

За словами Альони Гетьманчук, Києву потрібні не разові поставки озброєнь, а довгострокові зобов'язання союзників щодо фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Лише так українські підприємства зможуть планувати виробництво в середньо- та довгостроковій перспективі.

Для Києва це означає не просто збільшення обсягів допомоги, а перехід до нової моделі співпраці. Якщо раніше Україна переважно отримувала озброєння від союзників, то тепер дедалі частіше йдеться про спільне виробництво, інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс та інтеграцію українських розробок до європейської оборонної екосистеми.

Водночас ідеться не лише про гроші. За словами Іонели Чіолан, коли Європа вибудовуватиме нову архітектуру безпеки, Україна має стати одним із її ключових стовпів.

Як каже Роман Костенко, саме українська армія вперше відкрила союзникам те, чого вони раніше не бачили. "Ми показали слабке місце Російської Федерації. До цього НАТО його не знав", - каже він.

За словами військового, Україна продемонструвала, що навіть значно меншими силами можна завдавати системних ударів по найуразливіших елементах російської воєнної машини - від паливної інфраструктури до об'єктів в окупованому Криму. Якщо Росія змусила НАТО знову готуватися до великої війни, то Україна вже змінює уявлення Альянсу про те, якою має бути оборона Європи перед російською загрозою.