"Чому саме зараз перевезення кісток давно померлих людей перетворюють на помітну державну кампанію і мало не акт національного відродження?" - Безугла
Навіщо світській державі, в якій йде війна і коли останки багатьох наших захисників досі не повернуті й не ідентифіковані, відтворювати логіку «святих мощей», повертаючи останки Мельника і Коновальця, і робити з кісток політичний символ? Таке питання ставить у Фейсбук нардеп Мар"яна Безугла.
"Не розумію цього показового піару навколо повернення останків українських діячів. Люди померли десятиліття тому. Вони роками жили в інших країнах, мали там родини. Андрій Мельник сам зарезервував місце на цвинтарі для себе і дружини. У випадку Коновальця справді є підстави говорити про бажання бути похованим в Україні. Але питання в іншому: чому саме зараз перевезення кісток давно померлих людей перетворюють на помітну державну кампанію і мало не акт національного відродження?
Причому везуть їх на Національне військове меморіальне кладовище, навколо землі якого роками триває скандал. Верховний Суд визнав незаконною передачу цієї ділянки під НВМК, є задокументовані питання щодо ризиків підтоплення. І все це у воюючій країні, де будь-який символічно важливий об'єкт може одного дня опинитися під російською ракетою.
Навіщо?
Лякає і дивна підміна поваги до людини культом її фізичних останків. Навіщо світській державі відтворювати логіку «святих мощей» і робити з кісток політичний символ?
Особливо зараз.
Коли останки багатьох наших захисників досі не повернуті й не ідентифіковані. Коли десятки тисяч людей мають статус зниклих безвісти. Коли родини живуть між надією і могилою, якої немає.
Коли менш ніж місяць тому країна отримала нового Головнокомандувача, а паралельно тривають кримінальні розслідування смертей і катувань у 425-му ОШП «Скеля».
Не бачила від Ірина Верещук співмірної публічної активності навколо проблем у війську, катувань і втрат. Зате навколо повернення останків історичних діячів — камери, заяви, урочистості й великі слова про історичну справедливість. Дуже просте питання: а справедливість щодо живих і щойно загиблих у нас уже настала?
Після років великої війни українська школа досі не перебудована під реальність країни, яка може десятиліттями жити поруч із ворогом і мусить виховувати покоління, здатне цю державу захищати. На вулиці підлітки говорять переважно російською. У Міноборони досі немає дієвої системи національно-патріотичного розвитку. Тисячі експонатів у музеях не були вивезені, не були захищені, були втрачені чи зруйновані просто через те, що про це не подумали. Про це мовчать.
Ну а сама зміна вектора «націоналістки» Ірини — окрема наруга над пам'яттю українських державотворців".
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
