3 роки тому пішов у Вічність відомий правозахисник, луганчанин Микола Козирєв (ФОТО)

Сьогодні спливло 3 роки, як пішов у Вічність відомий правозахисник Микола Козирєв - філософ, дисидент-шістдесятник, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини, луганчанин, український патріот, пише Гельсінська ініціатива - ХХІ.

"Сьогодні спливло 3 роки відтоді, як у переддень Війни, яку ми досі не назвали Війною, пішов у Вічність наш дорогий колега, Микола Козирєв - філософ, правозахисник, дисидент-шістдесятник, член правління УГСПЛ, луганчанин, український патріот.

Інтернет та соціальні мережі дозволяють повернутися до думок, які Він залишив. Його сторінка на ФБ досі існує досі - @Nikolay Kozyrev

Ці Його думки, оцінки, запитання й сьогодні актуальні .

Ось, наприклад, незадовго до Його смерті написано:

«УТЕШЕНИЕ СТАРИКАМ

Первое утешение. Если вы в том возрасте, когда «всё болит» и это уже неизбывно, не отчаивайтесь – старость, как и молодость, проходит.

Второе утешение. Попытайтесь сделать мировоззренческий реверс – радикально переменить взгляд на свою жизнь в этом мире. Например, спросить (Его?): а что если вот это всё-всё, где я жил, работал, любил, мыслил и страдал, - что если это и есть тот самый Рай?

И чувство благодарности за привилегию "пребывания" здесь наполнит вас.»

Або:

"О ВЛАСТИ"

* * *

"Власть отвратительна, как руки брадобрея" (Осип Мандельштам, 1933)

Это на все времена. Что-то более отвратительное, чем эта схватка за власть Порошенко и Зеленского, придумать сложно….»

* * *

Справді, це схоже на інстинкт самознищення українців - війни між нашими вождями...

А це Микола Козирєв написав ще молодим, у 60-х роках, після вторгнення радянських танків до Праги. Після тих своїх дописів він перестав викладати філософію студентам і пішов у шахту...

Втім, у мене складається враження, що нинішнє суспільство стало ще більш герметичним, і ще менш людяним, аніж тодішнє… А ви, панове, кажете – «совок»...