Правозахистник Володимир Чемерис дав правовий аналіз дій влади під час Хресної ходи УПЦ МП

Правозахистник Володимир Чемерис дав правовий аналіз дій влади під час Хресної ходи УПЦ МП. Свої висновки він виклав на сторінці у Facebook.

"Свобода зібрань в Україні гарантується такими актами:

- Конституція України, ст. 39, яка встановлює повідомчий, а не дозвільний характер реалізації права на мирні зібрання. А також визначає, що обмежити або заборонити зібрання може лише суд і лише у конкретних випадках. Ст. 92 Конституції говорить, що права і свободи, а також основні обов’язки громадян, можуть визначатися лише законами України (а не рішеннями органів місцевого самоврядування або постановами Кабміну чи наказами міністрів, наприклад).
- Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 11 та ст. 10), яка з 1997 року є частиною українського законодавства.

- Рішення Європейського Суду з прав людини є обов’язковими для виконання та «джерелом права» в Україні. Це визначено законом України «Про виконання рішень Європейського Суду…». Отже, рішення Євросуду, які стосуються інших країн, мають застосовуватись у адміністративній та судовій практиці в Україні.

- Ст. 340 Кримінального Кодексу України встановлює відповідальність за «незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства» - до 5 років. На сьогодні звинувачення за цією статтею пред’явлено особам, підозрюваним у розгоні «євромайдану» 30.11.2013.

1. Підстав для судової заборони Хресної ходи УПЦ МП згідно Конституції немає. Те, що низка осіб (в основному представники ультраправих формувань та, навіть, голова ВРУ) незадоволені цією ходою, не може буде підставою для заборони ходи. Зокрема, рішення Євросуду «Лікарі за життя» проти Австрії» говорить: «Будь-яка демонстрація може зачіпати або ображати людей, які виступають проти висунутих демонстрантами ідей або вимог. Проте учасники повинні мати можливість провести демонстрацію без ризику постраждати від фізичного насильства з боку своїх супротивників. Такі побоювання можуть перешкоджати об'єднанням громадян або іншим групам, що мають спільні ідеї та інтереси, відкрито висловлювати свої думки стосовно найбільш суперечливих питань, які хвилюють суспільство. У демократичному суспільстві право на контрдемонстрацію не може призводити до відмови у здійсненні права на саму демонстрацію».

2. Бориспільська міськрада, яка 22.07.2016 заборонивши хресну ходу через місто, порушила ст. 39 та 92 Конституції України. Таким чином відповідне рішення є незаконним, а посадові особи, які ухвалили таке рішення, порушили ст. 340 ККУ.

3. Рішення Євросуду «Лікарі за життя проти Австрії» встановлює позитивні зобов’язання держави, передусім її правоохоронних органів, щодо захисту свободи зібрань. Тобто, органи держави не просто мають спостерігати за мирними зібраннями, а забезпечити реалізацію права громадян на мирні зібрання (як і інших прав), якими б не були погляди цих громадян. Заяви посадових осіб державних органів, в тому числі міністра МВС чи начальниці поліції, про те, що правоохоронці не можуть забезпечити безпеку учасникам демонстрації і тим треба обмежити свої свободи, можуть сприйнятися лише як заяви цих посадових осіб про неспроможність виконувати свої посадові обов’язки.

4. Заяви міністра внутрішніх справ Авакова: «Я дал указания вмешаться в порядок анонсированной организаторами ходы по городу Киева… Силами Нацполиции и Нацгвардии - МВД заблокировало проход Ходы по улицам Киева,» - разом з наступними діями поліції, яка справді заблокувала хід, є підставою для притягення його до відповідальності за ст. 340 ККУ та ст. 365 Кодексу: «перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу».

5. Держава має забезпечити право на зібрання не лише учасникам хресної ходи, але й їх опонентам. При цьому принцип ОБСЄ говорить, що захисту підлягають лише мирні зібрання. Щодо немирних зібрань та зібрань зі зброєю мають бути застосовані визначені законодавством дії.

6. Разом з цим варто відзначити, що у ході хресної ходи поліція застосувала один з європейських принципів свободи зібрань – принцип медіації (медіація з боку правоохоронців та місцевої влади має бути рекомендаційним, а не категоричним процесом). Це коли правоохоронці рекомендують учасникам демонстрації та контрдемонстрації змінити місце або час свого зібрання з метою уникнення протистоянь. Це разом із згодою учасників ходи змінити свій маршрут біля Житомира, Борисполя, а також рухатись Києвом не пішою ходою, а автобусами, сприяло зниженню напруги.

7. Щодо «замінування». Технологія фейкового «замінування» протягом останніх років «успішно» застосовується, наприклад в Одесі, задля протидії небажаним владі мирним зібранням. Під приводом «замінування» поліція очеплює місце зібрання, а саме зібрання не відбувається. Тому існує велика ймовірність, що муляжі вибухових пристроїв, знайдених на шляху хресної ходи, закладені принаймні з відома керівництва поліції. І виключно заради того, аби мати привід заблокувати марш. Такою методою можна заблокувати будь-яке неугодне зібрання у майбутньому.

8. Події цієї хресної ходи, а також низки інших мирних зібрань (марш роменських лікарів у травні, соціальні мітинги, наприклад в Одесі і Києві, а також маса інцидентів за участю «нових» поліцейських) свідчать про велику проблему. «Реформована» поліція і, головне, її вище керівництво, зеленого поняття не мають, що таке «права людини» і, зокрема, що таке «свобода мирних зібрань».

Источник:

Facebook