Українські банки знижують депозитні ставки для вкладників і ті не завжди покривають поточну інфляцію

Українські банки знижують депозитні ставки для вкладників і ті не завжди покривають поточну інфляцію, пише Країна.

Українські банки урізують доходи вкладників — знижують ставки за депозитами населення. Про це свідчать дані, які щоденно публікує Національний банк на своєму офіційному сайті (індекс UIRD).

За два тижні з невеликим середній розмір депоставок скоротився на 0,47-1,02% річних за різними видами вкладів: - на 3 місяці - з 14,07% до 13,58% річних, - на 6 місяців - з 15,08% до 14,61% річних, - на 9 місяців - з 13,83% до 12,81% річних, - на 12 місяців - з 15,13% до 14,46% річних.

Це все неефективні доходності, реально люди заробляють на депозитах ще менше. Оскільки сплачують 19,5% податків із доходів: 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору.

Не заплатити їх неможливо, оскільки стягненням автоматично займаються банки.

Реальна ж прибутковість за вкладами (з відрахуванням податків) населення перебуває у межах 10,9-11,6% річних.

Тобто лише перекриває поточний рівень офіційної інфляції, і недалеко від нуля під час відрахування зростання споживчих цін.

Раніше Нацбанк заявив про зниження індексу інфляції з 12,8% у червні до 11,3% у липні 2023 року.

Банкіри пояснюють зниження доходностей за гривневими вкладами зменшенням НБУ з 28 липня 2023 розміру своєї облікової ставки з 25% до 23% річних. І не виключають подальшого зменшення депоставок.

«До кінця літа депозитні ставки для фізосіб можуть опуститися ще на 0,5-1% річних, НБУ дав для цього всі підстави, коли опустив свій облік. Наступне засідання регулятора з цього приводу 14 вересня, і, швидше за все, він не опускатиме свою ставку другий місяць поспіль, щоб ще більше не скоротити заробітки вкладників. З одного боку, це (зменшення депоставок) позитивний момент – адже здешевлюється ресурсна база для кредитування економіки, а з іншого – люди можуть почати активніше знімати свої заощадження з рахунків, оскільки їхні заробітки не перекриватимуть навіть інфляцію.

Населення може почати або активніше купувати валюту, або вкладатися в товари, і ми маємо отримати відтоки за депозитами. При цьому кредитування навряд чи сильно збільшиться, адже воно поки що стопориться не тільки ціною позик, а й високими ризиками для банків, які все ще побоюються активно фінансувати бізнес під час великої війни і найчастіше вкладають кошти або в ОВДП (облігації внутрішньої держпозики) під 18 ,3-19,75% річних, або депозитні сертифікати НБУ під 18-22% річних», — прокоментував «Країні» ситуацію заступник голови правління одного з великих банків.