Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість скарг від громадян щодо порушення прав з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зросла у понад 300 разів, повідомляє ТСН.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що відеодокази конфліктів часто «зникають» через відсутність або вимкнені бодикамери у військкомів.
ТСН.ua зібрав головне з виступу омбудсмана щодо роботи ТЦК під час засідання Тимчасової слідчої комісії в парламенті.
Причини відсутності відеодоказів конфліктів ТЦК та громадян
Дмитро Лубінець заявив, що чимало військових ТЦК з груп оповіщення, що здійснюють мобілізаційні заходи, ігнорують вимогу носити бодикамери.
«Станом на сьогодні можу сьогодні офіційно поінформувати шановних народних депутатів, що точно не всі групи оповіщення мають ці бодикамери», — зазначив Лубінець.
Він зазначив, що кожного разу, коли Офіс омбудсмана ініціює перевірку інцидентів за участю ТЦК, вони насамперед з’ясовують наявність записів із нагрудних камер.
Однак, за словами Лубінця, відомство отримує стандартні пояснення: обладнання або не функціонувало, або взагалі не було видане працівникам через брак коштів.
«Тому я можу сказати, що на цей час точно не поширено явище — бодикамери. Користуючись нагодою, я прошу, щоб ви, як народні депутати, як одну з пропозицій терміново вимагали від відповідних структур обов’язкову фізичну наявність бодикамер ввімкненими, а якщо немає відео з тих бодикамер, то автоматично зараховувалися слова з боку громадян України, а не навпаки», — каже омбудсман.
Лубінець розповів, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість скарг на порушення прав громадян з боку представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зросла у 333 рази.
Омбудсман навів статистику, у якій зазначено що 2022 року до відомства надійшло 18 скарг, а 2023 року — 514. 2024 року кількість офіційних звернень зросла до 3312, а 2025 року показник сягнув позначки 6127 скарг.
Як наголосив Лубінець, порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення кількість скарг збільшилася у сотні разів.
«Це кількість звернень, які ми офіційно отримали від громадян України щодо можливого порушення їхніх прав. Зверніть увагу на 2022 рік. Всього лише 18 громадян України звернулись до мене, що їхні права були порушені. Певно всі пам’ятають, що 2022 року громадяни України стояли в чергах до територіальних центрів комплектування, щоб добровільно стати до Сил оборони», — зазначив омбудсман.
Водночас він зазначив, що на основі звернень Офісу омбудсмана 2025 року було розпочато 34 кримінальні провадження щодо представників ТЦК.
Окрім того, було ініційовано щонайменше 60 службових розслідувань. Підсумки цих перевірок Дмитро Лубінець планує представити у межах офіційної доповіді перед народними депутатами у Верховній Раді.
Які області найбільш проблемні
Дмитро Лубінець розповів, що Офіс щомісяця аналізує скарги на дії ТЦК у розрізі регіонів. За його словами, масштаби порушень значною мірою залежать від керівника обласного ТЦК та СП.
За словами омбудсмана, найгірша ситуація спостерігалася довгий час на Тернопільщині, де до мобілізаційних заходів залучали не працівників ТЦК.
«У Тернопільському регіоні був запущений пілот, де військовим частинам дозволили самостійно проводити мобілізаційні заходи. Це автоматично вилилося в десятки звернень щодня», — пояснив Лубінець.
За словами Лубінця, реальна кількість порушень щодо роботи ТЦК значно вища за офіційну статистику
Натомість Лубінець навів Хмельниччину як приклад відносно коректної роботи ТЦК, закликавши масштабувати цей досвід.
Водночас він згадав про грубі порушення на Харківщині, зокрема побиття адвоката та кримінальні справи проти військових на Тернопільщині.
За словами Лубінця, реальна кількість порушень значно вища за офіційну статистику: окрім безпосередніх скарг, його Офіс зафіксував ще понад п’ять тисяч випадків за матеріалами у ЗМІ та соцмережах.
«Ми додатково фіксуємо ще щонайменше 5–5,5 тисячі звернень на підставі публікацій у ЗМІ та соцмережах. Але навіть ці цифри не показують повної картини», — зазначив він.
Порушення під час ВЛК
За словами уповноваженого з прав людини, до Офісу омбудсмана надійшло понад 1700 звернень від громадян щодо порушення прав людини та законодавства під час проходження військово-лікарських комісій (ВЛК).
«Упродовж 2025 року я отримав понад 1700 звернень від громадян України з питань охорони здоров’я, медичного забезпечення та проходження ВЛК військовозобов’язаними особами та військовослужбовцями», — повідомив Лубінець.
Він зазначив, що найбільш поширеним порушенням є швидке проходження самої процедури ВЛК.
За його словами:
не перевіряється медична документація;
не проводиться огляд військовозобов’язаних або військовослужбовців;
рішення ухвалюють «дуже швидко».
Окрім того, Лубінець зауважив, що доволі часто лікарі ВЛК не можуть дати пояснення, на підставі чого було ухвалено рішення про придатність або непридатність до військової служби тієї чи іншої людини.
«У нас є випадки, коли громадяни України потрапляли до окремих підрозділів, наприклад штурмових військ, маючи зафіксовані в медичній документації серйозні проблеми зі здоров’ям. Зокрема, мали проблеми з хребтом. Йдеться про те, що коли людина навіть теоретично не може вдягнути бронежилет», — зазначив омбудсман.
Лубінець зазначив, що багато заявників не відмовляються від служби, а просять врахувати медичні обмеження для конкретних підрозділів.
«Знову ж таки, дуже часто самі громадяни України, які звертаються до нас, наголошують, що вони ніколи не відмовлялись від проходження військової служби, але згідно з їхніми медичними документами або медичного стану вони не можуть проходити службу в окремих частинах. Але водночас вони готові доєднатися до Сил оборони. Це одне з питань, які треба точно юридично врегулювати», — сказав Лубінець.
Хоча омбудсман не може скасовувати рішення ВЛК, за умови порушення прав він звертається до Генштабу, ВСП, правоохоронців, а також до Центральної та обласних ВЛК.
За словами уповноваженого, головна мета — не просто знайти винного, а системно змінити підхід для запобігання порушенням у майбутньому.
Водночас він наголосив на неминучості відповідальності для тих, хто вже скоїв правопорушення.
Омбудсман Дмитро Лубінець розкритикував методи роботи ТЦК. Він зазначив, що працівники ТЦК не мають права затримувати, арештовувати чи утримувати громадян, а робота без розпізнавальних знаків та з приховуванням облич робить їхні дії незаконними й анонімними.
Також він зауважив, що особливе занепокоєння викликає практика вилучення телефонів у громадян, через що мобілізовані фактично зникають для рідних на кілька днів, поки не опиняться на полігоні.
«У нас є випадки, коли внаслідок того, що забирають мобільні телефони, родичі не знають, де фізично перебуває людина. Інколи минає кілька днів, поки мобілізований знаходить спосіб зателефонувати з полігону і сказати: "Я вже військовий, я на тренуванні"», — зазначив омбудсман.
Лубінець переконаний, що війна не скасовує права людини, адже саме повага до закону відрізняє Україну від агресора.
За його словами, самі військові командири на фронті не підтримують таку «вуличну» мобілізацію, бо потребують вмотивованого поповнення, а не людей, затриманих силоміць.
Водночас він зауважив, що наразі публічний розголос залишається єдиним робочим інструментом боротьби зі свавіллям та неналежними умовами в пунктах збору.
«Наші герої на передовій воюють саме за демократію та права людей. Ми зобов’язані діяти виключно в межах своїх компетенцій попри важку ситуацію на фронті», — підкреслив Лубінець.
