Гарячі новини

Аrtjockey: "Не найпомітніша, але одна з найважливіших новин з Мюнхена. Каллас заявила, що Європа знову не готова назвати Україні конкретну дату вступу до ЄС"

Не найпомітніша, але, можливо, одна з найважливіших новин з Мюнхена. Кая Каллас заявила:"Європа поки що не готова назвати Україні конкретну дату вступу до ЄС", пише аналітик з ніком artjockey  .
 
Україна, окрім гарантій безпеки, вимагає й прискореного вступу до ЄС. Київ наполягає на тому, щоб ЄС прийняв Україну вже 2027 року, тобто одразу після завершення війни, яку Зеленський хоче закінчити 2026-го. Однак у Європі цю ідею не поділяють, зараз Каллас, але днями те саме говорив і Мерц.
 
Євробюрократи посилаються на те, на що посилаються будь-які бюрократи: «не належить». Потрібно виконати умови в рамках переговорних кластерів, а потім подати заявку, в ЄС її розглянуть і може бути у 2029 р. приймуть, але якщо Україна намагатиметься. Також керівництво ЄС вказує на те, що окрім України черги на вступ чекають інші країни, і буде незручно, якщо їх приймуть пізніше за Україну.
 
У звичайних умовах ці аргументи були б розумними, але концепція війни України та Росії подається як те, що Україна воює замість Європи та може взяти на себе роль захисту ЄС після повноцінного вступу до союзу. А інтенсивність війни, кількість жертв та самовідданість українського народу цілком можна розглядати як компенсацію того, що не всі екологічні закони в українському законодавстві наведені до європейських норм.
 
Посилює ситуацію те, що інтереси України як держави суперечать інтересам Європи. Все ж таки Україна як сторона, що захищається, переслідує рівно одну мету: закінчити цю війну не програвши її, на максимально вигідних для себе умовах, тобто Україна в принципі не зацікавлена ​​в продовженні війни, принаймні після 2023 року, коли стало зрозуміло, що сил переломити ситуацію немає і йде просто війна на виснаження, в якій виснажується.
 
Ця мета чітко сформульована у нинішніх вимогах Зеленського, які зводяться до двох головних пунктів: гарантії безпеки та вступ до ЄС. Перше — цілком прагматична мета, війна триває для того, щоб не було нової війни, щоб світ не став тимчасовим перепочинком. Друге — політична мета, Україна як нація «бореться за своє місце в європейській родині», впевнений, що схожі формулювання в майбутньому стануть частиною українського національного міфу, але поки що не стали.
 
Мета Європи зовсім інша, ЄС зацікавлений у продовженні війни, щоб максимально послабити Росію чужими руками і за відносно невеликий прайс, бо Росія — це, в принципі, єдиний європейський геополітичний суперник, який їх влаштовує ослаблення Росії ціною України, що, звісно, ​​не влаштовує саму Україну.
 
Тепер же Київ у своїх відносинах з Європою прийшов до того, що Європа не готова забезпечити Києву ні першу, ні другу умову. Гарантії безпеки, як виявилося, може дати лише США, ЄС не готовий самостійно надати їх без американської підтримки. Це можна пояснити розумною обережністю, Європа визнає, що кілька десятиліть «кінця історії» призвели до скорочення їхніх армій та реальної сили без підтримки США їхня військова машина не уявляє. Але про ЄС так не скажеш, жодних розумних пояснень, чому Київ отримує такі жорсткі відмови на прохання погодити дату вступу, немає, хоча з точки будь-якої нормальної людини пролита кров точно коштує дорожче за приведення законів до єдиного формату.
 
Можливо, це вже призвело до перегляду позиції самої України, адже виходить, що Україна вбивається про Росію просто так. Європа бажаючи, щоб Київ воював за її інтереси, не готова нічого робити для Києва, тобто всі українські жертви у самій Європі не були оцінені. Каллас буквально сказала, що зусилля України у війні нічого не варті, для ЄС Україна — це така сама країна, як Сербія чи Албанія.
 
Це добре корелює з інсайдами Саймона Шустера, що радники Зеленського побоюються затяжної війни у ​​разі зриву переговорів. Справа не в тривалості, а в тому, що це буде війна заради чужих, не українських інтересів, за що сама Україна не отримає нічого, її статус так і залишатиметься рівним статусу Албанії. Тому після Мюнхена Україна стала трохи більше мотивації укласти мир на умовах Трампа.