Як правильно розпорядитися українською землею сільскогосподарського призначення?
Знаний лвівський географ професор Мирослав Дністрянський розпочав на своїй сторінці в Facebook довгоочікувану наукову дискусію про долю української землі.

Він написав: "Зараз в Україні розпочалася нова пропагандистська хвиля щодо необхідності зняття мораторію на продаж земель с/г призначення. Мабуть, не випадково, бо сільськогосподарські угіддя - це єдине велике багатство, яке ще залишилось в Україні і не належить олігархам та різним кланам, пов’язаним з сумнівними міжнародними структурами. В пропагандистських цілях проголошують кілька міфів: 1) ринок землі забезпечить створення нових робочих місць і надходження інвестицій; 2) економічно збагатить українське селянство; 3) дасть великий поштовх розвитку економіки загалом. І це в умовах, коли земля недооцінена, фермери, український малий і середній бізнес не мають необхідних коштів для придбання землі (але їх мають великі агрохолдинги, олігархічні та сумнівні закордонні структури), в країні повноцінно не працює правова система, зберігаються великі адміністративні зловживання. Щодо першого міфу, то скуповування земель великими власниками якраз обернеться розоренням великої кількості дрібних фермерів і товаровиробників, а тому зросте лише безробіття. На першому етапі скуповування буде здійснюватися задля спекуляції, тому говорити про інвестиції нема підстав. Щодо другого міфу: в умовах економічної кризи землі захочуть придбати за безцінь, тому реально говорити не про збагачення, а про втрати. І щодо третього, то очевидно, що монополізація і олігархізація сільського господарства призведе лише до зубожіння сільської місцевості. Є і загальнодержавні небезпеки: сільськогогосподарські угіддя становлять 70% території України. І якщо їх скуплять орієнтовані різні закордонні структури групи, дуже ймовірно й на Росію, то виникне ситуація, що ми можемо опинитися «на нашій, не своїй землі», а це може обернутися загальнонаціональною бідою. І ще слід пам’ятати, що земля – це не вироблений продукт, а загальнонаціональне багатство. І його значення в сучасному світі лише зростатиме (звідси й величезні міжнародні апетити). А тому, враховуючи всі передумови, найкраще не ставити питання про продовження мораторію, а конституційно заборонити продаж земель сільськогосподарського призначення".
Позиція вченого викликала жваву дискусію, яка охопила наукове співтовариство від Галичини до Донбасу.
Леонід Булава: "Найгірше те, що після зняття мораторію виникне правовий вакуум у регулюванні процесу продаж землі (на це й розраховано?). Хоч слід зауважити: за 25 років незалежності на землі "свої" орендарі "господарювали" безбожно! Про збереження родючости держава не турбувалася. Впродовж 20 років - соняшник по соняшнику...."
Володимир Грицевич: "І ще один головний чинник. Електронне декларування доходів показало, що в нас вже є кому легко викупити землю в селян. На руках високопосадовців та олігархів - величезні вільні кошти, які в разі нагоди відразу підуть в рух і селяни швидко позбудуться землі через різні (в тому числі рейдерські) механізми. А нові власники не матимуть жодного відношення до сільськогосподарського виробництва і можуть запросто заасфальтувати чорноземи".

Ілля Кононов: "Згоден з тим, що земля мусить залишитися в загальнонародний власності. Але цього мало. Потрібна раціональна система землекористування, яка буде протидіяти виснаження ґрунтів і примноженні їх сили. Тут потрібна і кооперація на селі різних рівнів і, можливо, передача землі у довготермінове використання СІЛЬСЬКИМ ВИРОБНИКАМ і після складання іспиту на володіння відповідними знаннями і технологіями".
Дуже потрібно, щоб ця дискусія набула загальнонаціонального характеру.
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии















