Проблеми українських біженців у Польщі - дослідження

Опубликовано: 23.06.2022. 13:28

Анотація: Метою дослідження було визначення соціально-психологічного станy українських біженців, які перебувають в Польщі. Іншим наміром було дізнатися про плани українських біженців на майбутнє та рівень їх інтеграції в польському суспільстві. Дослідження проведено методом опитування (CAWI). Дослідження проведено у квітні - травні 2022 року на вибірці 737 респондентів. Результати дослідження показують, що українськими біженцями є молоді жінки з дітьми з вищою освітою, які переважно проживали в містах і позитивно оцінювали своє матеріальне становище до початку війни в Україні. У Польщі вони проживають у будинках чи квартирах, добре оцінюють рівень наданої їм допомоги. Третина респондентів працює дистанційно в Україні. Більшість із них хотіли б працювати та вивчати польську мову. Три чверті мають проблеми з психічним здоров’ям, а близько половини мають високий рівень дистресу. Половина з них має намір повернутися додому в Україну одразу після закінчення війни. Ключові слова: військові біженці, інтеграція, воєнна психотравма, Польща, онлайн-опитування.

Вступ

З початку війни в Україні в період з 24 лютого 2022 року по 3 травня 2022 року понад 7 мільйонів 700 тисяч жителів України були змушені покинути свої домівки та відправитися на пошуки безпечного місця через бойові дії. До Польщі з початку війни до 16 травня 2022 року прибуло 3 000 416 осіб. З огляду на те, що кількість біженців, що прибувають до Польщі у зв’язку військовими діями на території України, збройним нападом російського агресора, є значною, важливо було детальніше дослідити проблеми українських громадян, які шукають притулку в Польщі. Дослідження проводилося в рамках діяльності Міждисциплінарної лабораторії досліджень війни в Україні. Команда складається переважно з українських вчених, які здійснюють аналітичну та експертську діяльність у цій сфері, що дає можливість краще зрозуміти стан українського суспільства під час війни.

Біженці з Украни в Польщі – хто вони?

Презентацію результатів дослідження розпочнемо з аналізу соціально-демографічної характеристики. Більшість респондентів – жінки (97%), середній вік – 36 років. У розрізі вікових груп це виглядає так: до 24 років (10%), 25-34 роки (32%), 35-44 роки (40%), 45- 54 роки (15%), 55-64 років (4 %), 65+ (1 %). Більшість респондентів мають вищу освіту (76%). У тому числі магістратура і вища (64%), бакалавр (2%). Близько ¾ респондентів оцінили рівень свого матеріального становища в Україні до початку війни як «добрий», з них 25% мали «середній» рівень, а 52% – «добрий» та «дуже добрий». Більшість респондентів проживали в місті (91%). З огляду на регіони, з яких походять респонденти, найбільше українських біженців прибуло в Польщу з центральної України (46%), західної (22%), південної (19%) та східної (13%). Майже половина респондентів (48%) ніколи раніше не була в Польщі. Інші вже були в Польщі до війни, зокрема 43% опитаних перебували в Польщі досить коротко, а 7% перебували в країні тривалий термін (рік і довше) (2%).

Повсякденне життя

Більшість опитаних біженців перебувають у Польщі більше місяця (82%). Рідше приблизно місяць (14%), близько тижня, два тижні (3%) і кілька днів (1%). Для більшості біженців країною призначення, куди вони хочуть приїхати є Польща (92%). Лише 8% респондентів зазначили, що хочуть їхати далі на Захід. Біженці зазвичай орендують квартири та будинки, сплачуючи за них (28%) або живуть у приміщеннях, які для них хтось оплачує (16%). Деякі живуть у польських сім’ях (17%) або у своїх родичів з України, які раніше приїхали до Польщі (12%). Деякі живуть у приміщеннях, наданих поляками (11%). У кімнатах в готелі, гуртожитку, гостьовому будинку які були безкоштовно надані проживає 8% респондентів. В інших закладах, наприклад, на парафії, в будинку пожежника чи амбулаторії живе 3%. Стільки ж зазначили, що проживають в українській родині (3%). На запитання про їхні плани на майбутнє респонденти найчастіше відповідали, що вони відразу повернуться в Україну, як тільки закінчиться війна (41%). Деякі з них мають намір залишитися в Польщі назавжди (17%). 11% мають намір залишитися в Польщі на деякий час, щоб заробити гроші перед поверненням додому. Певна частка опитаних зазначили, що хочуть негайно повернутися додому, бо не можуть більше терпіти такої ситуації (7%). Польське громадянство планують отримати 2%. 16% стверджують, що не знають, що робити в майбутньому. Відповідь «інше» дали 5%. Респонденти, які хочуть повернутися в Україну, зазначають, що там є їхній дім, сім’я, країна та вітчизна, що жити в Польщі дорого і треба враховувати те, що потрібно орендувати житло приблизно на рік, а роботи немає. Загалом вони хочуть повернутися до додому і до всього того, що залишили в Україні.

Чому Польща?

Польща є основною країною міграції, яку обирають люди, втікаючи від війни в Україні. На питання про причини такого рішення найчастіше відповідають, що тут у них були рідні та друзі (44%). Польща для них є країною близькою за культурою та мовою (42%), до Польщі можна було швидко потрапити з України (25%), водночас з Польщі близько до Україні (24%). Деякі обрали Польщу, бо чули про допомогу українцям в цій країні (20%). Для інших важливим аргументом було те, що Польща в НАТО і вони тут почуваються в безпеці (15%). Перетнути кордон було легко (13%), окремі керувалися тим, що між Україною та Польщею досить добре автомобільне та залізничне сполучення (9%). Мало хто раніше вже думав про переїзд до Польщі (6%), а на роботі в Польщі з числа опитаних раніше були лише 4%.

Оцінка польської допомоги

Біженців попросили також оцінити своє перебування в Польщі, включаючи рівень отриманої допомоги за шкалою від 1 до 5. Найкраще були оцінені волонтери на кордоні (4,55), обслуговування в пунктах прийому на кордоні (4,33), допомога надана різними польськими службами, правоохоронними органами (пожежна безпека, поліція) (4.25), обслуговування в пунктах прийому на вокзалах (4.23). Перетин кордону з польської сторони (4.13), з українській сторони кордону (3,65). Обслуговування за поточним місцем проживання (4), обслуговування в державних установах, структурах органів державної влади та місцевого самоврядування (3.91), в системі охороні здоров’я (3.65).

Військова психотравма

Військових біженців попросили також назвати найважливіші проблеми, які супроводжували їх під час втечі від війни в Україні. Найчастіше респонденти зазначали розставання з рідними, які залишилися в Україні (68%), страх обстрілів та бомбардувань (62%), страх і переживання за життя друзів та рідних, які залишилися в Україні (62%). Також були занепокоєння з приводу незнання польської мови (43%), залишення всіх активів в Україні (41%), відсутності відповідних фінансових ресурсів для проживання в Польщі та задоволення своїх потреб (41%), відсутності багатьох речей та одягу, що залишилися в Україні (38 %), відсутності чітких планів, де жити після приїзду до Польщі (34 %), проблем щодо пошуку житла (19 %), труднощів, пов’язаних з контактуванням в різних установах та організаціях (7 %), поганих умов проживання (1%), поганого ставлення поляків (1%). У дослідженні також виміряно симптоми воєнної психотравми за шкалою RHS 15. Результати аналізу показали, що більшість біженців страждають від розладів, спричинених травматичним стресом (76%), психологічний дистрес спостерігається у (50%). Загальну картину стану психічного здоров’я українських біженців доповнюють наступні відповіді. На запитання про те, що вони роблять у зв’язку з поточною ситуацією, найчастіше зазначають, що роблять все, щоб справитися з проблемами (59%), втішають себе думками, займаються тим, що відволікає та покращує настрій (53%), думають, що могло бути набагато гірше, а зараз вони є в безпеці (48%), моляться про допомогу до Бога (32%), шукають поради та допомоги в інших людей (28%), приймають заспокійливі препарати (15%), безпорадні, не знають, що будуть робити (6%), вживають алкоголь, сигарети, інші стимулятори (3%).

Поступова інтеграція

Працюють у Польщі 18% респондентів, почати працювати найближчим часом мають намір 71% респондентів. Варто додати, що майже третина біженців, перебуваючи в Польщі, працюють дистанційно в Україні і отримують гроші (28%). 96% респондентів отримали або мають намір отримати номер PESEL (ідентифікаційний номер в Польщі). Серед біженців ¾ мають дітей. З них 70% подали або планують подати заявку на виплату соціальної допомоги на дітей (program «500»”, щомісячні виплати в розмірі 500 злотих на кожну дитину). Варто зазначити, що близько половини дітей біженців (45%) дистанційно відвідують українську школу, 46% учнів відвідують польські школи, 45% опитаних біженців мають намір записати дітей до польської школи. На запитання про знання польської мови респонденти найчастіше стверджують, що розуміють польську мову, але не розмовляють (34%), знають базові фрази та вміють спілкуватися в магазині на вулиці (32%). 18% зізналися, що не знають мови взагалі. Деякі біженці говорять вільно, але часто бракує слів (13%). Лише 3% кажуть, що добре знають польську мову і можуть вільно спілкуватися. Більшість опитаних біженців мають намір вивчати польську мову (81%). Ті, хто не має такого наміру, пояснюють це тим, що хочуть повернутися в Україну (47%), їм зараз не до цього (20%), не знайшли безкоштовних курсів (19%), вважають, що польська мова настільки схожа на українську, що їм не потрібно її вивчати (18%), навчання занадто дороге (10%), вони не мають здібностей до вивчення іноземних мов (6%), їм не подобається вивчати іноземні мови (1%). Серед тих респондентів, які зацікавлені у вивченні польської мови, більшість опитаних біженців самі вивчають польську мову (69%), навчаються на курсах, організованих громадськими організаціями, асоціаціями, фондами (20%), на курсах в університетах (12%), індивідуальні заняття з приватною особою (10%), у мовній школі (7%), у державній школі (2%). Більшість вивчають польську мову безкоштовно (92%).

Примітка методологічна. Автори дослідження

Опитування проведено за допомогою онлайн-опитування (CAWI). Опитування проведено з 15 квітня по 10 травня 2022 року. Анкета була поширена через соціальні мережі серед українських біженців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року. Для аналізу було кваліфіковано 737 вірно заповнених анкет. Дослідження проведено в рамках діяльності Міждисциплінарної лабораторії досліджень війни в Україні. Автори дослідження: д-р хаб., проф. Пьотр Длугош (Педагогічний університет, Краків) (керівник), д-р хаб., проф. Людмила Кривачук (Педагогічний університет, Краків), д-р Домініка Іздебска-Длугош (Ягелонський університет, Краків).