Доларові гойдалки: Що дає економіці ревальвація гривні і чим небезпечна девальвація

Опубликовано: 30.09.2019. 12:38

Попри численні ініціативи в економіці, які виходять від президента Володимира Зеленського, поки що найбільш очевидним проявом економіки за перше півріччя його президентства залишається знецінення, ні, не гривні, як зазвичай, а долара.

Починаючи з червня, заокеанська валюта "схудла" щодо гривні на 10% - з 26,85 гривні за 1 долар до 24,18 гривні за офіційним курсом НБУ. Всього ж з початку року курс долара до гривні впав приблизно на 15%.

Як позначилася ця зміна і чи позначилася взагалі на українській економіці?

Рекорд з ревальвації, але не з її тривалості

З 2014 року українці настільки звикли до девальвації національної гривні, яка обвалила свій курс за цей час більш ніж утричі – з 8 до 26 гривень за 1 долар, що нинішнє її зміцнення багатьом видається майже дивом, небаченим досі. Дійсно, така думка правильна, але лише частково.

10%, які втратив за 4 місяці щодо гривні долар, є, мабуть, рекордним падінням заокеанської валюти, не пов'язаним зі штучним ажіотажем 2015 року, коли в деяких обмінниках за нього давали до 40 гривень.

Проте історія української гривні свідчить, що були два періоди тривалістю в 2 і 3 роки, коли середньорічний курс гривні до долара не тільки не зростав, але навіть зменшувався.

Цей шлях почався в 2001 році, коли середньорічний курс гривні зупинився на позначці 5,37 гривні за 1 долар, тим часом як роком раніше курс був 5,44 грн. Ще на 5 копійок курс знизився протягом 2002 року, проте вже через рік долар додав до свого курсом 1 копійку.

Але вже наступний, 2004 рік, забрав у долара 2 копійки і зафіксував середньорічний обмінний курс на рівні 5,31 гривні за 1 долар. 2005 рік став практично тріумфом гривні, яка зуміла відвоювати у заокеанської валюти 19 копійок і ще 7 копійок у 2006 році.

У 2007 році середньорічний курс залишився таким же, як і роком раніше – 5,05 гривні, проте вже в 2008 році на тлі фінансової та економічної кризи зріс до 5,26 гривні, але наступний рік виявився куди важчим, і в 2009 році гривня впала до 7,79 гривні за 1 долар.

Відтоді середньорічний курс гривні до долара тільки падав, винятком став 2013 рік, за підсумками якого середньорічне співвідношення національної валюти до долара залишилося на рівні 2012 року – 7,99 гривні.

Міцна гривня – зростання економіки? Не факт

Механізм впливу на національну економіку співвідношення курсу гривні до долара досить складний, але здавалося б, про це можна судити радше за результатами – зростанням економіки і валового внутрішнього продукту.

У 2004-2007 роках, коли стався найдовший період ревальвації гривні до долара, за даними Світового банку і МВФ, вітчизняна економіка зростала рекордними темпами: від 25,1% номінального зростання ВВП у доларах за підсумками 2006 року до 32,8% зростання за підсумками 2005 року.

У 2009 році, коли відбулася девальвація, номінальний ВВП України в доларах впав на 34,9%, і з тих пір він зростав до 2014 року куди більш скромними темпами ніж раніше.

Разом з тим період зростання вітчизняної економіки збігся зі зростанням світової економіки, яка підняла ціни на експортні товари з України, насамперед метали. Точно так само падіння економіки 2009 року було викликано радше світовою економічною кризою, яка обвалила світові ринки і національну валюту.

Так і рекордна ревальвація гривні в 2019 році – на 10% - теж аж ніяк не викликала бурхливого зростання вітчизняної економіки: за останнім звітом Держстату, в серпні промислове виробництво впало, склавши 98,6% від показників липня.

Загалом же за січень-серпень 2019 року українська промисловість зросла в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року всього на 0,1%. Утім, тут радше відіграє роль сезонний фактор, характерний для літа, коли ділова активність помітно знижується.

Міцна гривня – розорення бюджету і головний біль Мінфіну

Несподівано проти зміцнення курсу гривні до долара виступили в Міністерстві фінансів України. У відомстві, здавалося б, яке зацікавлене в зростанні курсу національної валюти, саме його назвали "головним викликом" для виконання бюджету-2019 за доходами.

На думку Мінфіну, середньорічний курс гривні за січень-серпень поточного року в 26,6 гривні за 1 долар замість прогнозу на рік у 28,2 гривні обвалив доходи від ПДВ з імпорту до 87,6% від плану.

На думку економічного експерта Олександра Охріменка, в позиції Мінфіну немає нічого дивного.

"Замість того, щоб наповнювати бюджет за рахунок зростання економіки, збільшення доходів населення і кількості сплачених податків, у Мінфіні йдуть більш простим шляхом – наповнення держскарбниці ПДВ від імпорту товарів за рахунок девальвації гривні.

Фактично – це грабіж населення, оскільки ПДВ, який входить у вартість товару, просто вилучається з кишень покупців, що куди простіше, ніж домагатися зростання економіки", - говорить експерт.

Серед потерпілих експортери та платіжний баланс

Окрім Мінфіну, підстави для невдоволення зміцненням курсу гривні до долара є й у вітчизняних експортерів, які за виручені на світових ринках долари в Україні тепер виручать на 15% менше гривень, ніж на початку року. Точно так само на 15% знизилася і сума гривень від компенсації ПДВ.

"Експортери безсумнівно постраждають від зміцнення курсу гривні. Разом з тим основним експортером у нас є великий бізнес, який, так – недоотримає в доходах від експорту, але це явно не буде мати для нього катастрофічних наслідків, враховуючи їхні масштаби, тому цей мінус все ж не буде дуже серйозним", - вважає Олександр Охріменко.

Разом з тим, на думку економічного експерта Українського інституту майбутнього Данила Моніна, зміцнення курсу гривні до долара в перспективі може призвести до зростання дефіциту зовнішньоторговельного балансу.

"Зараз ця тенденція особливо помітна, але якщо не розвивати власного виробництва, у майбутньому цей розрив може серйозно зрости", - вважає експерт.

Поки, за даними Держстату, дефіцит зовнішньої торгівлі України за підсумками 1 півріччя 2019 року склав 3,74 млрд доларів.

На думку головного експерта Ради НБУ Віталія Шапрана, основним мінусом від ревальвації є зростання споживання імпортних товарів, що веде до збільшення негативного сальдо торгового балансу за підсумками 2019 року вище запланованого обсягу - до 13-14 млрд доларів.

Деяким розчаруванням став той факт, що попри зміцнення курсу гривні в Україні так і не знизилися ціни, за винятком деяких імпортних товарів на зразок палива і природного газу. Так, за даними Держстату, до серпня споживчі ціни зросли на 2,7% щодо грудня 2018 року.

"Девальвація національної валюти завжди супроводжується інфляцією – зростанням цін, ревальвація ж – не завжди", - зазначив Олександр Охріменко.

Зміцнення курсу гривні – плюсів набагато більше

Опитані 112.ua експерти сходяться на думці, що плюсів від зміцнення гривні для вітчизняної економіки все ж таки більше, ніж мінусів.

Так, Данило Монін зазначає, що на тлі зміцнення гривні вітчизняні зарплати стали більш конкурентно спроможними на світовому ринку праці, досягнувши еквівалента в 400 доларів – рівня 2013 року. До того ж за рахунок своєї стабільності гривня дозволить швидше відновити показники ВВП у доларах, що буде позитивно сприйнято бізнесом.

Олександр Охріменко назвав три напрямки, в яких вплив ревальвації гривні найбільш позитивний:

1) якщо не зниження цін, то хоча б їхня стабілізація;

2) зміцнення національної валюти робить реальну зарплату трохи вищою, тобто збільшує благополуччя населення;

3) знецінення національної валюти завжди поганий сигнал для бізнесу, який прагне взяти паузу і перечекати момент, при зміцненні курсу бізнес, навпаки, готовий більше інвестувати в розвиток економіки.

Віталій Шапран нагадує про позитивну роль ревальвації гривні щодо держборгу України, адже зміцнення національної валюти призводить до зниження вартості обслуговування держборгу, частина якого номінована в доларах США і євро.

"На мою думку, ревальвація позитивно впливає на інфляційні очікування населення і бізнесу, вони стають більш скромними. Населення відчуває себе більш комфортно при ревальваційному тренді, оскільки доходи більшості прив'язані до гривні, і ревальвація для багатьох - це розширення можливостей щодо купівлі імпорту,

а це 90-95% автомобілів, побутової техніки, оргтехніки тощо", - наголошує експерт.

Що далі? Вибір між зростанням економіки та її обваленням

Експерти, відзначаючи позитивний вплив зміцнення курсу гривні до долара на вітчизняну економіку, в один голос говорять про небезпеку цього процесу, здатного в майбутньому викликати серйозне знецінення гривні.

Зараз у середовищі економічних експертів панує одностайність причини, яка забезпечила зміцнення курсу гривні до долара, але оскільки вона штучна і не спирається на реальне зростання економіки, то в майбутньому може принести нові потрясіння.

Так, економіст Віктор Скаршевський на своїй сторінці в Facebook прямо пов'язав зміцнення курсу гривні зі зростанням портфеля облігацій внутрішньої державної позики в руках іноземних покупців, який зріс з початку року в 15,4 рази – з 6,3 млрд гривень до 97,8 млрд гривень.

Оскільки ОВДП гривневі, то іноземці продають долари для купівлі гривень, тим самим вливають у національний фінансовий ринок понад 3 мільярди доларів, збільшуючи їхню пропозицію.

Як акцентує увагу експерт:

- гроші від ОВДП не працюють на економіку, а йдуть на фінансування дефіциту держбюджету;

- при 15-кратному зростанні валюти для операцій на ринку ОВДП прямі іноземні інвестиції в країну продовжують знижуватися (за 1 квартал 2019 року їх надійшло всього 484 мільйони доларів);

- гроші, вкладені в ОВДП іноземними особами, є фактично спекулятивним капіталом, який може в будь-який час вийти з України.

На думку Скаршевського, вітчизняні ОВДП є привабливими для фінансових спекулянтів і дозволяють їм заробляти до 30% річних за рахунок прибутковості цінних паперів і падіння курсу долара.

"Якщо в якийсь момент з будь-якої внутрішньої або зовнішньої причини (сповільнення світової економіки, світова фінансова криза, різке падіння світових цін на метал, руду, зерно тощо) спекулянти-нерезиденти втратять інтерес до українських ОВДП і вирішать зафіксувати прибуток і відповідно вивести валюту з України, то спекулятивно-ревальваційний хрест умить перетвориться на спекулятивно-девальваційний", - резюмує експерт.

Штучним за рахунок спекулятивного капіталу високий курс гривні вважає і Данило Монін, іншими факторами, які впливають на курс, він вважає також зменшений відтік капіталів з країни в очікуванні запуску ринку землі. В цьому сенсі навіть негативний висновок МВФ не особливо вплинув на ситуацію.

Н

Все це, за його словами, веде до того, що Україна сьогодні накопичує ризики на майбутнє.

"Якщо вдасться отримані кошти інвестувати в розвиток економіки і її реального сектору, Україну чекає зростання економіки, в разі зміни очікувань з позитивних на негативні нас чекає стрибкоподібна девальвація з відтоком спекулятивного капіталу", - вважає експерт.

Як зізнався Данило Монін, поки не можна спрогнозувати, який з двох сценаріїв більш вірогідний, і особисто він не бачить найближчим часом якихось причин для різкої зміни ситуації, і тому його очікування поки "помірно позитивні". Більше ясності може внести розроблена і презентована програма дій Кабміну Олексія Гончарука.

Про можливі несприятливі наслідки для національної валюти попереджає і Віталій Шапран.

"У 2020 році поведінка іноземних інвесторів у ОВДП може бути не прогнозованою, тобто немає гарантій, що ми не опинимося в ситуації, коли приплив капіталу припиниться і зміниться відтоком, а ми залишимося наодинці з неабияк зростальним дефіцитом торгового балансу.

Звичайно, НБУ нарощує золотовалютні резерви за рахунок припливу капіталу, але ця "подушка безпеки", на мою думку, не призначена для зміни трендів на валютному ринку, а тільки для усунення різких коливань", - говорить про можливі наслідки зміни ситуації на ринку державних боргових зобов'язань експерт.

Солідарний з колегами й Олександр Охріменко, який бачить основну загрозу для курсу гривні та економіки в ринку ОВДП, точніше в його непрозорості.

"Не маючи всієї інформації, важко зробити прогноз про майбутнє гривні. Якщо вітчизняні ОВДП купують серйозні зарубіжні інвестиційні фонди, можна бути спокійними – вони бачать для себе перспективу, і серйозних потрясінь очікувати не варто.

Якщо ж скуповування ОВДП ведеться через офшорні компанії, найімовірніше, це діє наш бізнес або міжнародні фінансові спекулянти, і тоді існують серйозні ризики як для гривні, так і для економіки у вигляді виведення капіталу та різкої девальвації гривні", - вважає експерт.

За словами співрозмовника 112.ua, подібною інформацією володіють Мінфін і НБУ, але ділитися нею вони не поспішають, у результаті про ринок ОВДП є тільки інформація, яка говорить про його стабільність – падіння відсотка прибутковості, зростання суми продажу ОВДП (на останніх торгах 24 вересня було встановлено рекорд з їхнього продажу – 13,2 млрд гривень на 5 років під 14,75%, - ред.) і перевищення попиту над пропозицією.

Микита Синіцин, 112 UA