Географія стала жертвою застарілої класифікації наук - Володимир Грицевич

Опубликовано: 4.05.2016. 18:39

Дискусія про долю географії в Україні

Географія стала жертвою застарілої класифікації наук - Володимир Грицевич

1. Як Ви пояснюєте, що географія залишилася поза напрямками підготовки в університетах України, затвердженими Кабінетом Міністрів України? Чим це загрожує українській географії?

Якщо розбиратися, чому географія залишилася поза напрямками підготовки в університетах України, то можна виділити дві групи причин: внутрішні (стосовно географії) і зовнішні. Групу внутрішніх причин залишимо для самих географів – їм рано чи пізно доведеться їх аналізувати, робити «розбір польотів» і це, в кращому разі, буде велика й неприємна розмова. Тут зосередимося на групі зовнішніх причин, бо вони були достатньо потужними.

1.1. Одною з причин нинішньої ситуації є те, що географія стала жертвою (чи заручницею) відсутності добре розробленої класифікації наук загалом. Традиційна класифікація наук на природничі і суспільні сьогодні вже не витримує критики. Очевидно, що в наш час таких основних класів наук має бути як мінімум чотири:

· науки, що не є ні природничими ні суспільними (наприклад математика, філософія, інформатика);

· природничі науки (наприклад фізика, хімія, біологія);

· суспільні науки (наприклад психологія, право, мовознавство);

· науки, що є і природничими і суспільними одночасно (наприклад географія, екологія, медицина).

Наукова громадськість надто довго закривала очі на такий дуалістичний характер географічної науки, тому криза рано чи пізно, в тій чи іншій формі мусила наступити. Якщо криза наступила в даний час, то це означає, що саме в наш час потрібно розробляти і впроваджувати досконалішу класифікацію наук.

1.2. Теперішні реформатори освіти взяли за основу побудови нового переліку спеціальностей так звані «міжнародні стандарти ЮНЕСКО». З приводу цих «стандартів» варто знати кілька правдивих речей.

По-перше, розроблені стандарти мають чисто рекомендаційний характер і спрямовані (за задумом авторів) на вдосконалення статистичного обліку освітньої діяльності, вони нікого не зобов’язують ні до яких організаційних висновків. У самому Стандарті ЮНЕСКО на початку є такі слова: «Институт статистики ЮНЕСКО (ИСЮ) является статистическим органом Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры, в котором хранится информация в области образования, науки и технологии, культуры и коммуникации со всего мира, имеющаяся в распоряжении ООН». На жаль, в Україні, один з варіантів цих стандартів був використаний саме для недвозначних оргвисновків, які полягали в надто крутій і непідготовленій зміні переліку спеціальностей.

По-друге, у 2011 році був розроблений документ про перегляд класифікації освіти, в якому у розділі «соціальні та біхевіористичні науки» передбачена «географія (за винятком фізичної географії)»:

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/UNESCO_GC_36C-19_ISCED_RU.pdf

Те саме містилося в міжнародному стандарті МСКО-2011:

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-2011-ru.pdf

Однак, з незрозумілих причин, через два роки у міжнародному стандарті МСКО-2013 географія випала зовсім і з’явилося малозрозуміле, неозначене і невдале словосполучення “Науки про Землю»:

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-fields-of-education-training-2013RU.pdf

Невдалість цього словосполучення випливає з того, що окремі науки попали, або не попали в розряд «Наук про Землю» довільно і безсистемно. Наприклад біологія, архітектура, історія – це науки про що: про Марс, чи про Юпітер? Зрозуміло, що вони теж є науками про Землю, однак вони сюди чомусь не попали.

По-третє, чи був сенс спішити з впровадженням МСКО-2013, якщо ЮНЕСКО періодично переглядає і модифікує свої документи? А якщо через рік-два з’явиться нове МСКО?

1.3. Продовжуючи попередні слова, варто відзначити, що в самому ЮНЕСКО перелік спеціальностей формувався під впливом ситуативних та пролобійованих інтересів. Розглянемо, наприклад, такі держави, як США, Канада, Австралія, Великобританія, Японія. Вони мають безпосередній вихід до світових океанів (деякі до кількох). Зрозуміло, що такі держави безпосередньо зацікавлені, щоб у їхній вищій освіті була широко представлена така наука, як океанологія. І вона є в переліку спеціальностей і це логічно. Але чи конче потрібна океанологія таким державам, як Монголія, Казахстан чи Чехія? Чи дуже широко потрібна вона і в Україні, яка теж не має виходу до океанів і сполучається з найближчим аж через два моря?

Аналогічна ситуація з вулканологією. Такі держави, як Індонезія, Японія, Мексика, Італія, США та деякі інші мають потужні діючі вулкани. Інтерес цих держав до широкого вивчення вулканології є природним і цілком зрозумілим. І вона є в переліку спеціальностей і це логічно. Але навіщо було в Україні сліпо копіювати чужі інтереси, якщо вітчизняна потреба у таких фахівцях дуже обмежена?

На жаль, інтереси української науки не були належним чином пролобійовані на рівні ЮНЕСКО. Більше того, Україна навіть не має в ЮНЕСКО окремого представника. Функції такого представника виконує за сумісництвом Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції. Сумна історія навколо МСКО-2013 змушує сумніватися в доцільності та ефективності такого сумісництва.

1.4. Законність включення географії до переліку базових наук випливає і з наступних загальних міркувань. Є дві форми існування світу - простір і час. Просторову форму існування земного світу вивчає географія. Часову форму існування земного світу вивчає історія. Тобто географія та історія є рівноправними взаємодоповнюючими науками, які вивчають різні форми існування земного світу. Абсурд полягає в тому, що в новому переліку спеціальностей історія є, а географії нема.

Можна сказати навіть більше. В новому українському переліку спеціальностей взагалі нема місця для наукових напрямків суспільної географії: географії населення, економічної географії, соціальної географії, політичної географії та багатьох інших. Відповідно нема місця і для суспільно-географічної картографії.

1.5. Серед багатоманіття наук географія має сестру – геологію. Зрозуміло, що в ідеалі ці сестри мали б підтримувати одна другу в спільних інтересах, бо сфери їхніх досліджень частково перетинаються. Сталося так, що в українській робочій групі, яка розробляла новий перелік спеціальностей для затвердження в Кабінеті Міністрів України, не було жодного географа, але були геологи. Здавалось би, що геологи мали б підтримати споріднену науку на крутому віражі історії вітчизняної науки. Однак вийшло навпаки. Не вникаючи в деталі та персони цієї історії хочу сказати, що за наявності доброї волі зробити хорошу справу ніколи не пізно.

Щодо питання «Чим це загрожує українській географії?», то відповідь на нього буде двоякою. З одного боку, самій географії це загрожує згортанням вітчизняних географічних наукових досліджень та згортанням підготовки відповідних спеціалістів. Це дуже погано, але це не найбільше зло. Значно більші загрози виникають для українського суспільства, яке в перспективі буде позбавлене географічних знань, а також географічної та картографічної культури.

2. В якому стані зараз знаходиться світова географія? Як до географії ставляться в інших країнах сучасного світу?

2.1. В англійській Вікіпедії географія розміщена серед суспільних наук, а науки про Землю – серед природничих наук:

https://en.wikipedia.org/wiki/Outline_of_academic_disciplines

2.2. Сайт, на якому широко висвітлені стандарти вивчення географії в США. Особливо виділені такі елементи, як Світ у просторових термінах, Місця та регіони, Фізичні системи, Суспільні системи, Навколишнє середовище та суспільство, Застосування географії:

http://www.ncge.org/geography-for-life

2.3. Географія в структурі Стокгольмського університету представлена кафедрою географії людини на факультеті соціальних наук і кафедрою фізичної географії на факультеті наук про Землю та довкілля:

http://www.su.se/english/departments

2.4. Географія в структурі Варшавського університету представлена факультетом географії та регіональних досліджень:

http://www.uw.edu.pl/uniwersytet/wydzialy-i-jednostki/

3. Що географія зараз може дати українському суспільству?

3.1. По-перше, географія вже дала Україні такий визначний і грандіозний твір, як «Національний атлас України», що містить 875 спеціальних карт! У 2009 році групі основних розробників була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки. У 2012 році побачив світ перший в Україні атлас великого міста «Львів: комплексний атлас», який містить 229 карт, не рахуючи ілюстрацій.

3.2. По-друге, географія дає українському суспільству основи географічних знань та географічної культури, тобто виконує колосальну просвітницьку та світоглядну роль, результати якої виявляються щоденно і в повідомленнях засобів масової інформації і в наукових дослідженнях, що проводяться представниками великого переліку інших наук.

3.3. По-третє, географія виконує виховну та патріотичну роль, забезпечуючи громадян знаннями про державу, її місце у світі, знаннями з краєзнавства, сприяє прищепленню усвідомленої любові як до Малої , так і до Великої Батьківщини.

Володимир Грицевич, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка, адміністратор фейсбук-групи «Геопросторова організація суспільства», спеціально для “Ostrovok”.

Запитання ставив Ілля Кононов, доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри філософії і соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ).