Значні успіхи вкрай правих партій у Франції та Німеччині не змогли підірвати центристську більшість у Європейському парламенті

Значні успіхи вкрай правих партій у Франції та Німеччині не змогли підірвати центристську більшість у Європейському парламенті – такими є результати загальноєвропейських виборів, що відбулися в неділю, 9 червня, пише DW.

Таким чином, нинішній глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) може залишитися на цій посаді до 2029 року.

"Ми перемогли на європейських виборах. Ми - безперечно, найсильніша партія. Ми - якір стабільності, - заявила вона журналістам, які зібралися в Європарламенті в Брюсселі, щойно з'явилися попередні результати виборів. - Центр тримається".

Її правоцентристська група в Європарламенті – Європейська народна партія (ЄНП) – отримала 191 із 720 місць, згідно з офіційними прогнозами всіх 27 країн ЄС.

На другому місці виявилася дещо ослаблена лівоцентристська група соціалістів і демократів, що отримала 135 крісел.

За нею слідує ліберальна група Renew, що різко здала позиції, з 83 місцями.

"Ми побудуємо бастіон проти крайніх лівих і правих", - сказала 65-річна фон дер Ляйєн прихильникам ЄНП на іншому заході на початку вечора, натякаючи на лівоцентристські та ліберальні партії, з якими їй належить співпрацювати, якщо вона сподівається і надалі просувати свою програму.

І хоча низка приголомшливих успіхів правопопулістських партій "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, Партії свободи Австрії та "Альтернативи для Німеччини" (АдГ) не призвела до різкої зміни політичного ландшафту Євросоюзу, у його законодавчих органах відтепер засідатиме більше вкрай правих депутатів, ніж коли або, отже, до них доведеться прислухатися.

Сенсація в Парижі: парламент розпущений

Після чотирьох днів голосування, в якому взяли участь майже 180 мільйонів людей у 27 країнах Євросоюзу, головний шок ночі з 9 на 10 червня прийшов із Парижа, де президент Емманюель Макрон ще до підбиття остаточних офіційних підсумків оголосив про проведення позачергових парламентських виборів у своїй країні.

Його центристська проєвропейська партія "Відродження" набрала лише 15 відсотків голосів і була розгромлена вкрай правим "Національним об'єднанням", яке набрало понад 30 відсотків голосів французів.

"Я вирішив повернути вам право вибору нашого парламентського майбутнього шляхом голосування. Тому я розпускаю Національні збори, - заявив Макрон у зверненні до нації. - Вкрай праві партії... просуваються всюди на континенті. Це ситуація, з якою я не можу змиритися".

Цей ризикований крок для Макрона, який, мабуть, намагається повернути контроль над країною.

Французькі виборці знову прийдуть на виборчі дільниці 30 червня та 7 липня, лише за кілька тижнів до початку Олімпійських ігор у Парижі.

Позиція самого Макрона поки що технічно безпечна, оскільки його було переобрано на пост президента у 2022 році, випередивши кандидатку від "Національного об'єднання" Марін Ле Пен.

Вкрай праві тріумфують, але поки що порізно

У Парижі Ле Пен негайно привітала заяву Макрона.

"Ми готові взяти владу у свої руки, якщо французи нададуть нам довіру на цих виборах, - заявила вона. - Ми готові перетворити країну, захистити інтереси французів, зупинити масову міграцію".

Очікується, що саме вона знову братиме участь у президентських виборах 2027 року, хоч "Національне об'єднання" очолює 28-річний депутат Європарламенту Жордан Барделла.

Привід для радості був і в обох правоконсервативних груп Європарламенту - Європейських консерваторів та реформістів та "Ідентичності та демократії", хоча приріст у них виявився скромнішим, ніж вони розраховували. Вони отримали 71 та 58 місць відповідно.

Крім того, за прогнозами, 14 місць у Європарламенті отримає правопопулістська АдГ, яка, незважаючи на низку скандалів, стала другою за величиною силою в Німеччині після партії фон дер Ляйєн ХДС.

Однак АдГ можна назвати політично безпритульною партією у Брюсселі: її виключили з групи "Ідентичність і демократія" після того, як основного кандидата Максиміліана Кра (Maximilian Krah) звинуватили у сприянні російському впливу, а його парламентського помічника – у шпигунстві на користь Китаю.

Підлили олії у вогонь та його неоднозначні коментарі про війська СС, розлютивши, зокрема, його союзницю Ле Пен.

Питання про те, чи здатні вкрай праві сформувати широку коаліцію, щоб максимально посилити свій вплив, стане одним із найгостріших у найближчі тижні.

"Головні переможці цих виборів - дві радикально праві групи, - прокоментував DW аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Павло Зерка. - У сукупності, включно з такими позафракційними партіями, як АдГ і ФІДЕС, вони, схоже, близькі до того, щоб подолати поріг в одну. третина місць, що дозволить їм перешкоджати ухваленню законів Європарламентом".

В останні тижні на створенні широкої коаліції наполягає прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.

Її партія "Брати Італії" вийшла на перше місце у країні.

Тим часом колишній прем'єр-міністр Польщі, лідер партії "Право і справедливість" Матеуш Моравецький заявив, що його партія не підтримає кандидатуру фон дер Ляйєн на пост голови Єврокомісії.