Ініціатива Мерця щодо ув'язування бюджету ЄС за допомогою України зустріла відсіч чотирьох країн спільноти

Лідери Словаччини, Чехії, Угорщини та Болгарії виступили проти ініціативи канцлера Німеччини Фрідріха Мерца ув'язати бюджет ЄС за допомогою України. Напередодні глава уряду ФРН пообіцяв заблокувати ухвалення бюджету ЄС на 2028-2034 роки, якщо всі країни-члени спільноти не візьмуть на себе зобов'язання щодо надання дострокової фінансової підтримки Києву, пише Euronews.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо назвав цей крок «класичним прикладом шантажу» та погрожував скористатися правом вето.

«У цьому питанні наші голоси є рівнозначними, — заявив Фіцо у вівторок, зустрічаючи в Братиславі свого чеського колегу Андрія Бабіша. — Якщо пан Мерц говорить про можливість застосування вето, то я можу сказати те саме. У нас такі ж повноваження накладати вето, як і федеральний канцлер Німеччини».

Бабіш іронічно зауважив, що Мерц, ймовірно, не усвідомлює, що в запропонованому бюджеті ЄС для України вже передбачено 100 мільярдів євро. Однак ці кошти стануть доступними лише до 2028 року, тоді як уже наступного року Київ зіткнеться з дефіцитом бюджету у розмірі 70 мільярдів євро.

«Сьогодні все піде зовсім не так, як завжди, зовсім не так. Сьогодні ми маємо дати відсіч шантажу», — заявив Фіцо, висловлюючи своє невдоволення.

«Те, що робить федеральний канцлер — це класичний приклад шантажу, і я його відкидаю. Ми суверенна країна. Ми – Словацька Республіка. Ми маємо власну позицію».

Мерц підвищив ставки, надіславши листа голові Європейської ради Антоніу Коште, в якому заявив, що надання нової допомоги Україні є «необхідною умовою» для затвердження наступного бюджету ЄС. Таким чином, він фактично ув'язав два вкрай спірні питання, кожне з яких вимагає одноголосного схвалення.

Брюссель пообіцяв покрити дві третини дефіциту бюджету України, що становить 70 мільярдів євро (тобто близько 45 мільярдів євро), за допомогою механізму, який ще належить визначити. Враховуючи масштаб потреб, найімовірнішим рішенням став випуск нових спільних боргових зобов'язань.

Це фінансування стало б доповненням до вже існуючого пакету кредитної підтримки у розмірі 90 мільярдів євро — від участі у якому Словаччина, Чехія та Угорщина отримали звільнення.

«Підтримка України — це питання нашої спільної, неподільної європейської безпеки, а отже, і тягар цієї підтримки має розподілятися між усіма нами», — написав Мерц.

У вівторок, через день після того, як лист став надбанням громадськості, Мерц прийняв у Берліні прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадьяра.

За підсумками двосторонньої зустрічі, Мадьяр чітко дав зрозуміти, що виступає проти ув'язування бюджету ЄС за допомогою України, стверджуючи, що це принципово різні питання.

«Цілком можливо, що тут замішана політика. Я не став би називати це шантажем — я взагалі уникаю подібних слів, адже у сучасному світі все взаємопов'язано», — зазначив він, коментуючи недавні висловлювання Фіцо.

"Однак, на мій погляд, такий підхід навряд чи можна назвати вдалим сигналом".

Мадьяр пояснив, що Угорщина не може брати на себе нові боргові зобов'язання на рівні ЄС, оскільки сама намагається стримати стрімке зростання державного дефіциту.

«У зв'язку з цим — із внутрішньополітичних причин — для нас це, безумовно, неприйнятно. Тим не менш, ми продовжимо переговори в Берліні, Дубліні та Брюсселі», - сказав він.

«Ми знайдемо рішення щодо бюджету ЄС. Я у цьому впевнений».

Президент Болгарії Румен Радєв, виступаючи у Варні, також послався на високий рівень дефіциту бюджету, пояснюючи, чому його країна не може брати участь у нових програмах кредитування України. При цьому Радєв підкреслив, що Болгарія продовжить надавати підтримку іншими способами, наприклад, через постачання енергоресурсів.

"Болгарія жодним чином не блокує рішення, які приймаються на рівні Ради ЄС, де всі країни домовилися підтримувати Україну - в міру своїх можливостей", - заявив Радєв.

Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія входять до групи «Друзі політики згуртування» (Friends of Cohesion) — об'єднання із 17 держав, які виступають за збереження фінансування політики згуртування та сільськогосподарських субсидій у довгостроковому бюджеті ЄС. Це призвело до конфлікту з так званими ощадливими країнами, які наполягають на повсюдному скороченні витрат.

До «ощадливих» входять і найбільші донори України — зокрема Німеччина. Їх дратує той факт, що Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія намагаються ухилитися від підтримки України, водночас вимагаючи виділення коштів у рамках політики згуртування.

Фрідріх Мерц, який виступав у Берліні разом із Мадьяром, наголосив, що тягар підтримки України має розподілятися більш справедливо.

«Продовжувати так само — не найкращий варіант. Політика щодо України має бути повною мірою інтегрована до бюджету Європейського союзу», - заявив він.