DW: Трамп розчарований відмовою ЄС та Британії направити кораблі для розблокування Ормузької протоки і розглядає можливість виведення американського контингенту з Німеччини

Президент США розчарований відмовою ЄС та Великобританії направити кораблі для розблокування Ормузької протоки. Дональд Трамп розглядає можливість виведення американського контингенту з Німеччини, пише DW.

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість позбавити членів НАТО права голосу під час ухвалення рішень, якщо вони не досягнуть цільового показника витрат у 5% ВВП. Про це у п'ятницю, 27 березня, також повідомила газета The Telegraph.

Глава Білого дому вивчає цей варіант після того, як союзники США в Європі відмовилися направити кораблі для розблокування Ормузької протоки.

"Наше розчарування у європейцях було цілком реальним", - заявив співрозмовник газети з адміністрації США. "Будь-яка країна, яка не виділяє 5%, не повинна мати права голосу при ухваленні рішень про майбутні витрати в НАТО", - додав він.

Питання колективної оборони НАТО

Права голосу можуть вирішити під час прийняття рішень щодо розширення альянсу, проведення спільних місій та застосування положень статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону.

"Не можна давати право голосу з питань майбутніх витрат тим, хто не вносить свою частку", - додало джерело у США. "Ми повинні дати зрозуміти, що те, що зробили Іспанія та Великобританія, є неприйнятним", - зазначив він.

У 2025 році Великобританія витратила на оборону 2,33% ВВП, що лише трохи перевищує показники Румунії, Болгарії та Республіки Північна Македонія.

Близькі до президента США джерела повідомили, що він також розглядає можливість виведення американського контингенту з Німеччини. Трамп обмірковував цей крок із моменту повернення на пост президента у 2025 році, пише видання.

На цьому етапі всі держави-члени НАТО витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП. Цей цільовий показник був заявлений Трампом у 2014 році.

Генсек Марк Рютте заявив, що альянс повинен буде розробити план досягнення цілі в 5% ВВП на саміті в Анкарі 7-8 липня.

Троє представників НАТО повідомили The Telegraph, що американська сторона поки що офіційно не виносила плани на обговорення в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі. Однак одне з джерел визнало, що американські чиновники на різних дискусійних майданчиках наполягали на впровадженні нової моделі.

Прийняття рішень у Північноатлантичному альянсі потребує консенсусу. Союзники по НАТО, найімовірніше, заблокують будь-які зміни на пропозицію Трампа, що призведе до нового зіткнення з ним, констатує видання.

Глава Білого дому вже погрожував повністю вивести США з альянсу через розчарування через відсутність підтримки з боку ЄС та Великобританії у війні на Близькому Сході .

Джерела, близькі до президента США, уточнили, що відносини Трампа з прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером погіршилися після того, як той спочатку заборонив Вашингтону використовувати військову базу Дієго-Гарсія в Індійському океані для ударів по складах з ракетами в Ірані.

"Американці вражені тим, наскільки ненадійним виявився британський уряд. Міністерство оборони США розчароване тим, що не може нормально співпрацювати з країною, яка має бути нашим головним союзником", - зазначив один із джерел.

Пентагон 26 березня повідомив Конгрес США, що планує перенаправити приблизно 750 млн доларів (650 млн євро) у рамках фінансованої НАТО програми з постачання зброї Києву на поповнення власного арсеналу.

Нагадаємо, у середині березня Трамп закликав Великобританію, Францію, Китай, Японію, Південну Корею та інші країни допомогти США розблокувати Ормузьку протоку і відправити на Близький Схід свої кораблі. "Якщо не буде відповіді або якщо відповідь буде негативною, я думаю, це буде дуже погано для майбутнього НАТО", - сказав глава Білого дому в інтерв'ю газеті Financial Times 15 березня.

Тим не менш, вже наступного дня більшість країн, яким було адресовано заклик, заявили про відсутність планів спрямовувати флот для захисту Ормузької протоки. "Це не наша війна, ми її не розпочинали", - заявив 16 березня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), у свою чергу, зазначив , що його країна на це не має мандату ні ООН, ні Євросоюзу, ні НАТО.

"Ніхто не хоче активно втягуватись у цю війну, і всі стурбовані тим, до чого вона може привести", - заявила і Кая Каллас.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив 17 березня, що його країна не обирала війну з Іраном , розпочату США та Ізраїлем, а тому не братиме участі в операції .