У Польщі вперше відзначили нове національне свято — День пам'яті жертв геноциду Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, відомого як Волинська різанина

11 липня цього року у Польщі відзначили нове національне свято — День пам'яті жертв геноциду Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, відомого як "Волинська різанина".

На думку українського історика Юрія Латиша, історична пам'ять створила і продовжує створювати чи не головні проблеми в українсько-польських відносинах.

4 червня рішення про заснування національного свята ухвалив польський Сейм.

У законі наголошується, що "мученицька смерть через приналежність до польської нації заслуговує на пам'ять у вигляді дня, який щорічно виділяється польською державою, в який віддаватиметься шану жертвам".(Термін "Волинська різанина" описує масові вбивства поляків на Волині, у Східній Малопольщі та східній частині Люблінського краю, скоєні українськими націоналістами у 1943-1945 роках. За оцінками, загинуло 120-134 тисячі поляків. На сьогоднішній день документально підтверджено 60 тисяч жертв).

У Польщі Волинську різанину визнано геноцидом.

Україна не погоджується з такою класифікацією. Польща рішуче засуджує шанування в Україні ОУН-УПА, і стверджують, що новий день пам'яті "зробить позитивний вплив на покращення польсько-українських відносин", оскільки "примирення та прощення не можуть бути побудовані без правди".

Відмінності в історичній розповіді, давня напруженість у зв'язку з ексгумацією тіл і навіть нове національне свято спричинили часті дипломатичні та політичні суперечки між двома союзниками.

Міністерство закордонних справ України розкритикувало рішення зробити 11 липня святом у Польщі, назвавши його таким, що суперечить "духу добросусідських відносин між Україною та Польщею".

Одним із центральних пунктів конфлікту є питання ексгумації жертв масових вбивств на території України. Це питання вже давно є предметом переговорів між Польщею та Україною і вимагало низки дипломатичних зусиль.

Обраний президент Польщі Кароль Навроцький, який офіційно вступить на посаду 6 серпня, до цього очолював Інституту національної пам"яті.

"Я з самого початку свого шляху кандидата в президенти заявляв, що для мене неприйнятне обговорення безумовного прийняття України до Євросоюзу, - говорив він.- Країна, яка не дала згоди на ексгумацію та поховання 120 тисяч поляків, а ми хочемо, щоб до нас ставилися по-партнерськи і збалансовано, не може створити європейське співтовариство, тому що нам може створити європейське співтовариство, тому що нам може створити європейське співтовариство, тому що нам може бути європейська спільнота борг", - сказав він у ході передвиборчої кампанії.

Незважаючи на це, українська сторона у квітні цього року дала дозвіл на проведення частини ексгумаційних робіт на українській території у селі Пузники. (У Пузниках 1945 року Українською повстанською армією (УПА) було вбито не менше ніж 70, а за різними оцінками — до 120 осіб. Більшість жертв складали жінки та діти).

Ексгумація проводилася групою з 32 експертів із 23 квітня по 10 травня на площі 115 м². Були ексгумовані останки 42 людей. На даному етапі проводиться аналіз зразків ДНК, отриманих від родичів для ідентифікації жертв.

За процес ексгумації відповідають представники польської та української сторін Міністерства культури та Інституту національної пам'яті.

Експерти з Поморського медичного університету у Щецині, Інституту національної пам'яті та Волинської компанії старожитностей взяли участь у роботі, координованій Фондом свободи та демократії з польського боку.

26 заявок, поданих Інститутом національної пам'яті, та три заявки з України очікують на дозвіл на початок пошукових або ексгумаційних робіт. 24 заявки стосуються пошукових робіт, дві – ексгумаційних.

В інтерв'ю Euronews віце-президент Інституту національної пам'яті Кароль Полевський запевнив, що інститут не припиняє зусиль щодо отримання дозволів від української сторони на початок подальших робіт.

Міністр культури та національної спадщини Ханна Врублевська у травні цього року наголосила, що ексгумація у Пузниках є "соціальним, політичним, дипломатичним і психологічним проривом".

В інтерв'ю Euronews професор Кароль Полевський закликає всіх родичів жертв звернутися до нього з проханням про здачу матеріалу ДНК і стверджує, що інтерес нащадків дуже високий.