Що обговорюватимуть на зустрічі глав держав та урядів 27 країн ЄС у Брюсселі 29-30 червня

Основними темами саміту Євросоюзу мали стати обговорення заявок на членство в ЄС України, Молдови та Грузії та процедура вступу Західних Балкан. Але невдалий заколот ПВК "Вагнер" відсунув їх на другий план, аналізує DW

Невдала спроба військового заколоту в Росії, влаштованого засновником ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним, та наслідки цього бунту для Росії на тлі війни в Україні стануть головною темою обговорення на зустрічі глав держав та урядів 27 країн ЄС у Брюсселі 29-30 червня.

І хоча голова саміту Шарль Мішель лише побіжно торкнувся цієї теми у своєму запрошенні на саміт, розвитку дискусії явно сприятиме генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який бере участь у зустрічі. Глава Північноатлантичного альянсу вже заявив, що не варто недооцінювати Росію після подій 23-24 червня.

На саміті Столтенберг хоче порушити тему безпеки ЄС та Заходу після того, як ПВК "Вагнер" Євгенія Пригожина можуть влаштуватися в Білорусі.

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що ці події загрожують його країні і закликає до подальшого зміцнення східного флангу НАТО.

Напередодні саміту ЄС Науседа побував у Києві, де зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським.

За два тижні у Литві відбудеться саміт країн НАТО.

Ще одна важлива тема майбутнього саміту у Брюсселі – це обговорення перспектив вступу України до ЄС.

Президент Володимир Зеленський закликає вже цього року розпочати офіційні переговори щодо приєднання його країни до Євросоюзу. Поки не зрозуміло, чи готовий Брюссель піти на цей крок. У будь-якому випадку, Європейська Рада має "надіслати чіткий сигнал того, що ми твердо стоїмо на боці України, що ми підтримуємо Україну на її шляху до свободи та миру, а також на її шляху до ЄС", - заявила Анна Люрманн, державний міністр у справах Європи у міністерстві закордонних справ Німеччини.

На саміті ЄС буде обговорено подальшу фінансову та військову допомогу Україні. Євросоюз підтвердить своє зобов'язання допомагати "доки це буде необхідно", пообіцяв голова Ради ЄС Шарль Мішель.

Єврокомісія вже вимагала збільшити бюджет Євросоюзу на 66 мільярдів євро до 2027 року для довгострокової допомоги Україні та зміцнення власного озброєння.

Уряди країн ЄС досі відхиляли цю вимогу. За словами держсекретаря Австрії у справах Європи Кароліни Едтштадлер, Єврокомісія має спочатку "креативно" перерозподілити вже наявні майже 1,1 трильйона євро, а не просто вимагати нових грошей. Прискорена процедура вступу до ЄС для Західних Балкан Учасники саміту в Брюсселі обговорять не лише запити щодо вступу до Євросоюзу України, Молдови та Грузії, а й процедуру приєднання до ЄС шести західнобалканських держав, яка триває вже кілька років. Наразі робляться спроби прискорити цей процес, кажуть дипломати ЄС напередодні саміту.

Поки що неясно, наскільки успішною буде ця спроба.

"Ми не повинні кидати західнобалканські держави напризволяще, - каже напередодні саміту держсекретар МЗС Хорватії Андреа Метелко-Згомбіч. - Потрібно дати їм можливість йти вперед європейським шляхом".

Найбільшим каменем спотикання залишається напруження між Сербією і Косово. Про можливості вирішення цього конфлікту також говоритимуть на саміті. Попередні посередницькі зусилля верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля були безрезультатними.

Тема міграції, як і раніше, гостра/ Дискусія на саміті може загостритися під час обговорення нового плану прийому мігрантів до ЄС, нещодавно розробленого у Брюсселі. Очікується, що протест проти реформ у міграційній політиці висловлять Угорщина та Польща.

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан та його польський колега Матеуш Моравецький вже висловили невдоволення новою ініціативою ЄС. Їхнє обурення, зокрема, викликала перспектива вносити до спільного фонду ЄС на облаштування мігрантів приблизно по 20 тисяч євро за кожну людину, яку відмовляється прийняти країна.

В інтерв'ю німецькій газеті Bild Орбан заявив, що Угорщина не має наміру платити ці гроші.

"Ми витрачаємо більше двох мільярдів євро на захист Шенгенської зони від нелегальних мігрантів. Ми не отримали від Брюсселя жодної копійки. Чому ми маємо платити ще більше?", - сказав угорський прем'єр-міністр. ЄС потрібна спільна стратегія щодо Китаю Війна Росії проти України відсунула на задній план низку інших зовнішньополітичних питань - наприклад, розробку давно необхідної спільної стратегії країн ЄС щодо Китаю

. Поки що всередині Євросоюзу немає єдиного підходу у цьому питанні, говорить в інтерв'ю DW Франческа Гіретті (Francecsa Ghiretti) із Берлінського інституту Меркатора з вивчення Китаю (MERICS).

"Існує підхід, при якому Китай одночасно вважається партнером, економічним конкурентом та системним суперником. Загальної стратегії немає. Інтереси та пріоритети 27 держав надто різні", - констатує експерт.

Пекін, звичайно, знає про це та діє відповідним чином, ведучи переговори лише з окремими членами ЄС, продовжує Франческа Гіретті. Вона радить Брюсселю виявити існуючі ризики в економічних відносинах між ЄС і Китаєм і спробувати потім знизити їх, не йдучи на розрив із надзвичайно важливим китайським ринком.