Гарячі новини

Європейський суд визнав Україну винною у бездіяльності під час зіткнення у Одесі 2 травня 2014 року, унаслідок чого загинуло 47 людей

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у бездіяльності під час зіткнення проросійських та проукраїнських активістів у Одесі 2 травня 2014 року, унаслідок чого загинуло 47 людей. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ.

Рішення ЄСПЛ стосується подій 2 травня 2014 року, що почалися з нападу проросійських сепаратистів із так званого "антимайдану" на учасників проукраїнської демонстрації.

Зіткнення та вбивства учасників проукраїнської ходи пізніше призвели до штурму демонстрантами табору "атимайданівців" на Куликовому полі, та пожежі у будинку профспілок, у якій загинули кількадесят прибічників "антимайдану".

Суд підкреслив, що не розглядає учасників процесу крізь призму їхніх політичних поглядів.

Він зобов’язав Україну сплатити компенсації постраждалим, які  десять років добивлися справедливості, а місцева влада навмисно знищувала докази на місці трагедії.

До ЄСПЛ звернулися родичі 25 загиблих, а також троє осіб, які вижили після пожежі.

Серед позивачів — родичі двох проукраїнських активістів, які стали жертвами вогнепальних поранень, а також сім'ї трьох загиблих - «випадкових перехожих».

Іншими позивачами стали також учасники Антимайдану або їхні родичі, які опинилися в охопленій вогнем будівлі.

 Попри розбіжності у позиціях сторін, усі позивачі висунули претензії до України, заявляючи, що її бездіяльність сприяла трагічному розвитку подій та що влада могла б запобігти людським жертвам.

Суд визнав доведеним, що пожежні машини прибули до Будинку профспілок із навмисною затримкою у 40 хвилин, а поліція не втрутилася, щоб допомогти людям вибратися з охопленої вогнем будівлі. Вирішальну роль у цьому відіграв керівник обласного управління ДСНС Володимир Боделан, який особисто наказав не відправляти рятувальників на місце трагедії. Через два роки він також утік до Росії, а під час його перебування в Україні проти нього навіть не відкривали кримінальної справи.

 «Суд вважає, що дезінформація та пропаганда з боку Росії відіграли свою роль у трагічних подіяхНевиправданій хвилі насильства передувало постійне поширення агресивної та емоційно забарвленої дезінформації та пропаганди про нову українську владу та прихильників Майдану від російської влади та медіа», — зазначається у документі.

ЄСПЛ також встановив, що місцева влада навмисно знищувала докази на місці трагедії, прикриваючись офіційним «прибиранням».

З огляду на це, Суд визнав, що Україна порушила статтю Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на життя.

У зв’язку з цим держава зобов’язана виплатити компенсації: по 15 тисяч євро родинам загиблих, по 12 тисяч — трьом постраждалим, які пережили пожежу, але отримали значні опіки.

Найвищу виплату — 17 тисяч євро — отримає донька Михайла В’ячеславова, який загинув у Будинку профспілок. Вона, крім іншого, скаржилася на те, що українська влада тривалий час безпідставно відмовляла їй у видачі тіла батька для поховання. При цьому Росія не фігурувала у справі як відповідач за цими позовами.

Окрему увагу ЄСПЛ звернув на те, що значна кількість одеських посадовців, відповідальних за порушення з боку України, незабаром після подій втекли до Росії, отримали там громадянство і навіть зробили кар'єру, особливо після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

 Суд наголосив, що  українська влада не зробила достатніх зусиль для того, щоб притягнути до відповідальності винних, чиї дії призвели до загибелі людей.

Зокрема, у рішенні зазначається, що одеська поліція фактично не вжила жодних заходів для запобігання нападу на проукраїнських мітингарів, який супроводжувався використанням вогнепальної зброї.

ЄСПЛ також вказує, що правоохоронці мали оперативну інформацію про підготовку заворушень, але проігнорували її. «Основний обов’язок влади полягав у тому, щоб робити все можливе для запобігання ризику насильства», — зазначає Суд.

При цьому він підкреслює, що хоча в той період українська влада була ослаблена через російську агресію в Криму та на Донбасі, це «не звільняло її від необхідності діяти».