DW: Що стоїть за наміром Трампа передати Україні "найсучасніше озброєння" і навіщо він дав ще 50 днів - експерти

Що стоїть за наміром Дональда Трампа передати Україні "найсучасніше озброєння" і навіщо він дозволив Путіну ще 50 днів воювати проти України, а не вжив заходів уже зараз? DW поговорила з експертами.

Президент США Дональд Трамп пообіцяв, що Вашингтон через посередництво та за рахунок фінансування НАТО передасть Україні "найсучасніше озброєння" для боротьби з російською агресією. У той же час він пригрозив РФ, що США запровадять "дуже суворі" митні тарифи, якщо не буде досягнуто згоди про припинення війни - правда, дав він на це 50 днів.

Опитані DW експерти припускають, що за рахунок цих 50 днів Трамп розраховує подивитися, чим закінчиться літній наступ РФ в Україні, і вже тоді вибирати дії, виходячи з нових реалій на полі бою. Та й незважаючи на нову риторику щодо постачання озброєння – більш різку та рішучу – висновки можна буде робити лише тоді, коли зброя справді почне надходити до України та яка саме.

На думку політолога, експерта аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігоря Петренка, на зміну риторики Трампа могла вплинути низка факторів.

З одного боку, на його думку, українська влада і весь пул переговорників змогли знайти підхід до Трампу та його адміністрації.

З іншого боку - свою роль могла відіграти певна внутрішня динаміка в США: зокрема, голосування за "великий прекрасний" законопроект Трампа було зав'язане серед іншого і на питанні підтримки України, це був певний внутрішній тиск на президента США з боку деяких конгресменів, вважає Петренко.

Третій аспект, на думку експерта, полягає в тому, що Трамп роздратований відсутністю прогресу у питанні припинення війни Росії проти України, і це спонукає його до певних дій.

З такою точкою зору погоджується і доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Капітоненко.

На його думку, хоча на користь такого рішення зіграло і те, що країни Північноатлантичного альянсу, зокрема його європейський сегмент, готові заплатити за цю зброю, основною причиною стало все ж таки те, що Трамп усвідомив, що задумане ним на практиці не втілюється.

"Думаю, основне - те, що Трамп перебуває в певному глухому куті. Він зрозумів, зрештою, що його посередницькі зусилля не працюють, що досягти перемир'я в російсько-українській війні набагато складніше, ніж йому здавалося спочатку, і що у нього не вистачає засобів для тиску як на Україну, так і тим більше".

Тому Трамп вдається до свого звичного прийому - переходить до різкішої риторики, намагаючись досягти результатів передусім словами. Однак те, чи він перейде після заяв до конкретних дій, і чи стануть такі дії ефективними - відкриті питання, каже Капітоненко.

Водночас, на думку експерта, у цьому питанні йдеться не так про певні переваги Трампа, як про обмеженість можливостей будь-якої американської адміністрації в контексті війни, яку Росія веде проти України. "Навіть якби на місці Трампа був якийсь інший американський президент, він би, за великим рахунком, не мав би особливого вибору, окрім як виділяти невеликі обсяги допомоги Україні, тримати ескалацію під контролем і, доки триває війна, посилювати позиції США у глобальному протистоянні з Китаєм", - пояснює експерт. "Реальність сама підштовхує Трампа до тієї стратегії, яку свого часу реалізовував Джо Байден. Йому це, гадаю, не дуже подобається, але, напевно, він розуміє, що це менше зло в ситуації, що склалася", - додає Капітоненко.

Ще один аспект – особистісний: Путін міг справді зачепити Трампа, припускає Володимир Дубовик, доцент кафедри міжнародних відносин та директор Центру міжнародних досліджень Одеського Національного університету імені І.І. Мечнікова, науковий співробітник Центру європейського політичного аналізу.

"Путін йому сказав, що зараз наступатиме, а Трамп сподівався, що той посилатиме сигнали про те, що хоче закінчити війну. Він багато разів підкреслював, що вірить Путіну, що той дійсно хоче закінчити війну, але зараз очевидно, що - ні. Тому, можливо, Трамп вирішив, що це не надто добре для його репутації, що Путін його переграв".

Певну роль могла відіграти навіть невелика пауза у постачанні озброєння Україні, рішення про яку для багатьох було несподіваним – вона спровокувала у США дискусію про те, чому важливо допомагати Україні, каже Дубовик.

Американське видання CNN у своїй публікації називає рішення Трампа відстрочити введення митних тарифів на 50 днів - для того, щоб за цей час між РФ та Україною було укладено угоду, - фактично "зеленим світлом" для Путіна продовжувати літній наступ на українській території. "Це має бути здасться вічністю для мільйонів українців, які не мають сну, які зараз витримують ескалацію російських смертоносних ракетних і масованих дронових ударів по їхніх містах і селищах. Але в Москві чиновники тихо зітхають з полегшенням. Зрештою, для них могло бути набагато гірше", - пише автор.

Однак, на думку Миколи Капітоненка, мотиви Трампа зумовлені дещо іншим. Як вважає експерт, Трамп розуміє, що Путіну не потрібне від нього ніяке "зелене світло", і що він продовжуватиме наступ принаймні до кінця літа незалежно від того, що той зробить чи скаже. "Відстрочка на 50 днів створює для Трампа шанс, що літній російський наступ призведе до якихось результатів на полі бою, після чого готовність України та Росії до змістовних переговорів стане дещо більшою", - каже він.

Так, якщо російська армія нічого внаслідок цього наступу не досягне, РФ повернеться до тих умов, які обговорювалися навесні. Якщо ж досягне, це зможе змусити Україну змінити свою позицію на переговорах, пояснює він. "Тобто так чи інакше обставини можуть змінитись ближче до кінця літа, і з'явиться більше можливостей для переговорів, і Трамп це зможе записати як результат його зусиль", - каже Капітоненко.

На думку Петренка, такі дії Трампа чітко свідчать, що він не відмовився від свого підходу, спрямованого на те, щоб мінімальними ресурсами вплинути на Путіна з тим, щоб укласти з ним будь-яку угоду - і не лише щодо України, а й щодо того, щоб трохи відсунути Росію від Китаю, щодо ринку енергоресурсів або ринку енергоресурсів або ринку енергоресурсів. Водночас, він справді може намагатися грати довго, щоб восени Путін був готовий погоджуватися на якийсь формат переговорів чи домовленостей, і, ймовірно, це, на думку Трампа, могло бути вигіднішим для досягнення його цілей, вважає експерт.

Важливим для України в цей проміжок часу буде те, чи отримуватиме вона обіцяну їй зброю: від цього залежатиме, як РФ вийде з цього наступу – сильнішої чи слабшої, зазначає Петренко.

З іншого боку, якщо Трамп вирішить запровадити нові митні тарифи щодо РФ або посилити санкції, - це вже буде прямий тиск на РФ, від якого американський президент поки вважав за краще втриматися, вважає Дубовик. "Одна справа - він дає зброю, Україна обороняється. А якщо санкції щодо Росії - це вже точно жест "недоброї" волі і тиску, і він не хотів би цього робити. Для нього ж було пріоритетом покращити відносини з Росією, але, як бачите, дійти до світу виявилося складно", - каже експерт.

Теоретично, ці 50 днів могли б бути і своєрідним сигналом торговим партнерам РФ, насамперед Китаю, про те, що він або вплине на РФ, або буде змушений зазнавати збитків через вторинні санкції США. Втім, українські експерти стримано оцінюють таку ймовірність: з одного боку, для такого послання не потрібно 50 днів, а з іншого боку, Китай уже стикався з такою загрозою з боку США і готовий до будь-якого такого тиску.

"Крім того, я не думаю, що Китай у принципі може змінити свою позицію в російсько-українській війні. Вона давно сформульована, досить послідовна, і американцям нема чого запропонувати і нічим налякати Китай для того, щоб він змінив свій підхід", - зазначає Микола Капітоненко.