Deutsche Welle: Наркозалежність стає дедалі серйознішою проблемою серед українських військових на тлі затяжної війни

Наркозалежність стає дедалі серйознішою проблемою серед українських військових на тлі затяжної війни, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на військових, лікарів та профільні організації.

Що довше триває повномасштабна війна, то вищим стає навантаження на психіку та організм захисників. Це призводить до стрімкого зростання випадків залежностей. За даними досліджень та судової практики, кількість вироків військовим за статтями, пов'язаними з обігом наркотиків (зокрема без мети збуту), за останні роки зросла втричі.

Колишній офіцер морської піхоти Дмитро розповів, що його залежність почалася після поранень та прийому знеболювальних.

"У мене під командуванням було понад 200 осіб. Ми провели досить успішні операції. Я все це втратив через вживання наркотиків", - говорить він. За його словами, після виписки зі шпиталю він почав приймати прегабалін, а пізніше перейшов на метадон. "Дійшов до того, що не міг сам контролювати нічого", - зізнається військовий.

Експерти пов'язують проблему не лише з фізичним болем після поранень, а й із психологічним виснаженням. "Війна - це відірвані руки, ноги, сморід... Це дуже тяжкий емоційний стан", - каже Дмитро.

Військовий психотерапевт і капелан Ігор Алфьоров зазначає, що багато військовослужбовців місяцями залишаються на передовій без повноцінного відпочинку та демобілізації.

"У світі немає жодної армії, яка б у сучасній історії воювала чотири роки без ротації", - заявив він. За його словами, додатковим фактором стають сімейні проблеми, коли сім'ї військових перебувають за кордоном, а відносини поступово руйнуються.

За даними фонду "Здорові рішення", досвід вживання наркотиків, алкоголю або їх поєднання може мати більше половини військовослужбовців, які перебувають на передовій.

Опитані DW кажуть, що держпрограми допомоги наркозалежним військовим почали з'являтися лише нещодавно, а сама проблема вже виходить за межі армії та стає суспільною.

Отже, головні причини поширення залежності

Самолікування після поранень: Бійці використовують сильні анальгетики та нелегальні речовини для тамування хронічного болю.
Боротьба з бойовим стресом: Препарати вживають задля подолання страху смерті, тривожності та жахів війни.
Виживання на межі сил: Речовини-стимулятори використовують для штучного підвищення боєздатності та неспання під час важких завдань.
Мобілізаційні прогалини: До лав Сил оборони іноді потрапляють особи, які вже мали хронічні залежності у цивільному житті.
Невилікуваний ПТСР: Після повернення у тил або під час ротацій військові намагаються наркотиками заглушити прояви психотравми.
Чому проблему складно вирішити
1. Каральний характер законодавства. В армії досі домінує підхід штрафів, затримань та відкриття кримінальних справ, а не медичної допомоги. Залежних звільняють без виплат, що заганяє їх у ще глибшу кризу.
2. Брак кадрів на передовій. Командири часто заплющують очі на вживання, якщо боєць ефективно виконує завдання, адже заміна відсутня.
3. Соціальна стигма. Військові бояться звертатися до штатних психологів чи медиків через острах осуду, пониження у званні чи тавра «слабкого».
4. Нестача системної реабілітації. Спеціалізовані державні програми безбар'єрного лікування та замісної терапії для діючих військових лише починають розгортатися та інтегруватися.
Шляхи подолання та лікування
- Військова медицина: Направлення бійця через рапорт командування до госпіталю для огляду наркологом та психіатром.
- Цивільні центри: Залучення благодійних фондів і громадських організацій (наприклад, БФ «Здорові рішення», РЦ «Трансформація»), які анонімно адаптують програми під специфіку військових травм.
- Адвокація змін: Експерти наполягають на переході від кримінального переслідування хворих військових до створення протоколів лікування та психосоціальної реабілітації без втрати статусу УБД.