ЧЕСНО: “Слуга народу” спромоглася самостійно забезпечити більшість лише у 14% усіх голосувань за п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання

Фракція більшості у Верховній Раді “Слуга народу” спромоглася самостійно забезпечити 226+ голосів, необхідних для ухвалення рішень, лише у 14% усіх голосувань за п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання. Про це йдеться у дослідженні ЧЕСНО за підсумками роботи нинішнього скликання Ради.

За результатами парламентських виборів у 2019 році “Слуга народу” змогла сформувати монокоаліцію у Верховній Раді. На початку скликання у фракції СН було 252 члени й донині там лишається 233 нардепи - тобто усе ще достатньо для самостійного ухвалення рішень виключно голосами “слуг”. Утім, як показує аналіз голосувань, “Слуга народу” не спромоглася зберегти єдність протягом усіх п’яти років роботи Ради IX скликання.

Так, за всю каденцію “слуги” віддали 226 і більше голосів за 1089 із майже 8000 проголосованих ініціатив (враховуючи процедурні): тобто лише у 14% випадків їм вдавалось самостійно забезпечити ухвалення рішень. У решті випадків депутатам з монокоаліції була потрібна підтримка інших фракцій та груп, що відображено на графіку (процедурні голосування не включені).

Очікувано, єдність “Слуги народу” була на піку на початку каденції Ради-9. Зокрема чимало рішень було проголосовано монобільшістю у серпні-вересні 2019 року під час так званого “турборежиму”. У листопаді того ж року “слуги” також дали 226+ голосів за ряд законопроєктів, пов’язаних з відкриттям ринку землі.

А у березні 2020 року монобільшість забезпечила необхідний мінімум голосів за відставку уряду Олексія Гончарука і призначення прем’єром Дениса Шмигаля. Та після цього єдність у голосуваннях серед “слуг” почала стрімко спадати.

Серед проєктів, що отримали 226+ голосів від “Слуги народу” також можна виділити закони, які були ухвалені протягом 2021 року, зокрема це: про всеукраїнський референдум (228 з 252 голосів); закон про деолігархізацію (229 з 279); закони про стимулювання цифрової економіки, про електронне резидентство, а також реформа Укроборонпрому.

Утім, від початку повномасштабного вторгнення за останні два з половиною роки монобільшість спромоглася самостійно дати мінімальні 226 і більше голосів “за” лише під час 16 голосувань. Зокрема більшість “слуг” підтримали ряд пов’язаних з війною рішень — постанову про організацію роботи Ради в умовах воєнного стану, звернення до влади США щодо визнання РФ державою-спонсором тероризму, зміни в держбюджет 2022 року, зміни до КПК щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом.

Востаннє “слуги” самостійно забезпечила 226+ голосів у лютому 2023 року — під час голосування за призначення Василя Малюка головою СБУ.

Раніше ЧЕСНО писав про те, як закритість Верховної Ради і регулярні прогули засідань в умовах повномасштабної війни призвели до відсутності єдності серед парламентської більшостіі стали передумовами загальної парламентської кризи.