Боротьба проти Марти Гавришко, яка звертає увагу на легковажне, необережне використання ультраправих символів в житті сучасної України

Замість того, щоб звернути увагу на зостереження, які роблять українські вчені, вказуючі на легковажне,необережне використання ультраправих символів в житті сучасної України, видання "Еспресо.Захід " поквапилося звинуватити дослідницю Марту Гавришко.

Марта Гавришко – кандидатка історичних наук Львівського національного університету ім. І. Франка, родом із Миколаєва, що на Львівщині. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїхала за кордон. Продовжила наукову діяльність в європейських та американських установах. Гавришко стверджує, що українське військо використовує нацистську символіку.

Вона заявляє, що у сучасних Збройних силах закривають очі на використання символів, пов’язаних з нацизмом. Як приклад, Гавришко в колонці для німецької газети Berliner Zeitung писала, що в українській армії можна побачити відзнаки дивізії "Галичина" чи батальйону "Нахтігаль". Також вона нарікає, що в Україні називають вулиці на честь історичних діячів, яких дослідниця вважає пов’язаними з нацистськими злочинами. Гавришко говорить про "есесівські символи" в українській військовій традиції та робить із цього висновок про неонацизм у війську.

"В ЗСУ немає офіційно дозволеної нацистської символіки, пише Еспресо.Захід. -Усі емблеми і назви підрозділів затверджуються військовим керівництвом та проходять державний контроль. Відверто нацистські знаки заборонені – це чітка позиція Міноборони. Ті окремі випадки, на які посилається Гавришко, вирвані з контексту і не є масовою практикою. Символи, схожі на деякі нацистські (наприклад, так званий "вовчий гак"), у сучасному українському війську мають інше значення. Зокрема, поширена емблема у вигляді переплетених літер "І" та "N", відома як символ "Ідея Нації", використовується деякими підрозділами (наприклад, полком "Азов") і не є нацистською в українському розумінні. Цей знак справді нагадує рунічний символ, що колись використовувався нацистами, але сьогодні він осмислений по-іншому – як монограма національного відродження, а не пропаганда неонацизму. Фактично, Гавришко бере поодинокі випадки (як-от нашивка чи емблема окремого бійця) і роздмухує їх до рівня тенденції, хоча системної проблеми немає. В українському війську служать сотні тисяч людей різних поглядів, і поява кількох неоднозначних символів не означає, що армія "просякнута" нацизмом. Критики вважають, що Гавришко маніпулює фактами, не згадуючи, наприклад, що ті ж згадки про дивізію "Галичина" в Україні мають переважно історико-меморіальний, а не ідеологічний характер. Тож говорити про толерування нацистської символіки в ЗСУ – некоректно і бездоказово".

Історикиня звинувачує українське керівництво в тому, що воно свідомо не засуджує радикалів у своїх лавах, бо політично на них покладається. За її словами, нинішня влада (включно з президентом Зеленським) начебто заплющує очі на вплив ультранаціоналістів, адже в умовах війни спирається на них як на боєздатну силу.

В одному з інтерв’ю Марта Гавришко емоційно заявила, що "радикальні націоналісти захопили Україну", натякаючи, ніби крайні праві сили визначають політику держави, поки керівництво робить вигляд, що проблеми не існує.

Марта Гавришко, як дослідниця, наводить конкретні докази та приклади широкого використання саме нацистської символіки. Наше видання наблюдало це через соціальні мережі. Націоналістичний "стриптиз" на деяких українських телеграм-каналах на честь роковин німецької дивізії СС "Галичина".

В день чергових роковин німецької дивізії СС "Галичина", про який не кожен знає, здивували деякі українські Телеграм-канали, які несподівано влаштували дійство, схоже на "політичний стриптиз".

Вони відкрито публікували нацистські плакати періоду Другої світової війни, і зізнавалися у прихильності до ідей нацизму, радикальному націоналізмі, яких в Україні начебто "немає".

Зокрема, телеграм-канал Соломенского района Киева LOS SOLOMAS. КИЇВ з 60 тис. підписчиками, "віддає шану" дивизії СС Галичина.

"Сьогодні українці згадують річницю заснування 1-дивізії Української Національної Армії, більш відомої як 14-ваффен-гренадерська дивізія «Галичина».

Це може подобатись або не подобатись, але на боці Райху бились сотні тисяч наших співвітчизників. Так само, як в советській армії — мільйони. Десятки тисяч в УПА. Тисячі й тисячі в військах західних союзників", - пише канал.

Нагадаємо, не так давно ми навели дослідження ряда науковців щодо основоположніх ідей ОУН та прихільниців "бандерізації" , де представили ряд фактів, які викликали велике здивування у багатьох. Адже герої виявилися не такими бездоганними.

Великий резонанс нещодавно отримало дослідження шведського історика Пера А.Рудлінга: Українські ультраправі і нав'язування Пам'яті 1991–2021, в якому аналітик досліджував зарубіжні архіви і показав мережу парасолькових організацій ОУН в Америці та Канаді.

Такі плакати були розміщені на згаданих телеграм-каналах.

Телеграм-канал DeepState, пов'язаний з Міністерством оборони України з майже 800 тис. передплатниками також дякує дідам, які тиснули на "московську гниду" і знищували "виродків червоної зарази".

Бо не забуде стрільця Україна, з "золотим левиком" на рукаві

" 28 квітня 1943 року було створено 14-ту гренадерську дивізію «Галичина», бійці якої взяли до рук зброю, щоб скористатися можливістю для знищення виродків червоної зарази, які знущалися десятками років з українського народу. З часом, здобувши досвід і зброю, бійці Дивізії продовжили свою боротьбу в лавах Української Повстанської Армії", пише ресурс.

"Звинувачення у "змові" української влади з неонацистами – абсурдні. В Україні немає жодної "системи" покривання ультраправих. Поодинокі випадки радикальних проявів дійсно траплялися, але їх не замовчували – про них писали ЗМІ, їх обговорювали в суспільстві, і винні нерідко несли відповідальність. У Збройних Силах існують механізми дисципліни і перевірки: якщо військовослужбовця помічають у пропаганді екстремізму чи використанні заборонених символів, реакція слідує. Жодного "мовчазного схвалення" неонацизму з боку командування немає. Українська влада загалом приділяє увагу боротьбі з екстремізмом – як правим, так і лівим. Так, ще 2015 року Україна на законодавчому рівні засудила і комуністичний, і нацистський тоталітарні режими, а силові структури регулярно звітують про припинення діяльності маргінальних неонацистських угруповань, якщо такі з’являються. Твердження Гавришко про те, що "ультранаціоналісти захопили Україну", – це пропагандистська страшилка, яку давно тиражує Москва. Насправді крайні праві партії не мають підтримки у парламенті, їхні кандидати на виборах отримують мінімальні результати, а вплив радикалів на державну політику мізерний. Президент Зеленський зовсім не "прикриває" міфічних нацистів – навпаки, він як Головнокомандувач зацікавлений у тому, щоб в армії не було жодних екстремістських елементів, що дискредитують Україну. Отже, розповіді про "неонацистів при владі" – це вигадка російської пропаганди, і сумно, що їх фактично повторює українська історикиня, пише Еспресо.Захід.

Дай Боже, щоб це було справді так, говорять дослідники, які мають зовсм інші факти.