Як інтелектуальна спільнота відреагувала на месседж Паніотто і рішення ВР "заборонити російські джерела в українській освіті та науці"
А таблицю Мендєлєєва коли заборонять)?
Раншизм як паросток фашизму
Пост Volodymyr Paniotto був для мене останньою краплею, щоб почати розмову на цю неприємну тему. Я не буду пояснювати, чому всі мови у світі мають рівні права на існування незалежно від того, які гріхи вчиняли їх носії. До речі, домінування певних мов у сучасному світі - це, як правило, результат імперського і колонізаторського минулого, яке пов'язане з багатьма злочинами стосовно загарбаних народів (достатньо згадати, як знищувала Іспанія корінні народи Південної Америки разом з їхніми мовами і культурами).
Кожна мова є унікальним історичним і культурним феноменом. Якою мовою читати художню чи наукову літературу - це вибір читача, який вважає цю літературу цінною для себе. Так само, як і вибір автора, якою мовою писати.
Масове вилучення і знищення російської літератури та російськомовних книжок - це такий самий фашизм, як і спалювання українських книжок в окупованому Криму в 2014-му. Я тоді не думала, що ми докотимося до того самого. Те, що 'Росія напала, гвалтувала, нищила', НЕ дає нам індульгенцій вчиняти такі самі злочини. Це архаїчний реваншизм на кшталт "око за око", від якого давно відмовилася західна цивілізація, до якої ми так прагнемо. Інфантильна поведінка ображеної дитини показує нашу незрілість і неготовність до плюралістичних цінностей більш зрілих суспільств.
Нагадаю, що у пост-радянські роки ми, студенти Києво-Могилянської Академії, користувалися усією доступною літературою усіма доступними мовами, бо перекладів українською не було, а доступ до іноземної був обмежений. Цікаво собі уявити навчання без необхідних підручників та першоджерел тільки через те, що вони були видані російською. Особливо добре це мають розуміти випускники гуманітарних факультетів, де були цілі списки російськомовних must-reads. Можливість читати різними мовами розширює горизонти, а не навпаки. Читати літературу мовою оригіналу, включно з російською - це перевага, а не сором. Сором - це приймати закони, які обмежують використання літератури тією чи іншою мовою. Навіть в СРСР не додумалися викидати Манна і Ремарка з бібліотек.
Не хочеться цитувати заїжджене "фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами", але ми бачимо, до чого реваншизм призвів у Росії. Ми зараз боремося з російським фашизмом і дуже не хочеться почати годувати власного дракона
- т
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
















