Україна у вихідні завдала ударів дронами по НПЗ у Кстово в Нижегородській області, а також по порту Новоросійська

Україна у вихідні завдала ударів дронами по НПЗ у Кстово в Нижегородській області, а також по порту Новоросійська, де, за російськими даними, постраждали нафтові термінали. Постраждали 8 людей.

Україна заявила, що в порту Новоросійська вражено російський фрегат "Адмірал Григорович", а також плавучу бурову установку "Сиваш".

Ці удари пролунали після слів глави Офісу президента Буданова, який на вихідних повідомив, що західні партнери просили Київ припинити удари по російській нафтовці. Мета - щоб не провокувати дефіцит нафти та зростання цін, які й так високі на тлі війни з Іраном. Проте, судячи з ударів по російських НПЗ та нафтових терміналах, Київ це прохання ігнорує.

Твердження про те, що удари по експортній інфраструктурі не впливають на бюджет РФ через сплату податків у момент видобутку, є лише частково правильним і не враховує вторинних економічних наслідків.

Хоча основний податок (ПВКК — податок на видобуток корисних копалин) нараховується на обсяг видобутої сировини, удари ЗСУ створюють ланцюгову реакцію, яка безпосередньо б'є по доходах бюджету: через пошкодження експортних терміналів та НПЗ нафта накопичується у сховищах, об'єм яких обмежений. Коли зберігати її стає ніде, компанії неминуче скорочують видобуток. Менше видобутої нафти — менше нарахованого ПВКК до бюджету.

Втрата експортного мита: Окрім податку на видобуток, РФ все ще отримує значні кошти від експортного мита на нафту та нафтопродукти. Зупинка експорту через удари по портах прямо анулює ці надходження.

Удари по НПЗ змушують Росію експортувати сиру нафту замість дорожчих нафтопродуктів. Це знижує маржинальність галузі та, відповідно, податок на прибуток, який сплачують енергогіганти.

Ремонт пошкодженої інфраструктури та пошук нових логістичних шляхів збільшують собівартість бареля. Це зменшує базу оподаткування та чисті доходи держави від галузі.

У 2025–2026 роках нафтогазові доходи РФ вже демонструють падіння до багаторічних мінімумів саме через сукупний ефект санкцій та фізичного руйнування інфраструктури.