У США стращають дефолтом

Дефолт у США може статися вже 1 червня. Джо Байден каже, що "весь світ опиниться в біді", пише Медуза.

В січні 2023 року американський уряд уперся в стелю державного боргу. Цей ліміт з 1917 року встановлює конгрес, щоб виконавча влада не могла позичати нескінченно.

Щоб покривати дефіцитний бюджет: влада країни вже понад 20 років витрачає більше, ніж отримує податків і зборів. Востаннє профіцитний бюджет у Америки був у 2001 році — тоді держборг становив «загалом» 5,807 трильйона доларів. Його подальше зростання багато в чому спричинене кризами, які вимагали вливання великих коштів у економіку.

Номінально у США найбільший держборг у світі. Але якщо брати відношення держборгу до ВВП, то тут ситуація не така драматична: він становить 123,4% до ВВП країни. А, наприклад, борг Японії – 256% ВВП.

Економіка США є найпотужнішою у світі, а її цінні папери вважаються вкрай надійними, тому попит на облігації завжди залишався високим.

Конгресмени ведуть переговори про підвищення ліміту, але поки що безрезультатно. Справа в позиції республіканців: вони вимагають різкого скорочення державних витрат (на 4,8 трильйона доларів на рік) та обмеження темпів їхнього зростання одним відсотком на рік. Демократи на чолі з президентом Джо Байденом хочуть підвищити стелю без жодних попередніх умов, але вони не можуть це зробити без згоди республіканців, які мають більшість у палаті представників.

Враховуючи величину економіки США та статус долара як головної резервної валюти, дефолт і справді може спровокувати глобальну кризу. По суті, вся світова фінансова система базується на впевненості у незламності економіки США: майже 60% світових резервів зберігаються у доларах.

У разі дефолту економісти пророкують хаос.

Долар та американські цінні папери втратять довіру інвесторів, що спричинить обвал фондових індексів. Колапс у США по ланцюжку викличе боргові кризи в інших проблемних країнах, падіння цін на сировинні товари, зростання відсоткових ставок (тобто ставок, під які банки займають гроші у центральних банків, щоб потім давати кредити клієнтам), подорожчання кредитів і як наслідок — гальмування всієї світової економіки.

Сама американська економіка, швидше за все, у такому сценарії теж не уникне рецесії, що також неминуче торкнеться економіки інших країн. Під першим ударом опиняться галузі, в яких велика частка держвидатків (наприклад, оборонка), а також страхові компанії та банки (багато з яких без дефолту опинилися в критичному становищі).

У Білому домі прогнозують у разі дефолту зниження ВВП США на 6,1%, зростання безробіття на 5% та падіння фондового ринку на 45% вже у третьому кварталі 2023-го. Аналітики рейтингового агентства Moody's у січні зазначили, що дефолт може мати макроекономічні наслідки, аналогічні кризі 2008 року. За їхніми розрахунками, ВВП США втратить 4%, а втратить роботу шість мільйонів людей. А на думку економістів Bloomberg, потенційний дефолт може призвести навіть до серйозніших наслідків, ніж криза 2008-го.

За словами Єллен, ефекти цих надзвичайних заходів будуть вичерпані якраз на початок червня.

При цьому міністр визнає, що фактична дата дефолту може відрізнятися від гаданої на кілька днів або навіть тижнів.

Начальник центру розробки стратегії Газпромбанку Єгор Сусін вважає, що Єллен навмисно перебільшує загрозу дефолту, і Мінфін США зможе якийсь час протриматися і після 1 червня. За його розрахунками, до цієї дати у розпорядженні відомства має залишитися щонайменше 130–150 мільярдів доларів, чого вистачить на покриття дефіциту бюджету у червні. Наприкінці червня Мінфін зможе вивільнити ще 143 мільярди завдяки «надзвичайним заходам». Виходячи з цього, Сусін робить висновок, що Мінфін зможе продовжувати фінансування бюджетних видатків до кінця липня.

У більшості випадків конгрес просто піднімає ліміт, проте останніми роками підвищення вдається протягнути з дедалі більшим скрипом — наприклад, 2011-го республіканці та демократи домовилися лише за три доби до дедлайну. Питання підвищення держборгу все частіше стає предметом політичного торгу, коли опозиція бажає досягти власних цілей.

Швидше за все, стеля держборгу підвищать і цього разу: дуже висока вартість потенційного дефолту і для США, і для всього світу. Інституційні інвестори в дефолт не вірять: наприклад, компанія Janus Henderson, що управляє, оцінює його ймовірність менш ніж в 1%.

При цьому загроза дефолту хоч і невелика, але все ж таки набагато вища, ніж у 2011-му, — так вважають близько 60% фінансових фахівців опитаних сервісом Bloomberg Markets Live Pulse. «Ризик вищий, ніж раніше, враховуючи поляризацію електорату та конгресу. Обидві сторони обкопалися настільки, що є ризик того, що вони не зроблять все вчасно», — цитує Bloomberg експерт Джейсона Блума з аналітичної компанії Invesco.

На крайній випадок Джо Байден має 14-ту поправку до Конституції.

Якщо дефолт і відбудеться, то він буде технічним.