Рідні поранених в Авдіївці бійців, яких кинули напризволяще, а росіяни взяли у полон, впізнали їхні тіла з відео у соцмережах
Рідні поранених в Авдіївці бійців, яких кинули напризволяще, а росіяни взяли у полон після захоплення позиції "Зеніт" в Авдіївці, впізнали їхні тіла з відео у соцмережах, пише "Слідство інфо", журналіст Юрій Бутусов у Facebook.
Журналісти видання поспілкувалися з рідними трьох бійців, які залишилися пораненими на позиції "Зеніт" в Авдіївці.
«Я прокинулася о 22:20 десь, почала шукати по цих російських пабліках, о 22:30 я знайшла це відео, я впізнала його по татуюванню», — каже крізь сльози Людмила, дружина українського військового з 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка — Андрія Дубницького з позивним «Байрактар», який залишився разом з іншими п’ятьма побратимами на позиції «Зеніт» в Авдіївці. На відео лежать тіла військових, яких впізнали їхні рідні.
Журналісти «Слідства.Інфо» поговорили з матір’ю, дружиною і сестрою трьох українських захисників, яких поранених залишили на позиції «Зеніт».
Катерина, брат якої — Іван Житник з позивним «Джанго» — два роки в Авдіївці в складі 110-ї бригади ЗСУ, розповіла журналістам «Слідства.Інфо» про те, що їй подзвонив Іван і сказав, що він поранений і разом з ним у шахті ще четверо поранених бійців бригади та один військовий, котрий був здоровим, але вирішив залишитись з побратимами.

30-річний молодший сержант та бойовий медик Іван Житник з позивним «Джанго»
«Їм (пораненим) сказали, щоб вони чекали машину, а всіх цілих забрали. І вони цю машину чекали півтори доби. І коли вони зрозуміли, що ніхто за ними не приїде, то почали всім дзвонити. Ваня коли мені дзвонив, у нього такі болі були, його там обкололи всім, що в них залишалось, але медикаменти закінчувались і їжа теж», — розповідає жінка.
Розмова між братом і сестрою потрапила в соцмережі, хоч Катерина каже, що нічого не публікувала, але скинула запис розмови родичам.

Скрин з відео
В обід зять Катерини по відеозв’язку набрав «Джанго».
«Брат сказав, що командування домовилось, щоб їх забрали росіяни, бо наші до них вже не дістануться», — каже Катерина.
Під час цієї відеорозмови зять Катерини побачив на відео, як зайшли в шахту росіяни і сказали всім виходити: «І зять каже нам: я бачу, як заходять росіяни, і говорять: «Встали, вийшли, ми вас нести не будемо». Зять ще намагався з ним побалакати, а вони сказали брату вимкнути телефон».
Пізніше боєць 110-ї бригади Віктор Біляк сказав «Слідству.Інфо», що був із пораненими бійцями на «Зеніті» до його евакуації звідти. Журналісти побачили відео в російських пабліках, де видно убитих у формі ЗСУ, один з них з перебинтованою головою. Відео зняте на позиції «Зеніт». В одного з убитих на руці є татуювання у формі хреста. Віктор Біляк ідентифікував цього чоловіка, як Андрія Дубницького з позивним «Байрактар», — бійця 110 бригади. 14 лютого він залишався на позиції «Зеніт» разом з іншими пораненими.
«Він мене набрав о 7 ранку, але ми спали. Ми о 10 ранку поговорили. Він поранений в пах, перемотаний, старався жартувати, розплакався. Потім ми переписувались… Останнє повідомлення було о 12:00, що буде полон. Усі листування в мене залишились», — говорить «Слідству.Інфо» Людмила, дружина «Байрактара».
16 лютого, Людмила поїхала у військкомат, щоб дізнатися щось про чоловіка, однак там їй нічого не відповіли: «Мені сказали, що звʼяжуться, але ніхто не звʼязався, я вирубилась».
Людмила прокинулась ввечері і почала шукати інформацію про чоловіка у російських пабліках.
«О 22:30 я знайшла це відео, я впізнала його за татуюванням. Його співслужбовець мені підтвердив, що це він. Ніхто після цього мені не дзвонив, нічого. Сьогодні просили ДНК-тест дочки, якщо що, я віддала всі документи, дані паспорта, військовий квиток. Його призвали 8 березня 2022 го року, і відтоді він весь час був в Авдіївці… Доньці було 4 місяці, коли його мобілізували», — каже жінка.
Разом з Андрієм Дубницьким на російському відео був Григорій Павлов з позивним «Панда». Його впізнала мама Інна.

Георгій Павлов з позивним «Панда».
Григорій «Панда» Павлов — контрактник, служив з 2015-го. У 2017 був у Маріуполі, потім його перевели у 110-ту бригаду, останній рік він служив на позиції «Зеніт». Жінка каже, що військові три дні чекали на евакуацію.
«Вони три дні чекали машину, він іще тоді не був поранений, і 14-го отримав поранення, в нього осколкові поранення, спина… Я його дуже просила, синок, здайся в полон, ти мені потрібен живий — в нього маленька дитина — 5 років, син Андрюша, а він каже: «Мамо, я воїн». Хотілось би вірити, що вони живі. Найбільше, що я зараз хочу, — це знайти свого сина. Хочу побачити свого сина — йому буде 30 років в цьому році», — каже Інна.
Через кілька годин після розмови із журналістами «Слідства» жінка написала повідомлення, що впізнала тіло сина на тому самому російському відео з вбитими українськими бійцями.
Катерина — сестра бійця «Джанго» — теж до останнього сподівалася, що її брата полікують і обміняють.
«Я сподіваюсь, що вони їх там, у Донецьку, підлікують, у нього ноги опухлі. Хоч би їх не розстріляли», — говорила зранку журналістам Катерина.
Однак на російському відео жінка впізнала тіло Івана по одягу й пляшці з водою, яку він тримав в руках, коли їх виводили з шахти росіяни. Іван якраз розмовляв з рідними по відеозвʼязку, коли окупанти зайшли в їхній імпровізований шпиталь в шахті.
Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися за коментарем у пресслужбу 110-ї окремої механізованої бригади. Там відповіли, що потрібно перевіряти інформацію: «Я не можу ні підтвердити, ні заперечити, треба перевірка, верифікація. Штатний розпис — це інформація для службового користування, в мене немає доступу до цієї інформації… Я бачив це відео, але якби це була правда, росіяни вже з цього розігнали б істерику, що ми кинули поранених. Це можуть бути хлопці з іншої позиції, інших місць, іншого часу».
Російські військові захопили позицію «Зеніт», що на південному сході Авдіївки 15 лютого 2024 року. В ніч з 16 на 17 лютого Головнокомандувач армії Олександр Сирський заявив, що ЗСУ вийшли з Авдіївки, а командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ ЗСУ «Таврія» бригадний генерал Олександр Тарнавський написав у своєму телеграмі, що «Вихід особового складу з Авдіївки відбувався відповідно до плану, розробленого з урахуванням різних сценаріїв та можливої зміни оперативної обстановки. Та все ж… деяка кількість українських військовослужбовців потрапила в полон. Відповідні українські інституції звернуться до міжнародних гуманітарних організацій та країн-посередників, щоб було забезпечене гуманне поводження противника з військовополоненими, згідно з нормами Міжнародного гуманітарного права, та щоб наші воїни повернулися на Батьківщину. Боротимемося за звільнення всіх побратимів»."Їм (пораненим) сказали, щоб вони чекали машину, а всіх цілих забрали. І вони цю машину чекали півтори доби. І коли вони зрозуміли, що ніхто за ними не приїде, то почали всім дзвонити. Ваня коли мені дзвонив, у нього такі болі були, його там обкололи всім, що в них залишалось, але медикаменти закінчувались і їжа теж", — розповідає жінка.
Розмова між братом і сестрою потрапила в соцмережі, хоч Катерина каже, що нічого не публікувала, але скинула запис розмови родичам.
В обід зять Катерини по відеозв’язку набрав "Джанго".
"Брат сказав, що командування домовилось, щоб їх забрали росіяни, бо наші до них вже не дістануться", — каже Катерина.
Під час цієї відеорозмови зять Катерини побачив на відео, як зайшли в шахту росіяни і сказали всім виходити: "І зять каже нам: я бачу, як заходять росіяни, і говорять: "Встали, вийшли, ми вас нести не будемо". Зять ще намагався з ним побалакати, а вони сказали брату вимкнути телефон".
Журналісти побачили відео в російських пабліках, де видно убитих у формі ЗСУ, один з них з перебинтованою головою. Відео зняте на позиції "Зеніт". В одного з убитих на руці є татуювання у формі хреста. Віктор Біляк ідентифікував цього чоловіка, як Андрія Дубницького з позивним "Байрактар", — бійця 110 бригади. 14 лютого він залишався на позиції "Зеніт" разом з іншими пораненими.
"Останнє повідомлення було о 12:00, що буде полон", — каже Людмила, дружина "Байрактара".
16 лютого, Людмила поїхала у військкомат, щоб дізнатися щось про чоловіка, однак там їй нічого не відповіли: "Мені сказали, що звʼяжуться, але ніхто не звʼязався, я вирубилась".
Людмила прокинулась ввечері, почала шукати інформацію про чоловіка у російських пабліках і впізнала його тіло за татуюванням. Він в Авдіївці з березня 2022 року, на час мобілізації його доньці було 4 роки.
Разом з Андрієм Дубницьким на російському відео був Георгій Павлов з позивним "Панда". Його впізнала мама Інна.
"Вони три дні чекали машину, він іще тоді не був поранений, і 14-го отримав поранення, в нього осколкові поранення, спина… Я його дуже просила, синок, здайся в полон, ти мені потрібен живий — в нього маленька дитина — 5 років, син Андрюша, а він каже: "Мамо, я воїн". Хотілось би вірити, що вони живі. Найбільше, що я зараз хочу, — це знайти свого сина. Хочу побачити свого сина — йому буде 30 років в цьому році", — каже Інна.
Через кілька годин жінка написала журналістам, що впізнала тіло сина на тому самому російському відео з вбитими українськими бійцями.
Катерина — сестра бійця "Джанго" — теж до останнього сподівалася, що її брата полікують і обміняють.
Однак на російському відео жінка впізнала тіло Івана по одягу й пляшці з водою, яку він тримав в руках, коли їх виводили з шахти росіяни.
Журналісти звернулися за коментарем у пресслужбу 110-ї окремої механізованої бригади, там сказали, що інформацію потрібно перевіряти, вони не можуть це ні підтвердити, ні заперечити.
Тим часом Бутусов назвав прізвища шести військових. Окрім цих трьох, за даними журналіста, на позиції залишалися Барановський, Савосік та Зінчук.
Пряма мова Бутусова: "Список з шести важко поранених українських військовослужбовців 110-і механізованої бригади, яких залишили під час прориву з опорного пункту "Зеніт" під Авдіївкою 14 лютого. Ці поранені не могли пересуватись самостійно, засоби евакуації для їх вивозу були відсутні. Через повне оточення "Зеніту" якась техніка проїхати для евакуації не змогла.
16 лютого росіяни оприлюднили відео пʼяти загиблих українських військових на опорному пункті "Зеніт". Тіла були звалені у воду.
Родичі впізнали серед загиблих трьох військових, яких залишили пораненими на "Зеніті":
Георгія Павлова, Андрія Дубницького, Івана Житника.
Таким чином, російські військові розстріляли безпомічних неозброєних поранених, яких захопили у полон, і які не могли пересуватись.
Про долю трьох інших поранених, які потрапили у полон на "Зеніті", поки що нічого не відомо. Опізнати усі тіла на російському відео неможливо".
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии