Офіцер ЗСУ нагадує що при Валерії Залужному ЗСУ були "не технологічними та розвивались хіба що на папері"

Офіцер ЗСУ нагадує що при екс-головнокомандуючому Валерії Залужному ЗСУ були "не технологічними та розвивались хіба що на папері".

Військовослужбовець Ілля Кротенко, згадуючи 2022 рік, описує, як постійні штурми буквально викосили його підрозділ: людей і техніку вибивали, БМП, МТЛБ, евакуаційних машин не вистачало, а взамін нічого не надходило. Нову техніку від партнерів віддавали «перспективним» новим частинам на полігонах, а не тим, хто реально тримав фронт. Дходило до абсурду: після бою не було чим вивозити поранених, чекали ночі й ганяли танки замість санітарної евакуації — і до евакуації доживали не всі.

На цьому тлі звучить його «привіт» фанатам «військового генія» тодішнього головкома Залужного.

На папері ЗСУ ставали «сильнішими й сучаснішими», а на землі боєздатні бригади перетворювалися на донорів м’яса й заліза для чужих планів. Одні підрозділи безкінечно воювали без ротації та підсилення, інші десь формувалися й отримували все нове. І якщо це той самий «успішний головком» з панегіриків, постає питання: успішний для кого — для виснажених бригад з укомплектуванням нижче 40%, чи для системи, що будує собі гарну картинку й культ особистості?

Досвід військових показує інший бік цього «успіху»: відсутність системної ротації, мінімальне поповнення, провали з евакуацією, виснаження підрозділів до дна. І це не випадковість, а результат рішень, ухвалених на найвищому рівні. Тому коли сьогодні малюють образ безпомилкового стратега, варто згадувати не пафос, а тих, хто не дожив до ночі, бо їх просто не було чим вивезти. Ось так «успіх» виглядає знизу.