Канада стала світовим лідером у евтаназії. Спочатку йшлося про серця, тепер - про печінку, нирки та легені

У Канаді стрімко зростає кількість випадків вилучення органів у людей, які пройшли процедуру евтаназії. Захисники життя попереджають: це створює небезпечний прецедент тиску на вразливих пацієнтів.

Видання Eadaily повідомляє про безпрецедентний випадок: серце 38-річного канадця, який зважився на евтаназію, було вилучено та пересаджено 59-річному американцю із серцевою недостатністю. Це лише один із сотень подібних випадків.

За офіційною статистикою, з моменту легалізації евтаназії у 2016 році щонайменше 155 канадців стали «донорами» після отримання смертельної ін'єкції. Проте реальні цифри набагато вищі: нідерландське дослідження показало, що із 286 випадків донорства органів після евтаназії (ODE) у світі до 2021 року 136 випадків – канадські.

Канадський інститут інформації про охорону здоров'я (CIHI) наводить ще більш тривожну статистику: 2024 року 5% усіх трансплантацій у країні використали органи евтаназованих громадян. Усього 235 осіб «погодилися пожертвувати органи» після процедури вбивства, а з 894 евтаназованих донорів у 7% було вилучено органи.

Канада фактично стала світовим лідером у перетворенні евтаназії на джерело донорських органів. Спочатку йшлося про серця, але тепер практика поширилася на печінку, нирки та легені.

Захисники права на життя та етики б'ють на сполох: система створює стимули для тиску на хворих та вразливих людей. Коли органи евтаназованих стають цінним ресурсом для охорони здоров'я, виникає спокуса «переконати» пацієнтів із поганим прогнозом «пожертвувати собою» заради інших.

Наприклад, видання Life site наводить приклади, коли за евтоназією звертаються люди, які просто перебувають у важкому емоційному стані: «Жінка у віці 60 років, яка страждала на тяжке ожиріння, звернулася за евтаназією через те, що у неї «більше не було бажання жити», і вдівець, прохання якого було прощено і горем за померлою дружиною».