Дelo.ua: 100 років ліцензії за $360. Що відомо про скандал навколо картин Івана Марчука

Український живописець Іван Марчук опинився у центрі скандалу через договір, який фактично позбавляв його контролю над власними картинами, пише Dеlо.UA.

Історія почалася 12 травня 2020 року - у день 84-річчя художника. Тоді на Facebook його привітав колишній народний депутат Михайло Апостол. Через кілька днів він запросив багаторічну помічницю митця Тамару Стрипко на зустріч у кав’ярні, де також були присутні адвокат Сергій Павленко та бізнесмен Михайло Синиця.

За словами Стрипко, Апостол показав їй документ і переконав, що він матиме юридичну силу лише після нотаріального посвідчення. Після цього компанія вирушила до майстерні Марчука. Там, коли Апостол пішов, художник у присутності Стрипко та Синиці підписав папери, не читаючи їх, бо вважав, що документ поки не чинний.

Насправді ж договір передавав чотирьом особам виключні права на всі картини Марчука на 100 років. Формальна "винагорода" за це становила лише $360. У документі також зазначалося, що художник має отримувати 5% роялті від використання його робіт, але жодних виплат він так і не побачив.

У контексті ринку це виглядає абсурдно: у колекції митця понад 5 тисяч картин, середня ціна кожної – $5-10 тисяч, а окремі полотна продаються за сотні тисяч. У 2024 році його роботу "Зійшов місяць над Дніпром" продали за $300 тис., а у 2022 році "Сад спокуси" – за $120 тис.

Вирішальним стало те, що в договорі прямо зазначалося: нотаріального посвідчення він не потребує. Тобто Марчук підписав документ, покладаючись на неправдиве усне твердження Апостола.

Тепер художник оскаржує угоду в суді, а його помічниця називає цю історію "аферою століття".

 

"Главком" поспілкувався з Іваном Марчуком, і митець підтвердив, що давно знайомий із Михайлом Апостолом. За його словами, колишній депутат як співголова тернопільського земляцтва час від часу навідувався до нього в майстерню в Києві.

Художник розповідає, що йому фактично "підсунули договір", який він підписав, не читаючи. "Після того, як примірники договору забрав Синиця Михайло і залишив майстерню, моя помічниця наполягла прочитати документ. Ми почали його читати, і я особисто негайно зателефонував до Апостола Михайла з вимогою не чинити жодних дій за тим договором щодо авторських прав на мої твори і наполягав, що ніякого нотаріуса не потрібно, бо підписувати такий договір я не маю наміру", – зазначив Іван Марчук.

За його словами, у телефонній розмові Апостол запевнив, що можна бути спокійним: мовляв, домовленості скасовано, а будь-які дії за договором припиняються. Проте, як випадково з’ясувалося лише через чотири роки, Апостол, а також підписанти Сергій Павленко й Михайло Синиця вважають договір чинним.

Справа дійшла до суду

Судовий процес, який ініціював Іван Марчук, триває вже п’ять місяців. За цей час один із відповідачів подав заяву про відвід головуючого судді, звинувативши його в упередженості та "систематичній відмові" задовольняти його клопотання. Серед іншого, відповідач наполягав, що суддя нібито пропустив стадію розгляду питання про укладення мирової угоди. Проте це не відповідає дійсності.

За інформацією джерел "Главкома", під час засідання суддя Тернопільського міськрайонного суду Тарас Якімець поцікавився, чи сторони готові до примирення. Адвокат Марчука відповіла, що таке примирення неможливе.

Той самий відповідач також намагався переконати суд, що помічниця митця Тамара Стрипко начебто вводить художника в оману і не дозволяє відповідачам контактувати з Іваном Марчуком.

У підсумку клопотання про відвід судді Якімця було відхилено, оскільки заявник не надав жодних доказів своїх тверджень, а його претензії мають характер особистих припущень.

"Главком" звернувся по коментарі до Михайла Апостола, Сергія Павленка та Михайла Синиці, однак на момент публікації жоден із них не відповів.

"Вино Марчука": виробник ледь не опинився в центрі чужого конфлікту

Судовий спір довкола авторських прав міг спалахнути значно раніше - випадкова зустріч ледь не втягнула сторонню компанію у проблему. Влітку 2024 року власниця виноробного бренду Big Wines Наталія Бурлаченко випадково познайомилася в київському кафе з Михайлом Апостолом. Дізнавшись, що підприємство використовує зображення картин Івана Марчука на етикетках вина, Апостол заявив їй, що саме він володіє авторськими правами, які нібито передав йому художник.

За час співпраці Big Wines використала п’ять картин Марчука, а художник уже дав дозвіл на ще десять зображень. 

 

Махінації з картинами: "Це вже було"

Іван Марчук уже мав подібну неприємність у 2017 році. Тоді художник передав агенту свою картину, орієнтовною вартістю близько $10 млн, нібито для виставки у мадридському музеї "Прадо". Жодної виставки не відбулося, а агент зник і перестав виходити на зв’язок.

Марчук звернувся до поліції, яка швидко знайшла шахрая. І примітна деталь: саме Михайло Апостол, тодішній радник глави МВС Арсена Авакова, публічно коментував цей скандал від імені відомства.

• Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии