Місяць воєнного стану в Україні: Що сталося і чого не відбулося за період підготовки до повномасштабного вторгнення
Опубликовано: 26.12.2018. 18:00
В Україні сьогодні закінчився термін дії правового режиму воєнного стану, введення якого ще місяць тому всі так боялися.
Нагадаємо, через загрозу широкомасштабного вторгнення на територію країни збройних сил Російської Федерації президент України Петро Порошенко 26 листопада підписав указ "Про введення воєнного стану в Україні", яким передбачалося встановлення такого режиму на 30 діб - до 26 грудня поточного року.
Не відкладаючи в довгий ящик, у цей же день Верховна Рада затвердила закон, який приводить в дію відповідний указ глави держави.
Згідно з нормативними актами, воєннийстан буловстановлено в 10 областях України (Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Херсонській, Донецькій та Запорізькій), а також внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.
Спробуємо підсумувати головне: що ж відбулося в Україні за цей перший в її історії період воєнного стану та чого з того, що очікувалося, все ж не сталося.
Повна бойова готовність
Режим воєнного стану в загальному дає право військовому командуванню брати на себе повноваження влади. Однак відразу ж після введення особливого режиму глава держави Петро Порошенко зазначив, що з усіх опцій, які надає закон "Про правовий режим воєнного стану", в його указ увійшли тільки ті, які стосуються головним чином оборонних заходів.
Так, з перших хвилин дії особливого правового режиму в повну бойову готовність були приведеніЗбройні сили України, Держприкордонслужба, Нацгвардія і Служба безпеки.
Вони зосередили свої сили в основному на перевірці можливості гідної оборони державних кордонів і попередження провокацій в прикордонних регіонах.
У рамках такої перевіркивідбулися передислокації військових підрозділів, навчання резервістів, ще більш жорсткий пропускний контроль та інше.
До прикладу:
1. Військове командування перекинуло авіацією 95-у окрему десантно-штурмову бригаду з Житомирської області на узбережжя Азовського і Чорного морів, а безпосередньо до кордону з Російською Федерацією були направлені окремі підрозділи військ протиповітряної оборони.
3. Прикордонники і митниця в перші дні дії воєнного стану організували посилений контроль на кордоні, а з 30 листопада оголосили про обмеження на в'їзд для росіян-чоловіків у віці від 16 до 60 років, які не зможуть довести, що їдуть в Україну виключно в мирних цілях.
За час дії особливого періоду таку відмову на в'їзд в країну отримали понад 1,6 тис роадян РФ, з них за останнюдобу 89 росіян.
4. Для попередження провокацій поліція і Нацгвардія перейшли на посилене патрулювання населених пунктів у зоні дії воєнного стану, було збільшено кількість блокпостів, відповідно там знизився рівень злочинності.
Серед іншого окремо варто відзначити, що свою бойову підготовку на випадок війни пройшла також вертикаль влади - від Кабміну до місцевих адміністрацій десяти областей з воєнним станом. Зокрема, вони перевіряли готовність бомбосховищ та інших об'єктів цивільної оборони, відпрацьовували плани евакуації, створювалися резерви медикаментів.
Як зазначив в інтерв'ю ВВС Україна секретар РНБО Олександр Турчинов, при цьому відкрилося багато проблемних питань, які до введення воєнного стану не відчувалися.
Обмеження прав громадян
Також варто згадати, що указ про введення воєнного стану передбачав у разі необхідності обмеження прав і свобод громадян, передбачені статтями 11 КУ.
Президент ще до його набрання чинності обіцяв, що до таких заходів будуть вдаватися, тільки якщо ситуація загостриться. Тобто, кажучи прямо – якщо відбудеться повномасштабне вторгнення в країну збройних сил Російської Федерації.
Останнє, як бачимо, не сталося, і це головне з того, що не сталося, але з правами і свободами громадян на ділі виявилося трохи інакше.
Зокрема, в регіонах з воєнним станом не проводилися місцеві вибори, під забороною опинилися масові страйки та проведення акцій протесту.
Але більш серйозних обмежень, наприклад, введення комендантської години, обмеження свободи ЗМІ та зв'язку, експропріації майна на потреби армії або заборони виїзду з країни, як і обіцяли не було.
Також не відбулося повної або часткової мобілізації, якої так боялися громадяни. Деякі ЗМІ повідомляли про те, що люди отримують персоналізовані СМС з вимогою з'явитися у військкомати, але в Міноборони такі розсилки назвали фейком інформаційної війни.
Варто відзначити, що не вводилися і будь-які фінансові обмеження, хоча відразу після введення воєнного стану на ринку валюти виник ажіотаж, який призвів до падіння курсу гривні. Зараз вона стабілізувалася, а завдяки отриманню траншу від МВФ і частини кредиту від Світового банку, її курс взагалі виріс.
Крім того, введення воєнного стану не вплинуло на створення в Україні єдиної Православної помісної церкви. Вселенський патріарх Варфоломій підтвердив, що готовий передати митрополиту Київському і всієї України Епіфанію Томос про надання автокефалії УПЦ після спільного богослужіння в Стамбулі 6 січня.
Чи буде продовження
Глава держави неодноразово заявляв, що правовий режим воєнного стану буде продовжений, якщо відбудеться широкомасштабне вторгнення Збройних сил РФ на територію України.
Відповідно сьогодні в 14:00 Петро Порошенко оголосив під час початку засідання РНБО України, що термін дії правового режиму воєнного стану в країні закінчився і продовжений він не буде. "Це моє принципове рішення, воно грунтується на аналізі всіх складових поточної ситуації безпеки в державі", - підкреслив він.
Але, за словами Порошенка, за час воєнного стану оборонні можливості ЗСУ та інших підрозділів сектору оборони отримали абсолютно інший вимір. "Проведена величезна робота по передислокації, скороченню термінів бойового злагодження, доукомплектації за рахунок резервів першої черги, поставки озброєння", - перерахував він.
Отже, за словами президента, було прийнято рішення про непродовження воєнного стану в Україні.
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправлять комментарии
Версия для печати
