Українське авіабудування вперше навчилося створювати безпілотники, здатні проходити до 2500 км та перебувати у повітрі протягом 30 годин

З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну українське авіабудування вперше навчилося створювати безпілотники, здатні проходити до 2500 кілометрів та перебувати у повітрі протягом 30 годин, розповіли DW авіаексперти.

Безпілотник літакового типу вранці 2 квітня атакував нафтопереробний завод ТАНЕКО компанії "Татнафта", розташований у Нижньокамську.

Це підприємство - один із найбільших російських НПЗ із потужністю понад 16,2 мільйона тонн нафти на рік.

За попередніми даними, було пошкоджено одну з установок, хоча мер міста Раміль Муллін заявив "Інтерфаксу", що "технологічний процес підприємства не порушено".

За даними Reuters та "РБК-Україна", операція була організована Головним управлінням розвідки Міноборони України.

Ще два БПЛА впали також у Татарстані - в особливій економічній зоні "Алабуга", де розташовується цех зі збирання безпілотників. Місцева влада стверджує, що один із дронів з вибухівкою впав на гуртожиток коледжу "Алабуга Політех", постраждали близько 12 осіб, двоє з яких неповнолітні.

За даними російських ЗМІ, ударів завдали безпілотники UJ-22 Airborne, які мають розмах крил 4,6 м і можуть нести як мінімум 20 кг вибухівки. Раніше повідомлялося, що їхня гранична дальність польоту становить 800 км. Російські "військори" припускають, що для атаки могли використовувати легкомоторний літак Cessna 172.

Тобто українські інженери навчилися створювати далекобійні безпілотники - авіаексперт Анатолій Храпчинський вважає, що в атаці застосовувалися дрони української розробки, здатні долати відстань до 2,5 тис км (теоретично вони можуть долітати до підприємств на Уралі) та перебувати у повітряному просторі понад 30 годин.

За його словами, український безпілотник, який зовні нагадує легкомоторний літак, мав пройти більше 1200 км, тому що йому треба було огинати зони протиповітряної оборони та засоби радіоелектронної боротьби РФ.

За даними CNN, українські безпілотники використовують "машинний зір", що дозволяє літальному апарату досягати мети в автономному режимі без зв'язку із супутниками та рухатися заданою траєкторією.

"Ні, це запуски не з території РФ, не варто недооцінювати українських інженерів. За два роки повномасштабної війни наша промисловість досягла значних успіхів. Розвиваються й системи, що забезпечують радіопрозорість, тобто безпілотник залишається невидимим для різних систем виявлення", - розповідає Храпчинський.

Він оцінює щомісячне виробництво подібних дронів до 300 штук, прогнозуючи поетапне нарощування до 1 тисячі штук на місяць.

Росія не змогла створити ефективного захисту проти подібних безпілотників, зазначив DW учасник Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге (Nico Lange): "Це важливий психологічний момент з огляду на те, що російській пропаганді важко протиставити щось цьому факту".

З погляду військової стратегії, на думку Ланґе, Україна здатна послабити російський наступ, вдаривши по мілітаризованій економіці агресора та завадивши регулярному постачанню палива у війська, що створить додаткові можливості для перелому ходу війни.

У Татарстані можуть виробляти російські дрони-камікадзе "Герань-2".

Один із українських БПЛА, як стверджується, впав на виробничі цехи "Алабуга", де могли збирати дрони-камікадзе "Герань-2" - практично повна копія іранського "Шахед-136".

Про виробництво таких безпілотників у Татарстані у 2023 році анонімно розповіли виданням "Протокол" та "РЗВРТ" студенти коледжу "Алабуга Політех".

За їхніми словами, у збиранні дронів використовується праця кількох сотень студентів. Цех зі збирання безпілотників в "Алабузі" у січні 2023 року відвідав президент Татарстану Рустам Мініханов.

Місцеві ЗМІ показали кадри, як він ходить уздовж столів, на яких молоді люди збирають дрони.

В описі поїздки Мінніханова йшлося про те, що цехом управляє компанія "Альбатрос" - резидент ОЕЗ "Алабуга" з 2023 року. Комплектуючі для дронів постачають із Китаю.

У сюжеті журналістів business-gazeta.ru стверджувалося, що 25% продукції, яка виробляється у цих ангарах, призначена для військових потреб, а решта – цивільного призначення.

За словами представника компанії Іллі Воронкова (він був гендиректором "Альбатроса" до 2018 року), у виробництві російських дронів використовується лише 30% імпортних компонентів - двигун, сервоприводи та камери завозять із Китаю.

Юрособа "Альбатрос" заснована у 2017 році, зараз майже повністю належить підприємцю Олексію Флорову. Він же є директором товариства інженерного центру "Геомір", що займається розробкою програмного забезпечення та постачанням обладнання для безпілотників. Літальні апарати, як стверджується на сайті, використовуються у сільському господарстві, нафтогазовому секторі, лісовому господарстві та інших областях.

Згідно з відкритими даними, продукцію компанії закуповували лісова охорона Ярославської області, дослідний центр "Немчинівка" та Московська міська пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах. Публічна частина держзамовлень за останні три роки роботи компанії - трохи більше 6 млн. рублів.

Прибуток "Альбатроса" зріс у 100 разів після початку великої війни в Україні За минулий рік бюджет "Альбатроса" багаторазово зріс, випливає із фінансових звітів компанії. Якщо до 2022 року чистий прибуток підприємства становив близько мільйона рублів, то 2023 року показник досяг 103 млн рублів.