США обіцяє постачати Україні касетні боєприпаси. ЗСУ обіцяють" не використовувати таку зброю у містах"

Американські ЗМІ повідомляють про намір США постачати Україні касетні боєприпаси, при цьому . ЗСУ обіцяють не використовувати таку зброю у містах.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван підтвердив, що касетні боєприпаси увійдуть до нового пакету військової допомоги Україні , Пентагон перерахував боєприпаси подвійного призначення DPICM у переліку озброєнь, призначених для Києва.

Агентство Associated Press з посиланням на свої джерела, повідомляє, що цей крок уже схвалив президент Джо Байден.

У Пентагоні кажуть, що розглядають різні варіанти розширення постачання озброєнь для підтримки українського контрнаступу. «Закон про іноземну допомогу» дозволяє уряду США оминати цілу низку звичайних обмежень на постачання зброї. За даними NYT, мова йде насамперед про американські касетні снаряди до 155-мм гаубиць. У 2008-му році ціла низка країн підписала Конвенцію про заборону подібної зброї. Але ні США, ні Україна, ні Росія до неї не приєдналися. У міністерстві оборони України наполягають на тому, що касетні боєприпаси є більш ефективними. Командування обіцяє не використовувати їх у містах, пише Euronews.

Нагадаємо, Міжнародна конвенція з касетних боєприпасів, що забороняє використання, передачу та накопичення подібних видів озброєнь, була підписана в Осло у 2008 році і набула чинності у 2010-му. На вересень 2013 року 113 країн підписали угоду, 84 ратифікували її.подібно до мін, касетні боєприпаси часто вбивають через роки після їх застосування. Жертвами переважно стають мирні жителі, як це відбувається сьогодні в Україні.

DW наводить приклад: "Спочатку був спалах світла, а потім усе затягнуло димом: в інтерв'ю правозахисній організації Amnesty International чоловік Оксани Литвиненко згадує день, що круто змінив його життя. Разом зі своєю дружиною та чотирирічною донькою він був на дитячому майданчику в українському Харкові, коли район раптово зазнав обстрілу. "Коли дим розвіявся, я побачив людей, які лежали на землі. Моя Оксана також була серед них", - розповів Іван. Міни, що не розірвалися, і снаряди в Україні Міна, що не вибухнули, і снаряди в Україні Міни та снаряди, що не розірвалися в УкраїніФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance Його 41-річна дружина була в той день тяжко поранена, ймовірно, внаслідок розриву касетного боєприпасу, застосованого російськими військами. Відповідні металеві фрагменти, що доводять це, згідно з доповіддю Amnesty International, опублікованою в понеділок, 13 червня, експерти знайшли на місці трагедії. Уламки пробили спину, груди та живіт жінки. Пізніше стало відомо, що від важких поранень вона померла в лікарні. Місто з населенням 1,5 мільйона людей бомбардували з початку війни Росії проти України. За даними Amnesty International, російські військові застосовували, зокрема, і касетні боєприпаси типу 9N210/9N235, заборонені міжнародним правом і оголошені поза законом відповідною міжнародною конвенцією. Але те, що сталося в Харкові, - далеко не поодинокий випадок їх використання в Україні".

Касетні боєприпаси – різновид боєприпасів типу повітря-земля або земля-земля. Вони можуть скидатися з літаків у вигляді бомб або ракет або вистрілюватися із землі з гаубиць, артилерійських гармат та ракетних установок. Кожен подібний боєприпас несе у собі сотні мінізарядів, які розкидаються на великі території - від площі кілька футбольних полів до кількох гектарів. При цьому гинуть не лише солдати, а й передусім мирні жителі, зокрема безліч дітей.

Першою касетною бомбою була застосована в роки Другої світової війни німецька SD-2 (Sprengbombe Dickwandig 2), відома як "бомба-метелик". Широке застосування такого типу боєприпаси набули під час війни у В'єтнамі. США випустили близько 260 млн міні-бомб по Лаосу, зробивши його найзабрудненішою країною у світі. Боєприпас, що не розірвався в Лаосі, Боєприпас, що не вибухнув, в Лаосі Через десятиліття в Лаосі знаходять заряди касетних бомб, що не розірвалися

Навіть через десятиліття боєприпаси, що не розірвалися, тануть смертельну небезпеку, оскільки залишаються в боєготовності і можуть покалічити або вбити в будь-який момент. При цьому, згідно з даними гуманітарної організації Handicap International, лише близько 40 відсотків касетних боєприпасів вибухають під час падіння, а решта за своїм руйнівним принципом дії, по суті, перетворюються на міни. У Лаосі, наприклад, і через десятиліття після війни деякі райони все ще залишаються непридатними для життя через боєприпаси, що не розірвалися.

Наприклад, у дослідженні Handicap International за 2021 рік повідомляється, що всі жертви за звітний період були цивільними особами, серед них 44 відсотки поранених та вбитих – діти. Касетні боєприпаси застосовувалися в Сирії та Нагірному Карабаху у конфлікті між Вірменією та Азербайджаном, внаслідок чого загинуло 107 людей. 242 особи було поранено. Кількість незареєстрованих постраждалих, ймовірно, набагато вища.

За даними звіту Handicap International за 2021 рік, 16 країн світу все ще виробляють касетні боєприпаси або планують це робити в майбутньому. Серед них Бразилія, Греція, Єгипет, Ізраїль, Індія, Іран, Китай, Пакистан, Польща, Росія, Румунія, Північна Корея, Сінгапур, США, Туреччина та Південна Корея. Китай і Росія, ймовірно, також активно працюють над створенням нових типів, вважають експерти. Згідно з даними, представленими у бундестазі у березні 2021 року, науково-виробнича компанія "Базальт" є єдиним виробником касетних боєприпасів у Росії. "Базальт" є частиною "Техмашу", який належить державній компанії "Ростех". У травні 2020 року "Техмаш" публічно заявив, що з 2022 року розпочнеться серійне постачання нових касетних боєприпасів російським збройним силам.

Водночас країни, які є найбільшими виробниками та власниками касетних боєприпасів, такі як США, Росія та Китай, не підписали конвенцію. Також від ухвалення договору відмовилися Індія, Пакистан, Ізраїль, Південна Корея. Частка учасників конвенції з касетних боєприпасів особливо мала серед країн Азії, Близького Сходу, Північної Африки та Східної Європи. При цьому кількість жертв застосування подібних озброєнь значно зросла останніми роками. Це пов'язано як з новими випадками застосування, так і з покращеним документуванням подібних випадків. Половина всіх жертв була зареєстрована в Сирії - як внаслідок атак, так і від боєприпасів, що не розірвалися. Хто виготовляє касетні боєприпаси? За даними звіту Handicap International за 2021 рік, 16 країн світу все ще виробляють касетні боєприпаси або планують це робити в майбутньому. Серед них Бразилія, Греція, Єгипет, Ізраїль, Індія, Іран, Китай, Пакистан, Польща, Росія, Румунія, Північна Корея, Сінгапур, США, Туреччина та Південна Корея. Китай і Росія, ймовірно, також активно працюють над створенням нових типів, вважають експерти. Згідно з даними, представленими у бундестазі у березні 2021 року, науково-виробнича компанія "Базальт" є єдиним виробником касетних боєприпасів у Росії. "Базальт" є частиною "Техмашу", який належить державній компанії "Ростех". У травні 2020 року "Техмаш" публічно заявив, що з 2022 року розпочнеться серійне постачання нових касетних боєприпасів російським збройним силам.