Опубликовано: 10.07.2025. 3:00
Комісар ЄС із прав людини Майкл О'Флаерті закликає поставити права людини в центр обговорень щодо миру в Україні.Про це йдеться в меморандумі, опублікованому комісаром Ради Європи з прав людини Майклом О'Флаерті, EAST/WEST.Ostrovok .
Комісар О'Флаерті закликає поставити права людини в центр обговорень щодо миру в Україні.
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті опублікував 8 липня меморандум про елементи прав людини для миру в Україні за результатами свого візиту до країни в березні 2025 року.
Хоча перспективи миру в Україні наразі залишаються невизначеними, Комісар зазначає, що справедливого, тривалого та ефективного миру можна досягти лише шляхом його закріплення в міжнародній системі прав людини.
Меморандум сприяє інтеграції прав людини в мирні переговори, поєднуючи точки зору як правозахисників, так і фахівців з врегулювання конфліктів.
З цією метою в меморандумі викладено спостереження та рекомендації Комісара щодо елементів дорожньої карти з прав людини для досягнення справедливого, тривалого та ефективного миру, а також відбудови та відновлення України.
Комісар наголошує, що пріоритетом має бути змусити зброю війни замовкнути.
Комісар із жалем зазначає, що на момент завершення цього меморандуму перспективи миру залишаються невловимими, особливо з огляду на посилені смертельні атаки Росії, що призвели до великої кількості жертв серед цивільного населення
Однак, просто змусити зброю замовкнути та припинити фізичне насильство недостатньо.
Справедливого, тривалого та ефективного миру неможливо досягти, якщо він не закріплений в міжнародній системі прав людини.
Комісар зазначає, що права людини та вирішення конфліктів часто сприймаються деякими як окремі сфери з суперечливими принципами та підходами, що суперечать один одному, або, в кращому випадку, взаємною настороженістю та напруженістю.
Права людини неправильно трактуються як перешкоди для мирних переговорів і вважаються такими, що стримують посередників у їхніх зусиллях звести ворогуючі сторони за стіл переговорів.
Хоча права людини ґрунтуються на узгодженій нормативній базі, вирішення конфліктів часто базується на прагматичному та практичному підході, а не на моральних чи ціннісних міркуваннях.
Переговорники та прихильники миру повинні прагнути до того, що науковці називають «позитивним миром», амбітної концепції врегулювання конфліктів, яка базується на
цілісному тлумаченні прав людини, справедливості та гендерних питань, і не обмежується лише відсутністю насильства.
Наразі більшість кримінальних проваджень за воєнні злочини, скоєні в результаті агресії Росії, розглядаються судовою системою України. Генеральна прокуратура України наразі розслідує понад 150 000 справ, переважно проти ймовірних безпосередніх винуватців та солдатів нижчого рангу.
Комісар відзначає проблеми, порушені в цьому відношенні деякими джерелами, такі як вищезгадане велике навантаження справ та недостатні людські та матеріальні
ресурси.
Слід забезпечити ефективну участь жертв та їхніх родичів у розслідуваннях щодо міжнародних злочинів Росії, включаючи родичів жертв насильницького зникнення.
У цьому відношенні Комісар вітає створення Генеральною прокуратурою України Координаційного центру для жертв та свідків воєнних злочинів, який пропонує психологічну, соціальну та правову допомогу жертвам та свідкам.
Комісар зазначає, що більшість судових процесів щодо воєнних злочинів, які призвели
до засудження російських солдатів українськими судами, були проведені
заочно. Хоча заочні судові процеси можуть викликати занепокоєння щодо
поваги до права на справедливий суд.
Комісар наголошує, що всі жертви міжнародно-правових діянь Росії в Україні або проти неї повинні отримати відшкодування, щоб всі жертви були впевнені в отриманні відшкодування в майбутньому.
Рада Європи вже виконала значну роботу, щоб гарантувати компенсацію всім жертвам. Реєстр збитків для України був запроваджений. Перелік категорій позовів, що мають право на подання, було розширено. Наприклад, нещодавно Реєстр
розпочав подання позовів про тяжкі тілесні ушкодження, сексуальне насильство, тортури та позбавлення волі, а також про пошкодження або знищення житлового
нерухомого майна та смерть найближчого члена сім'ї. Реєстр вже отримав 20 256 заяв, і за оцінками, загальна кількість заяв у майбутньому може сягнути кількох мільйонів.
Комісар вітає прогрес у створенні Реєстру та рекомендує надати достатню підтримку для запуску решти категорій заяв.... Комісар відзначає занепокоєння, висловлене йому громадянським суспільством, що допомагає жертвам в Україні, щодо того, що Реєстр отримує лише заяви, що стосуються подій, що відбулися після 24 лютого 2022 року. Однак не можна ігнорувати той факт, що агресія Росії проти України розпочалася у 2014 році, що призвело до появи незліченної кількості жертв серйозних порушень прав людини, які не отримали відшкодування. У цьому відношенні Комісар закликає держави-члени Ради Європи
забезпечити, щоб усі жертви агресії Росії з 2014 року могли отримати компенсацію.
Окрім військовополонених, українські цивільні особи також були незаконно або свавільно утримувані в Росії та на окупованих Росією територіях України.
УВКПЛ задокументувало понад 1200 таких випадків, хоча справжня кількість, ймовірно, вища. За деякими даними, у Росії у зв'язку з війною може бути до 7000 українських цивільних осіб, зниклих безвісти або незаконно утримуваних
включно з цивільними особами, переведеними з територій, тимчасово контрольованих або окупованих Росією, до місць утримання під вартою в Росії.
Згідно з інформацією, наданою українською владою, з 19 546 дітей, які з 2022 року зазнали незаконних депортацій та примусових перевезень до Росії, Білорусі або тимчасово окупованих територій України, на сьогодні повернуто лише 1 347.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про права дитини (CRC) захищає
право дітей на збереження своєї ідентичності, включаючи громадянство, ім'я та
сімейні зв'язки, визнані законом, без незаконного втручання.
Примусове переміщення осіб, що перебувають під захистом, та зміна
особистого статусу дітей, включаючи їхнє громадянство, окупаційними силами також
заборонені статтями 49 та 50 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни. Комісар зазначає, що така практика може кваліфікуватися як злочин проти людяності «депортація або насильницьке переміщення населення».
Згідно з даними, наданими українською владою, понад 10 мільйонів людей досі постраждали від масштабного переміщення через війну. Окрім мільйонів українців, які шукали притулку за кордоном, це включає 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які залишилися в країні.
Більшість ВПО походять з територій України, тимчасово окупованих Росією, і наразі проживають у Дніпропетровській, Харківській та Київській областях України. Війна змусила ВПО покинути свої домівки та підірвала їхні права людини, такі як право на охорону здоров'я, житло, роботу, приватне та сімейне життя та доступ до соціальних послуг. Комісар зазначає, що Україна, за підтримки міжнародної спільноти, зокрема Європейського Союзу (ЄС), змогла забезпечити ВПО зарплатами, пенсіями та основними державними послугами. 36. Комісар зазначає, що після скасування у грудні 2024 року Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України в Україні немає єдиного урядового міністерства чи органу, який би ніс загальну відповідальність за питання, пов'язані зі становищем ВПО.
Питання ВПО, схоже, розділені між новим Міністерством національної єдності, Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством соціальної політики з нечітким розподілом обов'язків. Хоча у квітні 2023 року було створено Координаційний штаб із забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб для сприяння координації діяльності органів виконавчої влади щодо захисту прав ВПО, він є лише тимчасовим консультативним та дорадчим органом.
Комісар вважає, що всі питання прав людини, з якими стикаються ВПО, повинні бути чітко віднесені до компетенції урядового органу, і закликає Україну вжити заходів з цією метою.
Комісар зазначає, що наразі в Європейському суді з прав людини перебувають чотири міждержавні справи та 7 400 індивідуальних заяв, які, як видається, пов'язані з подіями в Криму, на сході України та військовими операціями Росії
на території України з 24 лютого 2022 року.
Комісар висловлює жаль з приводу постійної відсутності безпечного та безперешкодного фізичного доступу для регіональних та міжнародних правозахисних
організацій та органів, уповноважених моніторити та розслідувати порушення прав людини, до територій України, контрольованих або окупованих Росією, та загального погіршення доступу до інформації про ситуацію з правами людини на цих територіях.
Комісар залишається стурбованим кримінальним переслідуванням українською владою осіб, які проживають на контрольованих Україною територіях, включаючи деокуповані райони, та її території, окуповані Росією, за ймовірне співробітництво з російською окупаційною владою, на основі надмірно широких положень кримінального законодавства України.
Аналіз судових рішень, проведений УВКПЛ, виявив, що деякі обвинувачені у справах про співробітництво були засуджені за виконання роботи, яка може бути законно вимагатися окупаційною державою відповідно до міжнародного гуманітарного права.
Комісара було повідомлено, що у травні 2024 року Генеральний прокурор України надав прокурорам вказівки наполягати на дотриманні міжнародного права прав людини та гуманітарного права у справах, що стосуються ймовірного співробітництва.
Схоже, що кількість переслідувань у таких справах останнім часом зменшилася.
Комісар вважає, що покладаючись на надто широке розуміння поняття колаборації, можна спровокувати напруженість та ворожнечу, розколюючи громади на окупованих або деокупованих територіях та ставлячи під загрозу майбутні зусилля з реінтеграції та примирення.
Вирішення цієї проблеми вимагатиме внесення змін до законодавства.
З 24 лютого 2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію. Це пов’язано зі значними обмеженнями прав людини.
За умов воєнного стану Україна також запровадила спрощений формат телевізійних новин, створивши «United News» – спільний форум кількох національних ЗМІ.
У своєму звіті про розширення ЄС за 2024 рік Європейська Комісія рекомендувала Україні продовжувати зусилля щодо підтримки та поступового відновлення прозорого, плюралістичного та незалежного медіа-ландшафту, забезпечуючи, щоб обмеження, накладені з міркувань безпеки, відповідали ключовим суспільним правам та інтересам, таким як доступ до інформації та свобода ЗМІ.
Комісар закликає українську владу забезпечити, щоб будь-які обмеження свободи вираження поглядів відповідали вимогам Конвенції.
Комісар стурбований повідомленнями про випадки ймовірного залякування та інших форм переслідування українських журналістів, юристів, громадянського суспільства, політичних лідерів та лідерів громадської думки, які критикують уряд.
У кількох випадках українська влада запровадила так звані «персональні санкції» до деяких із цих осіб, обмежуючи їхню свободу пересування, вираження поглядів та майнові права, серед іншого.
Комісар стурбований використанням персональних санкцій проти громадян України, оскільки це тягне за собою суттєві обмеження прав людини та обходить звичайні судові механізми.
Крім того, Комісар рекомендує ефективно розслідувати повідомлення про залякування та переслідування.
Станом на кінець грудня 2024 року потреби України у відбудові та відновленні
на 10 років оцінювалися майже в 524 мільярди доларів США (близько 506 мільярдів євро), що приблизно в 2,8 раза перевищує оцінений номінальний ВВП України на 2024 рік.
Більшість цих потреб включають житло, енергетику, транспорт, соціальний
захист та засоби до існування, охорону здоров'я та інші сектори, які безпосередньо
впливають на повсякденне життя людей. Не слід шкодувати зусиль для забезпечення
задоволення цих потреб.
Комісар високо оцінює ініціативи з відбудови та відновлення, які вже були здійснені за підтримки Ради Європи та її держав-членів. Наприклад, у березні 2024 року Банк розвитку Ради Європи надав позику в розмірі 100 мільйонів євро українському державному механізму компенсації власникам зруйнованого житла. Ця позика профінансувала близько 3000 житлових сертифікатів на придбання житлової нерухомості.
Банк Ради Європи також нещодавно схвалив позику у розмірі 200 мільйонів євро на урядові проекти допомоги вразливим ВПО, багато з яких не можуть повернутися до своїх домівок.
Комісар закликає держави-члени Ради Європи продовжувати підтримувати ініціативи, щоб усі, хто втратив свої домівки, отримували належну допомогу.
Раніше цього року Комісар опублікував коротку заяву («привітання») щодо негативного впливу заморожування фінансування USAID у всій Раді Європи. Це заморожування мало особливо негативний вплив на Україну. Комісар повторює необхідність для держав-членів Ради Європи заповнити дефіцит фінансування, що виник внаслідок заморожування, зокрема шляхом підтримки гуманітарної діяльності в Україні.
Успішна реконструкція та відновлення вимагають, щоб жертви були в центрі цих зусиль. Як зазначалося, пріоритет слід надавати тим, хто найбільше постраждав. Тому раннє відновлення та реконструкція повинні пріоритезувати гуманітарну діяльність, враховуючи довгострокове стале відновлення. У цьому контексті гуманітарні втручання повинні керуватися відповідними стандартами, такими як Резолюція ООН про посилення гуманітарної допомоги у надзвичайних ситуаціях,
та базуватися на гуманітарних принципах, таких як людяність, нейтралітет та неупередженість.
Вперше країна-кандидат на вступ до ЄС прагне вступу до ЄС, одночасно захищаючись від війни агресії. В результаті виникли нові питання, які раніше не розглядалися, такі як те, як пов'язані приєднання до ЄС та мирні переговори. На думку Комісара, шлях України до вступу до ЄС несе з собою зобов'язання щодо прав людини, як і будь-яка мирна угода.
Ці два набори зобов'язань необхідно узгодити. Це означає, що будь-яка мирна угода має бути сумісною із зобов'язаннями України щодо прав людини в процесі її вступу до ЄС.
Будь-яка країна, яка бажає вступити до ЄС, повинна відповідати ключовим критеріям вступу, включаючи стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство
права, права людини та повагу та захист меншин. У міру того, як Україна просувається шляхом вступу, вона повинна імплементуват иacquis ЄС, проводячи правові, судові, антикорупційні та інші реформи, насамперед відповідно до розділів 23 та 24 acquis ЄС.
За даними Європейської комісії, Україна досягла прогресу у дотриманні основоположних прав. Однак, залишаються деякі невирішені питання. Наприклад, Україні необхідно повністю імплементувати Стамбульську конвенцію, прийняти законодавство про захист даних відповідно до acquis ЄС, покращити умови утримання у в'язницях відповідно до стандартів CPT, просунути деінституціалізацію дорослих з інвалідністю та людей похилого віку, а також покращити ситуацію зі свободою ЗМІ.75 Хоча постконфліктний перехід України ще не розпочався, вкрай важливо, щоб ці питання були вирішені.
Мирні переговори повинні забезпечити, щоб будь-яка досягнута угода підтримувала
цілі України щодо інтеграції в ЄС, що стосуються прав людини. Узгодження мирного врегулювання з шляхом вступу України до ЄС сприяє збереженню цілісності її демократичної та правової систем, що ґрунтуються на правах людини.
Крім того, мирні переговори повинні створити основу для постконфліктної реконструкції, що підтримує довгострокові цілі України щодо захисту прав людини та інтеграції до ЄС. У міру того, як країна відбудовується, їй знадобиться міжнародна допомога для досягнення критеріїв у сфері прав людини, встановлених ЄС.
