Українські вчені та викладачі під час війни: "Кровоспас", роботи для військових Кезентай та Пластун, цифровой градієнтометр, бандаж Аквіор

Опубликовано: 15.11.2022. 6:23

Американський журнал American Scientist  опублікував велику статтю львівської авторки Ольги Гарматної «Українські науковці та викладачі під час війни» (Harmatiy Olha V. Ukrainian Scientists and Educators in Wartime // American Scientist. Volume 110. Number 6. November – December 2022. Pp. 352 – 359). Таку публікацію можна розглядати як акт підтримки української наукової спільноти з боку наукової спільноти США. 

Ольга Гарматна пише про долю української науки, відштовхуючись від доль конкретних вчених.

5 липня українка Марина В’язовська стала другою жінкою в історії, що виграла медаль (Fields Medal) , престижну для молодих математиків, за роботу з упаковки сфер. Вона народилася в Києві, є випускницею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2016 р.  працює в Федеральній політехнічній школі Лозани в Швейцарії.

Зараз В’язовська, як і багато українців, прихистила членів сім’ї, що втікають від війни, і оплакую втрати на своїй батьківщині. Дві сестри В’язовської з дітьми (8 і 9 років) залишилися разом с нею, її чоловіком і двома дітьми. Інші члени сім’ї лишилися в Києві, включно з батьками і 85-річною бабусею, що тривожить професора. Навіть ті, хто живе за межами простору, де вибухнуло насильство, не може подолати постійних страхів за свою батьківщину і рідних. В'язовська сказала журналу, що вона не може працювати, коли в конфлікті з кимось, чи коли відбувається щось емоційно важке. В іншому інтерв’ю вона сказала, що знає колег, які відклали свої книжки і пішли воювати чи волонтерити, а дехто помер.

Вірно, що ті, хто вирішив залишитися в країні, знаходяться в смертельній небезпеці.

Багато українських вчених серед них.

Війна в Україні вбила десятки тисяч людей, включно з сотнями дітей і тисячами цивільних. Війна зруйнувала багато сфер суспільного життя в Україні, спричинила величезну шкоду вітчизняній науці і залишила глибокий відбиток на сфері освіти. З більш ніж 79 тис. дослідників, що жили і працювали в Україні, а також великого числа студентів багато лишилися житла, були вбиті, або воюють у ЗСУ.  Російська держава сприймає українську державність як екзистенційну загрозу і веде війну проти українського народу, української культури, історії, науки. Поки що збитки підрахувати неможливо, адже обстріли і ракетні атаки тривають.

Міністерство освіти і науки (МОН) створило сайт з інтерактивною картою, де відображаються втрати освітніх інститутів. Але втрати збільшуються швидше, ніж модератор встигає оновлювати дані карти. Навіть неповні дані дають уявлення про те, як постраждала освітня інфраструктура: станом на 21 вересня 2528 освітніх закладів мали руйнування від бомбардувань і обстрілів, а 285 були зруйновані повністю.

В статті йдеться про долю і справи окремих науковців.

 Федір Шандор, завідувач кафедри соціології і соціальної роботи Ужгородського університету, став всесвітньо відомим завдяки фотографії, на якій він дистанційно проводить заняття з окопу, не залишаючи автомата. Він говорить, що його бойові чергування почали підлаштовувати під його розклад занять.

Галина Кутнякова з Маріупольського національного університету з дочкою пережила блокаду міста і вийшла з нього пішки, з майна прихопивши лише кота.

В опитуванні «Українські дослідники під час війни» в квітні 2022 р. взяли участь 2173 науковців.

 З них 72,9% відповіли, що не мають можливості займатися дослідженнями  в тому ж обсязі, як і до війни. Вчені скаржаться на почуття небезпеки, на те, що їх дослідження були пов’язані з місцями, які зараз є недоступними, з технічними проблемами, як нестійкий інтернет, відсутність електрики, відмічали апатію і відсутність інтересу, документували стрес и травму. Але 74,5% респондентів демонстрували готовність брати участь в проектах, спрямованих на захист України.

Українська наукова спільнота зараз подолала шоковий стан і починає об’єднуватися для того, щоби впоратися з наслідками війни. Зараз головним завданням є посилення захисних можливостей країни.

Наприклад, дослідники Львівської політехніки створила військового робота для ЗСУ. Проект започаткували в 2014 р. Україна в біді, але має унікальні можливості для тестування нових технологій в реальних бойових умовах. Інженери Львівської політехніки розробили і виготовили декілька різних експериментальних і дослідницьких платформ, комплексів, та їх модифікацій. Їх використання включає збір розвідданих, розмінування, транспорт, безпека і тренування.

Платформа Борсук, наприклад, виконує функції транспорту і інспектування, а також підйом і переміщення вантажів, позначення небезпечних зон. Робот-асистент Кезентай розроблений для доставки вибухових пристроїв для руйнування ворожих укріплень, засобів переміщення, інших воєнних знарядь. Він також може використовуватись для віддаленого спостереження за ворожим фронтом. Робот, названий Пластуном, може виявляти ворога, спостерігати його дії, розвідувати територію, проводити розвідку з використанням різноманітних датчиків. Інші робото-платформи з ЛНПУ спеціалізуються на евакуації поранених, доставці товарів, використанні портативної вогнепальної зброї та ін. Винахідники також працюють над можливістю використання груп роботів як бойових зграй (роїв).

ЛНПУ має розвинутий прототип цифрового градієнтометра  для високоточної магнітної розвідки, для допомоги у фіксації вибухів. Раніше цей прилад вже тестувався в ході археологічних і геофізичних досліджень.  З початком війни ведуться переговори з військовими з приводу його використання з інженерною і саперною метою. Використання його для демінування територій, що були під окупацією і були театром воєнних дій, прискорить процес розмінування, що базується на інтернаціональному досвіді останніх 5 – 10 років. Пошук вибухонебезпечних об’єктів допоможе звільнити українську територію від наслідків російського вторгнення, відновити об’єкти інфраструктури, зберегти життя людей. Цей прилад дешевший за закордонні аналоги.

Для перев’язки опіків, пролежнів та різних ран  використовуються нові гідрогелеві пов’язки. Вони прикладаються до ран як локальні анестетики, антибактеріальні, протизапальні і гемостатичні агенти, що використовують антигеморагічні субстанції для контролю кровотечі. 9 років тому, після російської анексії Криму і відторгнення частин Луганської і Донецької областей, група українських дослідників винайшла хімічний гемостатичний агент, названий «Кровоспас», який здатен ефективно рятувати життя солдатів в полі від втрати крові. Кровоспас призначений для швидкої зупинки масивної кровотечі в польових умовах для первинної допомоги. Важливою особливістю Кровоспасу є те, що він формує в рані за 30-40 секунд згусток. Він формує швидко і реально пробку в рані, яка потім легко вилучається. Цей гемостатичний агент вже довів свою ефективність в бойових умовах. До того ж є дешевшим за аналоги.

Група дослідників з ЛНПУ почала новий проект цього року: гідрогельні пов’язки, що прискорюють загоєння ран. 

Зараз проблема в тому, що місто Іванків в Київській області, де вироблявся Кровоспас, побувало під російською окупацією і виробництво припинилося. І препарат неможливо купити. Все ж за підтримки волонтерів і капіталу спонсорів і донорів, вчені і девелопери роблять Кровоспас в іншому місці і надсилають на фронт безкоштовно. Вишукуються можливості для повного виробництва продукту. 

Ще один винахід львівських вчених – бандаж Аквіор використовується в 12 регіонах України. Позитивні відгуки вимагають розширення виробництва. Зараз бандажі робляться за допомоги волонтерів і співробітників ЛПНУ, тому число цих пов’язок обмежене.

Більше того, українські вчені зіткнулися з викликом зрозуміти війну.

Олександр Лисенко з Інституту історії відмітив на засіданні Президії НАНУ, що українська наукова спільнота повинна аналізувати зміни в поточній системі міжнародної колективної безпеки, як і уроки війни, що Україна і людство як ціле повинні вчитися на війні. Другим важливим завданням буде моделювання комплексу політичних і економічних процесів і феноменів у регіоні. Робота необхідна для адекватного реагування на виклики і загрози в майбутньому. Українські вчені будуть вивчати цілий комплекс соціогуманітарних проблем: біженці, ТПО, ресоціалізація військових та ін. 

Вивчення психологічних ефектів війни буде допомагати лікуванню і реабілітації. 

Наукова дипломатія в війні

Наукова спільнота України розірвала співробітництво з науковими інститутами Росії і Білорусі з причини їх небажання засудити агресію Росії проти України. Пустоту заповнила світова підтримка.  

Загрозливе майбутнє науки

Українська наука зазнає непоправних втрат. Жорстока правда в тому, що багато кращих і найбільш яскравих людей помирають. Багато з тих, хто могли бути творцями процвітаючою України, загинули. Багато рятувалися втечею. 

Коли В’язовська отримала медаль в Гельсінкі 5 липня, вона оплакувала ці втрати. На святковому відео було показано іншу українську вчену в математиці 21-річну Юлію Ждановську, яка загинула під час російської ракетної атаки в своєму домі в Харкові. 

Ждановська стала символом багатьох талановитих і багатообіцяючих людей, хто був вбитий. Массачусетський технологічний інститут на її честь започаткував програму «Yulia’s Dream».

В пам'ять про загиблих студентів у Львові пройшла акція «Дипломи, що ніколи не будуть видані».

40 дипломів студентів зі всієї України, хто загинув у боротьбі за незалежність країни, представлені у центральному сквері міста.

На жаль, список не повний, адже війна триває.

East\West.ostrovok [1]