Наскільки по-різному бачать свою країну студенти Донецька і Львова?

Опубликовано: 12.01.2015. 18:27

Дане видання є свідченням зближення дослідницьких методів суспільної географії, соціології та суспільної психології. Автори на основі результатів опитування 650 студентів університетів Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпропетровська та Донецька створили серію з 24 різномасштабних карт, які покликані відобразити уявлення цієї суспільної групи про привабливість міст власної країни, а також різних країн сучасного світу. Самі автори оцінюють своє дослідження, яке було здійснено навесні 2013 р., як пілотне.

 Дослідження має чітку мотивацію: через виявлення привабливості різних міст України та країн сучасного світу передбачити можливі напрямки трудової міграції майбутніх спеціалістів з вищою освітою.

Привабливість міст, територій чи країн є складним інтегральним показником, який формується під дією шерегу чинників. Автори пишуть: «Передумовою формування географічних образів є складний комплекс чинників, які умовно можна розділити на ендогенні та екзогенні. Ендогенні чинники відображають особистісні характеристики кожної конкретної людини – її стать, вік, рівень інтелекту, професію, соціальний статус тощо. Екзогенні чинники включають в себе набутий особистістю досвід пізнання території внаслідок власних подорожей, розповідей інших людей, чи інформації, почерпнутої з літератури, кіно, засобів масової інформації тощо. Саме екзогенні чинники зумовлюють формування схожих географічних образів та стереотипів в певних суспільних групах чи на рівні масової свідомості. Особливо потужний вплив на формування однотипних уявлень про територію у великих груп населення здійснюють засоби масової інформації (преса, телебачення, Інтернет)».

Автори вказують на два аспекти значення географічних образів: а) для розвитку тієї чи іншої території; б) для долі людини, у якої географічні образи входять як складова частина в ідентичність і впливають на вироблення життєвих планів і прагнень.

В сучасних умовах, коли великий капітал став транснаціональним, саме території конкурують між собою у привабливості для інвестицій. Звідціля боротьба образів і такого їх штучного різновиду як бренди. Г. П. Підгрушний та К. В. Мезенцев пишуть: «Позитивні стереотипи щодо певної території є важливим фактором, який стимулює її соціально-економічний розвиток, сприяє надходженню зовнішніх інвестицій, розвитку туризму, «притягує» робочу силу, активізує інноваційну діяльність, інформаційний обмін тощо. Натомість, негативне сприйняття певної території в масовій свідомості є серйозним чинником, що лімітує її розвиток».

Географічні образи, перетворившись на складову індивідуальної ідентичності, спрямовують дії людей. Автори завважають, що «відмінності, які існують між чинниками, зумовлюють привабливість та непривабливість міст та країн, породжують ефекти “виштовхування” та “притягування” населення на певних територіях. Саме ці ефекти лежать в основі формування міграційних потоків населення як у межах країни, так і на міжнародному рівні». Крім того, автори припускають, що «…стійка привабливість міст, образи яких асоціюються з державністю нації, її культурною спадщиною та традиціями, є віддзеркаленням національної ідентичності певних груп населення. Привабливість окремих країн, образи яких пов’язані з певними базовими суспільними цінностями та культурними традиціями, значною мірою відображає прихильність людей до тієї чи іншої цивілізаційної ідентичності».

Зупинюся на розподілах варіантів відповідей респондентів, які автори представили в таблицях. Нумерація таблиць моя, назви – авторів.

Таблиця 1.

Частка респондентів, для яких є привабливими відповідні міста України, %

Головними факторами привабливості міст респондентами по усій вибірковій сукупності називалися: привабливе культурне середовище (70%), робота (65%), кар’єра (46%), реалізація здібностей (49%), можливість мати житло (28%), обставини особистого життя (30%).

Таблиця 2.

Частка респондентів, для яких є непривабливими відповідні міста України, %

В цілому за вибірковою сукупністю непривабливість міст зумовлюється наступними факторами: несприятливі екологічні умови (72%), низька якість життя (52%), високі ціни (14%), відсутність історико-культурних об’єктів (29%), недоброзичливість мешканців (34%).

Таким чином, трійка найпривабливіших для студентів міст це – Київ, Львів, Одеса, а трійка найбільш непривабливих – Донецьк, Луганськ, Харків.

Тепер розглянемо дані стосовно привабливості різних країн сучасного світу.

Таблиця 3.

Частка респондентів, для яких є привабливими відповідні країни, %

Факторами привабливості країн були наступні: культурне середовище (67%), робота (75%), кар’єра (54%), реалізація здібностей (61%), житло (33%), особисте життя (30%).

Таблиця 4.

Частка респондентів, для яких є непривабливими відповідні країни, %

Країни є непривабливими за наступними факторам: екологічні умови (38%), низька якість життя (65%), високі ціни (19%), відсутність історико-культурних об’єктів (20%), недоброзичливість мешканців (43%).

Таким чином, найбільш привабливими для студентів виявилися розвинені країни заходу, які є центром світової капіталістичної системи, а найбільш непривабливою країною виявилася сусідня Росія, яка входить з Україною в одну цивілізаційну систему. Далі за рівнем непривабливості ідуть Китай і Ірак. В принципі, уявлення українських студентів нічим суттєвим не відрізняються від уявлень молоді периферії світової капіталістичної системи.

Перед респондентами ставилося таке запитання «Чи плануєте Ви після закінчення навчання взяти участь у трудових міграціях?», на яке було отримано наступний розподіл відповідей: так, однозначно – 5%; скоріше, що так – 25,8%; не визначилися – 36%; скоріше, що ні – 21%; ні, однозначно – 11%.  Судячи з тексту, тут мова йде про трудову міграцію за межі України. На інше, більш широке, запитання «Чи плануєте Ви після закінчення навчання змінити місце постійного проживання?», автори  отримали такий розподіл відповідей: так, однозначно – 16%; скоріше, що так – 33%; не визначилися – 27%; скоріше, що ні – 17%; ні, однозначно – 24%.  Решта респондентів взагалі не дали відповіді.

Автори роблять висновки, які зводяться до того, що цивілізаційна ідентичність студентства України «…зорієнтована на західний наднаціональний культурний простір». На їх думку, «національна самоідентифікація студентської молоді незалежно від місця її проживання є україноцентричною». Міграційні настрої студентів викликають у них тривогу, адже свідчать про неузгодженість між діяльністю університетів та ринком праці.

В цілому можна вважати, що серія ментальних карт, створених Г. П. Підгрушним та К. В. Мезенцевим, виявила ще один аспект регіональних асиметрій в Україні. Привабливими для мешканців країни уявляються території на правому березі Дніпра. Схід України представ життєво непривабливим. Правда, судячи з відповідей студентів Донецька та Харкова, великі міста сходу країни ще і замкнені на собі. Їх мешканці усвідомлюють, що у порівнянні з іншими населеними пунктами (особливо шахтарськими або металургійними, які часто є моногалузевими) їх умови значно кращі. Розшарування соціального простору в східних регіонах породжує феномен локальної привабливості найбільших багатофункціональних міст.

Дані авторів дозволяють краще зрозуміти феномен стигматизації Донбасу, який почав розвиватися в країні після обрання В. Януковича президентом, а особливої інтенсивності набув з розгортанням подій на майдані і з війною в Донбасі.

Ілля Кононов, спеціально для "Остров-Лугань"