Відео з місця події показую [3]ть, як Претті регулює рух на вулиці [4], виводячи людей із району, де були агенти, а потім намагається допомогти жінці підвестися після того, як федеральні агенти збили її з ніг. Після цього агенти оточують Претті й розпилюють йому в обличчя перцевий газ, потім хапають його ззаду, валять додолу й б’ють, тоді як він, схоже, намагається підвести голову. Під час боротьби один з агентів, як видно, дістає пістолет з-за пояса Претті, потім повертається і йде з ним. Потім постріл зупиняє рухи Претті, й він виглядає вже мертвим, після чого лунає ще дев’ять пострілів — очевидно, агент чи агенти продовжують у нього стріляти. Потім агенти йдуть, схоже, навіть не роблячи спроб зберегти недоторканним місце злочину та речові докази.
Це другий випадок за місяць, коли федеральні агенти в Міннеаполісі вбивають громадянина США, який брав участь у протестах. На початку січня вони застрелили 37-річну матір трьох дітей [5] і поетку Рене Гуд [6]. На відеозаписах очевидців видно, як федеральний агент хапає ручку машини Гуд і вимагає, щоб вона відчинила двері. Згідно з відеозаписом інциденту, Гуд спокійно звернулася до агента: «Добре, чуваче, я не злюся». Коли вона починає від’їжджати, на кадрах видно, як інший агент націлює на неї пістолет і стріляє крізь лобове скло автомобіля. Незалежний розтин показав, що Гуд померла від вогнепального поранення в голову, а також дістала поранення в груди й руку.
В обох випадках федеральний уряд встав на захист федеральних агентів, навіть не починаючи розслідування. Президент Трамп, віцепрезидент Джей Ді Венс і міністр внутрішньої безпеки Крісті Ноем виправдовували [7] вбивство Рене Гуд, називаючи її «внутрішньою терористкою». Така сама реакція була й на вбивство Претті: Департамент внутрішньої безпеки вже опублікував заяву [8] про стрілянину, в якій неправдиво стверджується, що Претті «підійшов до агентів Прикордонної поліції США з напівавтоматичним пістолетом калібру 9 мм» і «чинив запеклий опір», коли «агенти намагалися вилучити в нього зброю». Далі в заяві було зазначено, що «агент відкрив вогонь у відповідь», і додано, що Претті «також мав два магазини й не мав при собі документів — це виглядає як ситуація, коли людина хотіла завдати максимальної шкоди й улаштувати бійню для правоохоронців».
За останній рік протести в Міннесоті стали, мабуть, найважливішими й водночас найтрагічнішими. 23 січня в штаті відбулась акція «ICE геть із Міннесоти», яка переросла в загальний страйк. (ICE — абревіатура від United States Immigration and Customs Enforcement — Імміграційна та митна служба Сполучених Штатів.) За оцінками організаторів, від 50 до 100 тисяч людей узяли участь у демонстраціях в усьому штаті. Попри мороз, десятки тисяч мітингарів пройшли маршем через центр Міннеаполіса. Того ж дня понад 700 дрібних підприємств і кілька культурних установ призупинили роботу на знак солідарності. Ще однією точкою напруги став аеропорт Міннеаполіса, де сотні священнослужителів — священників, пастирів і рабинів — а також активістів виступили проти антиімміграційних операцій. Цей протест закінчився сотнею арештів, що лише унаочнило серйозність того, що відбувається.
Не дивно, що місто почало нагадувати зону бойових дій, де страждають і випадкові люди. Так, родина з шістьома дітьми, яка перебувала в мікроавтобусі в епіцентрі зіткнення, постраждала [9] від сльозогінного газу світлошумової гранати, що активізувала подушки безпеки. Через це трьох дітей, включно з шестимісячною дитиною, доправили до лікарні на машині швидкої допомоги. «У нас було відчуття, наче легені горять», — сказав батько сімейства, зазначивши, що у двох його дітей важка форма астми. «Вода не допомагала. У той момент нічого не допомагало», — додав він.
Що ж усе це означає? Очевидно, що президент США Дональд Трамп і його адміністрація йдуть війною проти власних громадян. Побіжно вони скасовують верховенство права, на яке поколіннями спиралася вся країна.
Схоже, Міннесота стала пробним штатом у придушенні противників політики президента. Трамп і його помічники обрали її невипадково: це штат, що голосує за демократів, і губернатором там є Тім Волз, який на минулих президентських виборах був у команді Камали Гарріс як потенційний віцепрезидент. Під час передвиборчої кампанії Волз сипав дошкульними епітетами на адресу Трампа, називаючи його «інфантильним», «скиглієм» і просто «дивакуватим хлопцем». Хоча Трамп переміг на виборах, він, схоже, зачаїв образу і на штат, і на губернатора.
Нині Міннесоту заполонили озброєні федеральні агенти імміграційних служб, і влада явно в їхніх руках. Перед потугою федералів уряд штату виявився безпорадним і нездатним захистити своїх громадян. Так, сенаторка Емі Клобучар (демократка від Міннесоти) заявила [10], що співробітники Імміграційної та митної поліції США «чисельно переважають» місцеву поліцію Міннеаполіса. Тому уряд штату фізично неспроможний протистояти актам беззаконня, які вчиняють федеральні агенти. «Вони відбирають дворічних дітей у батьків, саджають їх на літаки до Техасу, а потім моєму офісу доводиться їхати й повертати їх; або хапають літнього чоловіка в одному спідньому, а потім розуміють, що це не та людина, яка їм потрібна», — сказала Клобучар. Сенаторка Міннесоти відкинула заяву Міністерства внутрішньої безпеки про загибель Претті, заявивши, що його вбивство не можна виправдати тим, що він мав при собі пістолет. «Те, що ми бачили, те, як він помер, ніколи не має відбуватися з американським громадянином. Представники адміністрації Трампа назвали його «внутрішнім терористом», тоді як усе, що він тримав у руці, — це мобільний телефон, — сказала Клобучар. — Усе, що він робив — це допомагав комусь, жінці, яку штовхнули на сніг і кригу. А потім відбулася ця бійка, і шість агентів кілька разів відкрили по ньому вогонь. І, звісно, має бути ретельне розслідування всього цього». Однак, попри жорсткі слова Клобучар, реальних важелів впливу на те, що відбулося, в неї мало, вся влада перейшла до адміністрації Трампа.
Із жорстким посланням від президента в Міннесоті нещодавно побував Джей Ді Венс. Його промова [11] багато в чому висвітила мету й стратегію федеральної адміністрації. Як поборник репресивного режиму Венс закликав жити за принципом «не вір своїм очам і приймай неправду за правду, якщо її виголошує влада»: «Я вважаю, що смерть Рене Гуд — це трагедія. Я також гадаю, що вона збила на своїй машині співробітника ICE», — сказав Венс на прес-конференції, хоча, напевне, всі присутні переглянули відео, яке зафіксувало Гуд у її останні хвилини життя. Окреслив Венс і тактику щодо політичних протестів. Здебільшого мирні протести в Міннесоті він у своїй промові 23 рази назвав «хаосом». А з хаосом, як відомо, слід боротися. Крім того, він охарактеризував протести як хворобу й не менш як десяток разів закликав «збити в штаті температуру». Визначив він і внутрішнього ворога, винного у «хворобі» суспільства та «хаосі». Вороги порядку — це преса, «ультраліві агітатори», яких, вочевидь, у Міннесоті чимало, і якісь міфічні вороги Америки в соцмережах, які радять людям іммігрувати до США.
Крім того, він окреслив боротьбу з ворогами порядку, яка зводиться до позбавлення американців конституційних прав. Під загрозою, вочевидь, опиниться Перша поправка до Конституції, де зазначено, що Конгрес не повинен обмежувати свободу слова, друку й право на мирні збори. Попри Конституцію, Венс пригрозив штату застосуванням збройних сил для «операцій із забезпечення правопорядку на місцевому рівні», тобто придушенням протестів за допомогою армії. «На сьогодні ми не вважаємо, що в цьому є потреба. Однак президент, звісно, може змінити свою думку — ситуація може погіршитися», — сказав він, наголошуючи на одноособовій владі Трампа.
Окрім криміналізації демонстрацій, замаячіло й скасування свободи слова: «Якщо ви образите федерального співробітника правоохоронних органів, ми докладемо всіх зусиль, залучимо всі ресурси федерального уряду, щоб посадити вас до в’язниці», — пригрозив віцепрезидент. Але коли йшлося про образу, а не про конкретну загрозу насильства, у демократичній Америці людину захищав закон про свободу слова, й у разі образи урядового агента або навіть самого президента в’язниця нікому не загрожувала.
У Міннесоті чітко видно, як руйнуються закони й основи Конституції й водночас зростає тривога за майбутнє демократії у США.
ZN,UA