Опубликовано: 27.08.2015. 9:21
Ошарашенные Указом Президента о введении военно-гражданской администрации в городе Лисичанске, депутаты Лисичанского городского совета в спешном порядке решили провести 27 августа сессию городского совета. Один из его депутатов заявил, что главная цель этой внеочередной - «напоследок распределить под коррупционные схемы около 10 млн. гривен средств из местного бюджета», а также «показать обществу, что депутаты работают на благо лисичанцев».
Установленный законом и регламентом порядок требует, чтобы перед тем, как вносить вопросы в повестку дня, они должны быть рассмотрены в профильных комиссиях.
Конечно, депутаты могут рассматривать вопросы и без заключения профильных комиссий, но тогда эти вопросы надо будет публично и гласно в деталях обсуждать на сессии, чего депутатам априори не хочется.
26 августа в 15-00 в малом зале здания исполкома лисичанского городского совета было запланировано заседание профильных комиссий (которое в итоге так и не состоялось и было перенесено на 13-00 27 августа). За полчаса до заседания начали подтягиваться депутаты.
Депутаты, журналисты и некоторые общественники города уже в 15-00 ждали начала заседания комиссий в малом зале исполкома, однако депутаты в зал не заходили.
Оказывается в это время, в фойе здания исполкома разыгралась маленькая драма, о чем мы узнали гораздо позже: и.о. городского головы, секретарю городского совета Михаилу Власову сотрудники СБУ в это время вручали повестку о подозрении в совершении преступления по ст.364 Криминального Кодекса Украины «злоупотребление служебным положением».
ФОТО 01. И.о. городского головы, секретарь городского совета Михаил Власов (слева) в холле здания исполкома
Когда активисты общественной организации «Сприяння розвитку Лисичанська» и журналисты вышли в фойе, то могли наблюдать картинку, как депутаты между собой кулуарно общаются мелкими группками, что нам и удалось запечатлеть: одни депутаты не обращали на фотокамеру внимание, другие же вели себя как Шариковы, возомнившие себя большими начальниками.
«Я не разрешала меня фотографировать. На каком основании вы фотографируете», - кричала развалившаяся в кресле депутат горсовета, член постоянной мандатной комиссии городского совета по вопросам депутатской деятельности, этики, по работе совета и гласности, по обеспечению законности, правопорядка, охраны прав и законных интересов граждан а также директор торгового предприятия ООО «Оазис» Валентина Полякова и при этом задрала ногу и положила ее на рядом стоящий стол.
ФОТО 02. Задрав ногу депутат В.Полякова, член комиссии по этике, демонстрирует образец морали.
Перед тем, как объяснять высокие юридические материи о праве журналиста на съемку, я пояснил проще: в супермаркетах свободно фотоаппараты продают, они же не являются запрещенным товаром, значит ими можно и снимать в общественных местах свободно. На удивление этой первой части объяснения г-же Поляковой оказалось достаточно, и она притихла, при этом в приказательном тоне скомандовав рядом стоящей депутату Татьяне Суржан: «Сфотографируй и ты его».
Далее журналист направил объектив фотокамеры на общающихся между собой депутатов Леонида Фоменко и Евгения Какулия. Депутат Фоменко забыв, что он находится в публичном месте, в здании, отстроенном на деньги налогоплательщиков, закричал: «Ты чего снимаешь? Я не разрешал меня фотографировать!». На попытки журналиста объяснить, что в публичном месте или служебном кабинете журналисту разрешение на съемку не нужно, депутат горсовета, председатель постоянной мандатной комиссии по вопросам депутатской деятельности, этики, гласности по обеспечению законности, правопорядка, охраны прав и законных интересов граждан г-н Фоменко, то ли поддавшись инстинкту экс-офицера КГБ, то ли уверовав в свою экс-элитарность, пригрозил журналисту: «Я тебе сейчас по голове настучу».
ФОТО 03. Лисичанские депутаты Л.Фоменко (справа) и Е.Какулия (слева).
И это в фойе исполкома, где на стене висят «Общие правила поведения государственного служащего»! Стоящий рядом депутат Евгений Какулия попытался смягчить ситуацию: «Да ладно успокойся, что ты его трогаешь».
Работая на упреждение защиты чести, достоинства, а также обеспечению права на профессиональную деятельность своих коллег по перу в интересах общества, автор этих строк через СМИ решил сделать официальное заявление в правоохранительные органы: МВД, Прокуратуры и СБУ по поводу того, что депутат лисичанского городского совета Леонид Дмитриевич Фоменко угрожал журналисту, выполнявшему свои профессиональные обязанности, чем умышленно воспрепятствовал его профессиональной деятельности и праву граждан Украины на информацию, что несет за собой ответственность по ст.171 Криминального Кодекса Украины: «Умисне перешкоджання законній діяльності журналістів карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумов доходоів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років".
P.S. Для справки еще раз процитируем основные нормы законодательства Украины, касающиеся журналисткой и депутатской деятельности.
Стаття 171 Криминального Кодекса Украины. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, -карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Стаття 26 Закона України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Права та обов'язки журналіста редакції
Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної
самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки,
передбачені Законом України "Про інформацію" ( 2657-12 ) та цим
Законом.
Журналіст має право:
1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)
та зберігання інформації;
2) відвідувати державні органи, органи місцевого
самоврядування, а також підприємства, установи і організації та
бути прийнятим їх посадовими особами;
3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням
будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених
законом;
4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних,
бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу
зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх
схоронності, що визначаються чинним законодавством України;
{ Пункт 5,6 частини другої статті 26 виключено на підставі
Закону N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 }
7) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого
документа, що підтверджує його професійну належність або
повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової
інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в
місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях,
на територіях, де оголошено надзвичайний стан;
8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних
інформаційних матеріалів;
9) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за
власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису
(анонімно);
10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним
підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить
особистим переконанням автора;
11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за
винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.
Журналіст зобов'язаний:
1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу
масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або
інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту
редакції;
2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну
інформацію;
3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо
їх авторства або збереження таємниці авторства;
4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора)
чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;
5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи
інший документ, що підтверджує його професійну належність або
повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової
інформації;
6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;
7) утримуватися від поширення в комерційних цілях
інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про
реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний
телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг
тощо.
Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства
за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.
Стаття 5 Закону України «Про інформацію». Право на інформацію
1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість
вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту
інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і
законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати
громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні
та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та
інтереси юридичних осіб.
Стаття 25. Гарантії діяльності засобів масової інформації
та журналістів
1. Під час виконання професійних обов'язків журналіст має
право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням
необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених
законом.
2. Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення
суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними
проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх
посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених
законодавством.
Стаття 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Депутатська етика
1. Депутат місцевої ради як представник інтересів
територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член
ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися
таких правил депутатської етики:
1) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами
територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від
яких його обрано;
2) не використовувати депутатський мандат в особистих
інтересах чи в корисливих цілях;
3) керуватися у своїй діяльності та поведінці
загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;
4) не розголошувати відомостей, що становлять державну або
іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з
питань, що розглядалися на закритих засіданнях ради чи її органів
і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які
стосуються таємниці особистого життя депутата місцевої ради або
виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв'язку з
його участю в депутатських перевірках;
5) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у
публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості
стосовно органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і
організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб,
депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад;
6) не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати
винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі
здійсненням ним депутатських повноважень.
2. Регламентом ради чи статутом відповідної територіальної
громади можуть бути встановлені також інші правила депутатської
етики та заходи впливу щодо тих депутатів місцевих рад, які
порушують ці правила.
3. На депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження,
встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції" ( 3206-17 ).
Депутати місцевих рад зобов’язані щороку до 1 квітня подавати
декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового
характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону України
"Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), за
місцем роботи (служби), крім самозайнятих осіб, безробітних або
пенсіонерів, які подають зазначені декларації до апаратів
відповідних місцевих рад або їх виконавчих комітетів.
Владимир Хапчук, "ОстровЛугань"