Королі Вуглепрому-2012

Опубликовано: 18.07.2012. 13:15

Кожну п’яту гривню з 18 мільярдів на тендерах державного вуглепрому у першому півріччі 2012 року отримала група Януковича. Ахметов здав позиції. У Єфремова і Юри Єнакіївського все більш, ніж добре.

Ми знову підбиваємо підсумки розпилу в державному вуглепромі за півроку. Цього разу маємо 18,28 млрд грн. [1] за шість місяців, що в півтора рази більше, ніж в другому півріччі 2011 року (11,52 млрд грн [2].) і на мільярд більше, ніж в першому півріччі минулого року (17,12 млрд грн. [3]).

Наша увага до вуглепрому прикута не лише через те, що ця галузь є однією з найбільш багатих на тендери. Але й тому, що тут найбільший середній рівень відкатів у порівнянні з іншими галузями. Вибірково звертаючись до ціноутворення на тендерах вуглепрому, ми постійно натрапляємо на такі речі як «фірма Єфремова втричі накрутила ціну обігрівачів для «Луганськвугілля» [4]. Або на те, що найдорожчий бітум в Україні купують шахтарі [5].

Відтак, знаючи, хто найбільше заробляє на постачанні різноманітного обладнання для вуглепрому, можна дізнатись, кому в Україні найкраще живеться. І, мабуть, не буде великою сенсацією голий факт: кожна п’ята гривня на тендерах вуглепрому отримана угрупуванням Віктора Януковича.

[6]

Компанії Януковича йшли трьома колонами, які загалом виграли тендери на 3,56 млрд грн.  

Тендери на збагачення вугілля (0,30 млрд грн.) – це вотчина Асоціації «Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр» і збагачувальних фабрик «Узлівська», «Калінінська» і «Донбаський збагачувальний комбінат»,  що входять до складу Асоціації.

Адресне постачання всілякого обладнання (0,26 млрд грн.) – це ТОВ «Шахта «Південнодонбаська № 1», ТОВ «Шахта «Росія» і ТОВ «Шахта «1/3 Новогродовська». Фірми, однойменні державним шахтам, тендери яких вони виключно і виграють, створені цієї весни [7] за участю Олександра Січінави – голови наглядової ради «Всеукраїнського банку розвитку» Олександра Януковича. В контексті анонсованої приватизації вуглепрому ці компанії виглядають найбільш реальними претендентами  оволодіти державними «тезками».

Обладнання для всіх і вся (3,00 млрд грн.) – це парафія десятка компаній, «маткою» яких рік тому стало ТОВ «Торговий дім «Востоквуглемаш». Компанія з серпня 2011-го по березень цього року виграла підряди на 2,41 млрд грн., з яких 1,74 млрд грн. припали на три місяці 2012 року. Засновник «Востоквуглемаш» Андрій Ольмезов, відомий як засновник «Східавтотрансу» – однієї з базових структур вищезгаданої Асоціації «ДРФЦ». Раніше одним з засновників «Східавтотрансу» був нинішній голова Донецької облради Андрій Федорук, бізнес-партнер сина президента Олександра Януковича по будівельній корпорації «МАКо».

Тендери за участю «Востоквуглемашу» завжди проходили за однією схемою – участь в них брали лише переможець та один переможений, який забезпечував видимість відкритих торгів. Дешевші заявки від неосвічених «зальотних» завжди відхилялись. У березні «Востоквуглемаш» з невідомих нам причин було позбавлено статусу «переможець» і компанія ще якийсь час грала роль «переможеного». Статус «переможець» перейшов до компаній «Донвуд», «Вугільенергоресурс», «Центр-Груп Донецьк», «Продакс», «Лідер Промснаб» і «Шангри-Ла».

Хтось казав, що у Юри Єнакіївського проблеми? 1,99 млрд грн. для «Укртехмаркет ЛТД», «Промтехпоставка ЛТД», «ТД «Енерговугілля», «Карпатибудінвест», «Лантан Компані», «Луганська вуглезбагачувальна компанія» та «НВК «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» – це рівно вдвічі більше, ніж ми нарахували угрупуванню народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка у другому півріччі 2011 року. При цьому він розширив географію впливу на ДП «Львіввугілля», останніми місяцями фактично монополізувавши тендери західноукраїнських шахтарів. Тож чутки про його «смерть» дуже перебільшені.

У лідера луганських «регіоналів» Олександра Єфремова все більш ніж добре (1,42 млрд грн.). «Індекспром», «ДС-8», «Портекс», «ТД «Краснолуцький машинобудівний завод» і «Консент» як і раніше справно виконували свою місію, нарубавши за ці півроку лише на 400 мільйонів менше, ніж за весь минулий рік. Хоча голова парламентської фракції Партії регіонів вважає, що насправді в луганському вуглепромі все було і є погано [8], грошей на модернізацію шахт як не вистачало, так і не вистачає. Однак це не завадило його групі від душі попастись на тендерах луганських держпідприємств «Донбасантрацит» та «Луганськвугілля».

Група Ріната Ахметова суттєво здала позиції (1,25 млрд грн.). У другому півріччі 2011 року ахметівські компанії були беззаперечними фаворитами вуглепрому зі здобутками 3,9 млрд грн. Однак ці перемоги підживлювались тендерами «Свердлов-» та «Ровенькиантрациту». Коли ж ці шахтоуправління наприкінці 2011 року були офіційно передані групі Ахметова в концесію, то їхні закупівлі зникли з «ВДЗ».

Відтак в нашому рейтингу залишились тільки здобутки «Гірничних машин», ЦЗФ «Курахівська» та «Енергооптторгу», які втричі менші від ахметівських досягнень піврічної давнини.

Отже угрупування Януковича, Ахметова, Єфремова та Іванющенка за півроку отримали підряди державного вуглепрому на 8,22 млрд грн. З врахуванням закупівель електроенергії шахтарями у держпідприємства «Регіональні електричні мережі» на 4,08 млрд грн. маємо наступний результат – всі інші сотні компаній отримали лише 6 млрд грн. з загального пирога в розмірі 18,28 млрд грн. Причому і серед цих сотень були рівніші серед рівних. Ми виокремили з усього переліку переможців вуглепрому всі фірми, що за ці півроку отримали підряди більш ніж на 10 млн грн. Близько 2,5 млрд грн. отримали 70 фірм, щодо яких у нас не було достеменних даних про їх підконтрольність вищевказаним королям вуглепрому:

• Державний банк розвитку Китайської Народної Республіки (0,28 млрд грн.) дав кредит у розмірі 680 млн грн. на переоснащення «Лисичанськвугілля»;
• ПАТ «ВО «Стальканат – Сілур» (0,24 млрд грн.), що належить Володимиру Немировському, голові Одеської обласної організації партії «Фронт змін» Арсенія Яценюка. Цей підприємець відкрито заявляв про пресинг з боку угрупування Юри Єнакіївського. Разом з тим, з січня 2011 року «Стальканат-Сілур» виграв державні підряди на загальну суму 589 млн грн. З них 276 млн грн. становлять здобутки 2012 року, більшість яких отримані на тендерах вуглепрому;
• ТОВ «Механік» (0,1 млрд грн.) з групи Coal Energy S.A. Віктора Вишневецького;
• ПАТ «Львівська Вугільна Компанія» (0,08 млрд грн.). Чоловік Наталі Королевської Юрій Солод в 2004-2006 роках входив до складу засновників [9] кількох луганських компаній, які володіють акціями ВАТ «Львівська вугільна компанія». Пізніше ці фірми були переєстровані на Дмитра Візирського, офшорну компанія «Мадейра ЛТД» і Віктора Ільїчова. В 2008-2012 роках «Львівська вугільна компанія» отримала державні підряди на переробку вугілля на загальну суму 901,21 млн грн.;
• ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» (0,05 млрд грн.) Юлія Іоффе представляє інтереси міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка;
• ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська» (0,03 млрд грн.) має акціонером компанію «Науково-комерцiйна виробнича фiрма «Вектор 27», до складу засновників якої входить Юрій Продан, міністр палива та енергетики в уряді Юлії Тимошенко.

Також варто відзначити низку компаній, які намертво були прив’язані до окремих державних замовників. Реальних власників цих компаній, захованих за мінімальними уставними фондами та прізвищами формальних засновників, ми поки що не змогли з’ясувати. Це ТОВ «Арсенал-Дон» (0,28 млрд грн. від ДП «Макіїввугілля»), ТОВ «Мегапром» (0,15 млрд грн. від ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»), ТОВ «Донвуглересурси» (0,14 млрд грн. від ДП «Львіввугілля»), ТОВ «РемТехСервіс» (0,11 млрд грн. від ДП «Макіїввугілля»).

Наостанок наводимо весь перелік тендерних переможців державного вуглепрому за перше півріччя 2012 року, які мали здобутки більше від 10 млн грн. (рейтинг переможців за друге півріччя 2011 року [10]).

Джерело: “Вісник державних закупівель”