Опубликовано: 20.11.2025. 19:57
Выводить в слайдере на главной странице
«Чесно, я не знаю, коли в “Енергоатому” була якась кришталево чиста репутація. Чи зможе взагалі сфера енергетики після цього всього якось оговтатися? Річ же не тільки в “Енергоатомі”», — ділиться своїми міркуваннями Олексій Оржель, голова офісу Energy Community в Україні та ексміністр енергетики.
Розслідування НАБУ та, як результат, корупційний скандал, що виник навколо державної енергетичної компанії, котра генерує понад 50% електрики в країні, викликає безліч запитань. Вони є особливо гострими зараз, оскільки мільйони українців годинами сидять без світла.
Чи все так погано в «Енергоатомі» — компанії, що має 25 тисяч працівників та експлуатує Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку АЕС загальною потужністю 7,9 ГВт (з 14 ГВт наявної нині потужності в цілій українській системі) на підконтрольній території України?
Як корупційний скандал позначився на роботі «Енергоатому»
За даними НАБУ, через тіньову бухгалтерію, яку група ділків на чолі, ймовірно, з Тимуром Міндічем організувала на основі грошових потоків «Енергоатому», пройшло щонайменше 100 мільйонів доларів. У перерахунку на гривні це 4,2 мільярда гривень.
Як зазначають розслідувачі НАБУ, ділки вимагали «відкати» на рівні 10-15% від вартості контрактів, а згодом частину цих коштів виводили в готівку.
Від початку великої війни та до листопада 2025 року, за даними системи державних закупівель Prozorro, «Енергоатом» здійснив закупівель на 37,4 мільярда гривень. Якщо самі лише «відкати» за ставкою 10-15% становили сумарно 4,2 мільярда — то, ймовірно, ділки могли заробляти на всьому обсязі закупівель, а не лише на будівництві захисних споруд.
Якщо рахувати закупівлі «Енергоатому» та його філій, дочірніх підприємств за період від лютого 2022-го по листопад 2025-го, то цей обсяг становить 75 мільярдів гривень. І це теж простір для корупційних дій.
"Ми побачили тільки зловживання на закупівлях — арматури, бетону, — але там немає ключової проблеми. Там явно не 100 мільйонів доларів може бути в цілому, розумієте? Мені дуже смішно, чому жодна людина не поставила запитання, а де прослуховування щодо торгівлі електроенергією «Енергоатому»? Це їхній основний бізнес, там основні гроші йдуть і відбуваються основні зловживання", - каже Юрій Корольчук, експерт з енергетики.
До того ж НАБУ почало свою розслідувальну операцію стосовно зловживань в «Енергоатомі» лише влітку 2024-го, тоді як один із фігурантів розслідування — колишній міністр енергетики Герман Галущенко — обіймав цю посаду з квітня 2021-го по липень 2025-го.
«Тут стоїть питання досить серйозне взагалі про керованість галузі, не тільки в “Енергоатомі”. Коли кожен, хто заходив [на ключові посади — ред.] ці п’ять років, робив це через якийсь кабінет. Ця система, відверто вам скажу, будувалася з 2020 року. А щойно зайшов Галущенко, то він одразу побудував свій “підхід”.
Він, по-моєму, з такою пропозицією роботи і йшов. Це було дуже давно закладено. Я на той момент знав цю групу і був проти того, що вона буде присутня в “Енергоатомі”. Я принципово був проти — поки наша команда була в міністерстві енергетики, їх не було в “Енергоатомі”. Але вони вже були відомі й до цього», — розповідає ексміністр енергетики Олексій Оржель.
hromadske поспілкувалося з одним із субпідрядників «Енергоатому», який уже багато років працює з цією компанією, надаючи їй послуги.
«Ситуація з корупцією в “Енергоатомі” завжди була однаково погана. Завжди, у всі часи», — каже співрозмовник.
«“Енергоатом” спершу віддали на відкуп людям Андрія Деркача. Але жадібність росте, люди забувають домовленості. І в “Енергоатом” зайшли вже безпосередньо люди самого президента — Міндіч і решта», — пояснює субпідрядник «Енергоатому». - І я думаю, що на базі «Енергоатому» відбулася корупційна конкуренція між людьми Деркача, які вже слабкі були, і новою командою Міндіча. Ті хочуть жерти, і ті хочуть жерти. І ті лізуть, і ті лізуть. Через це вся ця сварка вилізла — і сталося викриття людей Деркача — це Галущенко й оточення, — а також людей Зеленського — це Міндіч і його команда.Судячи з розслідування НАБУ, закупівлі «Енергоатому», що опинилися у фокусі уваги, стосувалися переважно захисних споруд, а не, наприклад, закупівель ядерного палива чи інших потрібних компонентів для роботи енергоблоків, котрі генерують електрику".
Але все одно лишається питання: чи могли оприлюднені схеми вплинути на роботу «Енергоатому» та українських АЕС?
«Там же теж живі люди працюють, воно на них тисне, емоційно зокрема. Тисне і на керівництво. А технічно люди працюють за вимогами норм, за регламентом. Але перевірки телефонів, хто з ким спілкується, десь пішов зовнішній вплив на людей — це все не вплине гарно на персонал під час роботи», — каже субпідрядник держкомпанії.
А втім, він пояснює, що доходи «Енергоатому» розраховані в такий спосіб, що кожна зароблена копійка вкрай необхідна для підтримання функціонального стану АЕС. Так, за дев’ять місяців нинішнього року компанія прозвітувала про дохід у 173,9 мільярда гривень (+33,4%) і чистий прибуток на рівні 12,8 мільярда гривень, якщо порівнювати зі збитком у 4,6 мільярда гривень за аналогічний період минулого року. Цьогорічне зростання доходів пов’язане зі зростанням тарифів на електрику, яке відбулося в червні 2024-го.
«Ці [виведені — ред.] гроші можна було б на основний цикл виробництва атомних станцій направити. Оцей процентний корупційний складник зник з обороту енергетики, а його варто було б віддати на основний процес експлуатації, де реакторники працюють, де основний персонал. Оце мінус великий», — пояснює співрозмовник.
Отже, якщо через організовані схеми був порушений нормальний цикл закупівель, то це в той чи інший спосіб може позначитися на споживачах електрики.
Як стало відомо hromadske, «Енергоатому» нині вкрай не вистачає трансформаторів. Річ у тому, що одна справа — виробити електрику, чим займаються енергоблоки, а інша справа — передати електрику в мережу для споживачів. Для передання саме й потрібна робота підстанцій, трансформаторів.
Після нещодавніх російських повітряних атак було пошкоджено трансформатори навколо Рівненської та Хмельницької атомних станцій. Через це вони виробляють менше електрики, адже не можуть повну потужність передати в мережу.
Для проходження складних із воєнного та погодного погляду холодних місяців на складах «Енергоатому» мали б бути накопичені необхідні трансформатори, щоб у разі потреби замінити ними пошкоджене обладнання. Нині закінчився внутрішній аудит «Енергоатому», але він був переважно фінансовий. Питання залишків на складах лишається відкритим. Тепер ще один аудит компанії проводить Державна аудиторська служба на доручення Кабміну.
Джерело в «Енергоатомі», з яким вдалося поспілкуватися hromadske, стверджує, що пошкоджене майно належить «Укренерго» — державній компанії, що займається магістральними лініями електропередач. Хоча інша частина трансформаторів справді на балансі «Енергоатому», визнає співрозмовник, і проблема в тому, що не вистачає.
Але для споживачів, звісно, більше важить, чи буде заміна пошкоджених трансформаторів, щоб в оселях знову було світло, а не те, у кого яке обладнання на балансі.
«Кілька об'єктів ми добудовуємо, але немає фізично трансформаторів. Єдиний в Європі завод, який виробляє трансформатори класу 750 кВ, — це Запорізький трансформаторний завод. Виробництво одного трансформатора займає 11-13 місяців, а нам треба далеко не один», — розповідає джерело в компанії.
Отже, якби трансформатори були замовлені влітку 2024-го, вони були б готові. Але розслідування НАБУ наочно показує, що відбувалося із закупівлями «Енергоатому» в цей період.
«Звичайно, порушення циклу закупівель може вплинути, особливо якщо це будуть ремонти, якщо це буде потреба в аварійних ремонтах. А всі ми знаємо, що, наприклад, якщо ворог б'є по підстанціях, які є критично важливими для АЕС, це може вплинути й на безпечну роботу атомних електростанцій і може потребувати екстрених ремонтів. Відповідно, для цього мало б бути обладнання», — коментує Дарія Орлова, аналітикиня ExPro Electricity.
Про ці проблеми Рівненської та Хмельницької АЕС уже заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі: «Після останніх військових дій, спрямованих проти підстанції в ніч проти 7 листопада, Хмельницька та Рівненська АЕС були від'єднані від однієї з двох ліній електропередач напругою 750 кВ. Крім того, оператор мережі наказав зменшити виробництво електроенергії деякими реакторами».
Вочевидь, виникає питання захисту таких об’єктів від ворожих атак.
Ось що про це каже джерело в «Енергоатомі»: «Ми дійсно накривали це все, це коштує величезних грошей. На наших об'єктах передачі всюди є або перший, або другий рівень захисту. Є об'єкти, які фізично неможливо захистити, крім як першим рівнем, навіть габіони важко поставити. Це гектари території — як їх накрити?».
І додає: «А корупціонери є в будь-якій державній компанії».
Окрім цього, як виявилося, другий енергоблок Хмельницької АЕС з 2022 року працює з пошкодженою турбіною.
«Руйнування сталося під час проведення пускових випробувань після планово-попереджувального ремонту», — зазначають в «Енергоатомі». Отже, енергоблок може нині видавати лише 0,9 ГВт потужності, що на 0,1 ГВт менше за норму для цього реактора.
«Енергоатом» щороку проводить планові ремонти енергоблоків, але з 2022 року не зумів полагодити пошкоджену турбіну на Хмельницькій АЕС.
«Щодо ремонтів блоків — там складне питання, тому що їх фактично не ремонтують. Оці всі так звані ремонти, які ми бачимо в літню кампанію, — це профілактичні огляди й заміна палива. Це не ремонт», — говорить енергетичний експерт Юрій Корольчук.
Відсутність ефективних захисних споруд фактично призвела до того, що ворог зміг достатньо швидко пошкодити нашу енергетичну систему. І це є результат корупції. Також вплинула відсутність, наприклад, ремонту однієї з атомних електростанцій, унаслідок чого ми втратили 0,4 ГВт електроенергії, яка могла зараз уже виготовлятися», — каже Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».
Нині Кабмін працює над перезапуском наглядової ради «Енергоатому», щоб після цього сформувати нове керівництво компанії — і спробувати відновити довіру до державного атомного гіганта. Наразі операційними процесами керує тимчасовий виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк.
«Зараз триває формування керівництва компанії. Т. в. о. Ковтонюк має свою думку [як керувати компанією — ред.], але це питання політичне. У нас є власник — Кабмін, безпосередньо нами керує Мінекономіки, а ще є Міненерго — процедура бюрократична», — розповідає джерело в «Енергоатомі».
Щодо попередньої наглядової ради, то 11 листопада Кабмін достроково припинив її повноваження. Очолював ту наглядову раду Ярек Неверович, ексміністр енергетики Литви, а його заступником був американець Майкл Кірст, котрий зробив собі кар’єру у відомій атомній компанії Westinghouse — це партнер «Енергоатому». Неверович та Кірст були незалежними членами ради.
Також у цьому органі були представники української держави — Тимофій Милованов та Віталій Петрук. Щодо зарплат на цих посадах, то Милованов у своїй публічній декларації вказав, що, наприклад, лише в жовтні 2025-го отримав за роботу в наглядовій раді «Енергоатому» 352 000 гривень. Такою самою сума була й у вересні. А от у червні 2025-го — 704 000 гривень, у травні — понад 908 000 гривень.
«Неверович та Кірст майже весь час перебували за кордоном, до України приїжджали вкрай рідко. На телефонні дзвінки з питань роботи “Енергоатому” вчасно не відповідали — і за діяльністю компанії стежили вкрай слабко. Вони мають за собою підтримку G7, а толку з їхньої експертизи було небагато», — розповідає hromadske людина, обізнана зі станом справ у попередній наглядовій раді «Енергоатому».
Чи зможе «Енергоатом» відновити довіру до себе
«“Енергоатом” не має права не відновити власне реноме навіть суто через свій специфічний статус — це державна компанія-монополіст, створена Кабміном у 1996 році для управління атомним “господарством” країни. Її конкуренти відсутні, її банкрутство неможливе, тож підприємство має докласти максимальних зусиль для власного відновлення. Менше PR, більше роботи», — зазначає комунікаційний та репутаційний експерт Олексій Гордєєв.
Річ у тім, що «Енергоатом» мусить мати справу з міжнародними компаніями, адже дуже залежить від іноземних постачальників, наприклад, у ядерному паливі. Тут ідеться про співпрацю з такою компанією, як Westinghouse (головний офіс розташований у США, але власники — канадські фонди Brookfield Renewable Partners та Cameco Corporation).
«Я маю надію, що не долізли в оці міжнародні справи ці “хлопці”, бо це дуже тендітний світовий ринок, на якому підписуються дуже довгі контракти. Ну як це називати, як не корупційною ідіотією? Westinghouse або хтось інший — там задовго абсолютно чітко всі знають, коли і які будуть обсяги ядерного палива потрібні. Домовленості довгострокові, я сподіваюся, там нема проблем», — говорить ексміністр енергетики Олексій Оржель.
«Безперечно, іноземні підприємства вже зараз займаються прогнозуванням репутаційних наслідків співпраці з “Енергоатомом”. Партнерів заспокоять комунікацією у стилі “систему характеризує не помилка, а реакція на помилку”. Вочевидь, вони в це повірять, але надзвичайно уважно стежитимуть за процесами трансформації в “Енергоатомі”», — вважає експерт з комунікацій та репутації Олексій Гордєєв.
hromadske поспілкувалося з Андрієм Герусом, народним депутатом від «Слуги Народу» та очільником енергетичного комітету Верховної Ради. Він запевняє, що «Енергоатом» оговтається після корупційної кризи: «Підозри предʼявлені конкретним людям, а не компанії загалом. Думаю, експортно-імпортні контракти також будуть стабільно працювати. Щодо майбутнього, то репутація — це репутація людей, які здійснюють управління. Будуть кваліфіковані, професійні, доброчесні управлінці — буде все краще і з репутацією».
Важливим фактором є те, що українська атомна енергетика входить до сфери стратегічних інтересів США. Так, у березні нинішнього року президент Дональд Трамп у розмові з Володимиром Зеленським заявив, що США можуть взяти під контроль українські АЕС. Обговорювалася, зокрема, доля нині окупованої Запорізької АЕС.
Отже, після корупційної кризи в «Енергоатомі» американці можуть спробувати взяти ситуацію в компанії під свій контроль — через нову наглядову раду чи в інший спосіб.
«Вони в принципі не проти працювати в цьому секторі. Я не думаю, що відкрию для когось велику Америку, що ті компанії, які є американськими, які є стратегічними в певних сферах економіки, промисловості, — можуть виступати певним таким драйвером американських інтересів.Тому так, можуть бути посилені позиції Westinghouse», — коментує енергетичний експерт Юрій Корольчук.
У самій компанії Westinghouse кажуть, що «Енергоатом» уже підписав угоду з купівлі обладнання для реактора АР-1000 потужністю 1 ГВт. Українська компанія вже сплачує за це обладнання, хоча до кінця війни не зможе його отримати.
Окрім Westinghouse, «Енергоатом» раніше домовлявся про співпрацю зі ще однією американською компанією — Holtec. Зокрема, йшлося про передання «Енергоатому» технології виготовлення контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Та для передання чутливих технологій потрібна довіра, а «Енергоатому» її нині бракує.
З французькою компанією Orano була укладена угода про надання послуг зі збагачення ядерного палива. Ішлося про добудову атомних блоків для збільшення електрогенерації в Україні, але для цього потрібні кредити.
«Якщо “Енергоатом” планує далі будувати нові потужності, нові енергоблоки атомних електростанцій — звичайно, їм потрібні будуть кредитні кошти. І досить великі. І щоб їх узяти, треба мати пристойну ділову репутацію і показувати, що ти можеш їх повернути й що ти в принципі чесна і соціально відповідальна компанія», — говорить аналітикиня Дарія Орлова з ExPro Electricity.
Багато амбітних планів заявляв «Енергоатом», але тепер на компанію чекає робота над виправленням помилок та боротьба з корупцією.
«У межах фонду підтримки енергетики Energy Community ми намагалися обмежити взаємодію з “Енергоатомом” [через підозри в корупції — ред.]. Там були ініціативи донорів допомагати. Є певні роботи, вони на сьогодні призупинені.Я думаю, що дійсно зараз ніхто не буде хотіти, скажімо так, якісь такі практичні речі робити з “Енергоатомом”.Якщо ж говорити про досить такі декларативні речі, як там побудуємо десять нових атомних блоків чи підпишемо якийсь меморандум, який ні до чого не зобов'язує — це якийсь такий елемент медійної політики», — зазначає Олексій Оржель, голова офісу Energy Community в Україні та ексміністр енергетики.
Energy Community, серед іншого, постачає Україні енергетичне обладнання — наприклад, трансформатори. Загалом ця організація мобілізувала 1,5 мільярда євро від західних партнерів України для відновлення енергетики України.
А наслідки ситуації в «Енергоатомі» можуть бути й ширшими.
«Я думаю, що, наприклад, Європейський Союз задумається про те, як організувати певну структуру, яка буде щонайменше контролювати й перевіряти, як використовується міжнародна допомога українською стороною», — говорить Ілля Несходовський з мережі «АНТС».
Hromadske
