Опубликовано: 9.07.2015. 23:15
З 1 по 15 червня 2015 року в Старобільську та селах району було проведене дослідження «Проблеми громад Старобільського району». Опитано 400 мешканців району, вибіркова сукупність репрезентативна за типом населених пунктів (місто/село), віком та статтю. Помилка вибірки не перевищує 5%. Опитування проводилося на замовлення ГО «Вибір» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Дослідження мало на меті не лише визначити гостроту різноманітних проблем населення, але й проаналізувати взаємодію органів місцевого самоврядування та громад району.
Опитуваних просили поставити оцінку гостроти проблем у різноманітних сферах життя громади: 1 – дуже гостра, потребує першочергового вирішення; 2 – скоріше досить гостра; 3 – середня гострота; 4 – скоріше негостра; 5 – такої проблеми немає;
Жителі сільських громад дали наступні оцінки проблемам (наведені середні арифметичні значення оцінок проблем від найбільш до найменш гострих проблем). Стану доріг поставили оцінку – 1,4, тобто оцінили як дуже гостру проблему; транспортному сполученню села з іншими населеними пунктами – 2,2 – скоріше досить гостра проблема; інформування мешканців села про роботу та рішення районної влади оцінили на 2,3; таку ж оцінку (2,3) отримала проблема вивозу сміття та несанкціонованих смітників; інформування мешканців села про роботу та рішення сільської влади оцінили на 2,5; ставлення районних чиновників до мешканців села – на 2,7; забезпечення вугіллям, дровами для опалення також на 2,7; можливість для дітей скористатися дитячим садочком була оцінена на 3, тобто як проблема середньої гостроти; стан мобільного та стаціонарного телефонного покриття, інтернет-покриття – на 3,4. Ставлення чиновників у селах району до його мешканців також було оцінене на 3,4 бали, як і задоволення культурних потреб (бібліотеки, клуби тощо). Також як проблему середньої гостроти (3,5) було оцінено можливість отримати медичну допомогу у сільських громадах та стан водопостачання (3,9). Скоріше негострою респонденти вважають проблему можливості для дітей дістатися школи (4), взаємовідносин з військовими (4,4), взаємовідносин з вимушеними переселенцями (4,5) та стан газифікації населених пунктів (4,5).
Як бачимо з відповідей, хоча транспортні проблеми та проблеми поганих доріг стоять на першому плані, проблеми комунікацій та взаємодії населення з органами місцевої влади також належать до досить гострих.
Жителі міста Старобільська так оцінили проблеми своєї громади. До найгостріших проблем містяни віднесли стан доріг (1,7) та відсутність міського транспорту (1,9), транспортне сполучення міста з іншими населеними пунктами (2,1). Тобто і тут транспортні проблеми на першому місці. Проблеми комунікації між органами влади та громадою також належать до досить гострих: інформування мешканців міста про роботу та рішення районної влади (2,1) та міської влади (2,2). Скоріше досить гострою проблемою назвали старобільчани задоволення культурних потреб (бібліотеки, кінотеатри тощо) (2,2), ставлення районних чиновників до мешканців міста (2,4) та ставлення міських чиновників до мешканців міста (2,5). До категорії досить гострих за середніми оцінками належать також взаємовідносини з військовими (2,5), стан вулиць, дворових територій, парків та скверів (2,5), вивіз сміття, несанкціоновані смітники (2,6), медичне обслуговування (2,8), взаємовідносини з вимушеними переселенцями (2,8), стан житлово-комунальної сфери (водопостачання, електропостачання) (2,8). Середньої гостроти проблеми містяни визначили в наступних сферах: робота соціальних служб (3), доступність дитячих садочків (3), стан дитячих садочків (3,2) та шкіл (3,4). Старобільчани виявилися більш критичними в оцінках за жителів сіл.
У відповідь на запитання «Як Ви оцінюєте рівень участі громади у прийнятті рішень органами місцевої влади, управлінні власністю громади?» опитані мешканці району дали наступні відповіді: високий рівень – 2,5%, середній рівень – 28,7%, низький рівень – 31,5%, громада зовсім не бере участі в прийнятті таких рішень – 10,8%, важко сказати – 26,4%. Тобто, сумарно 42% характеризують залученість громади у вплив на прийняття рішень місцевою владою – нижче середнього, ще 26,4% – не змогли дати відповідної оцінки, що є симптомом відчуженості між цим рівнем влади та громадою. Це може бути як симптомом закритості влади, так і громадської байдужості у населення району.
Також ми запитали, у які форми впливу на прийняття рішень районною, міською/сільською радою та районною держадміністрацією були залучені опитані чи їх знайомі за останній рік. Варіант «участь у зустрічах з місцевими депутатами/депутатом» обрало 14,1%, «участь у зустрічах з посадовими особами районної держадміністрації» – 6%, «індивідуальні чи колективні звернення до органів влади чи окремих депутатів» – 6,5%, «участь у громадських слуханнях» – 9,8%, «участь у мітингах та масових акціях» – 7,1%, «звернення до місцевої влади через ЗМІ» – 4%; «присутність на засіданнях міської/сільської чи районної ради або райдержадміністрації» – 4,3%, «участь у громадських органах при міській/сільській, районній раді чи райдержадміністрації» – 3,8%. Варіант «ні я, ні моє оточення не брали участі у впливі громади на прийняття рішень міською/сільською радою та районною радою чи держадміністрацією» обрала абсолютна більшість респондентів – 66,2%. Не всі з перелічених форм впливу на місцеву владу є формами колективної дії громади: так звернення до місцевих рад чи депутатів могли стосуватися цілком приватних проблем людини.
На запитання «За останній рік з яких джерел Ви переважно отримували інформацію про діяльність місцевих рад та Старобільської райдержадміністрації?» отримано наступні відповіді (можна було обирати декілька варіантів відповіді):
1. Місцева газета «Вісник Старобільщини» – 33,1%
2. Місцева газета «Телегазета» – 49%
3. Місцеве телебачення – 14,6%
4. Інтернет – 38,5%
5. Від друзів та знайомих – 50,8%
6. На зустрічах з членами органів місцевого самоврядування та чиновниками –8,2%
7. Взагалі не отримували такої інформації –3,8%.
Звертає на себе увагу той факт, що перше місце за поширеністю отримала позиція отримання інформації про діяльність органів місцевого самоврядування від свого оточення, хоча цей канал часто несе викривлену та неповну інформацію. Переважне використання лише цього каналу є симптомом недостатньо розвинених каналів комунікації між громадою та місцевою владою. Отримані відповіді на перше запитанні свідчать про суттєвий запит у громад району на отримання інформації про діяльність місцевих рад та райдержадміністрації, налагодження комунікацій між ними та населенням району.
Наявність соціологічних даних про оцінки населенням проблем, що знаходяться у компетенції виключно місцевої влади, може допомогти активізувати зусилля органів влади на вирішення найбільш гострих з них, встановити зворотній зв’язок з громадою. До проведення дослідження не було даних про ступінь включеності та форми впливу населення району на прийняття органами місцевої влади певних рішень, ефективності різних каналів комунікації між громадою та місцевим рівнем влади. Саме розвиненість форм колективної дії населення в районі, самоорганізації, включеності у суспільно-політичне життя району, розвиненість каналів комунікації дозволяє говорити про перетворення населення на суб’єкт дії – громаду, а отже досягти побудови демократичного та правового суспільства.
Петренко Ольга, соціолог, м.Старобільськ. Спеціально для « ОстроВ».