Геннадій Москаль, який очолював війського-цивільну адміністрацію Луганської області, а зараз призначений головою ОДА в Закарпатті, написав листа жителям Луганщини.
Зізнається, що в луганчанах його" вразили відкритість, щирість і прямолінійність".
"Дорогі луганчани!
Моя друга каденція на посаді керівника області завершена, - пише він. - Я не збирався їхати з Луганщини, навпаки — повертався в Сєвєродонецьк після короткої відпустки, щоб продовжити розпочаті раніше справи: будівництво газопроводу в Трьохізбенку, підготовку до 1 вересня відремонтованих після обстрілів шкіл, відновлення об’єктів соціальної сфери, інфраструктури й багато чого іншого… Тепер із жалем усвідомлюю, що завершити ці роботи доведеться не мені.
Пригадую своє призначення на Луганщину у вересні минулого року, перші поїздки у фронтові села, відчай людей, що жили під постійними обстрілами. Часом бувало дуже складно — так, що емоції зашкалювали і організм не витримував навантажень. Але ми не опускали рук і разом пережили дуже важку зиму — вистояли, незважаючи на ворожі “Гради” й танки.
Представники влади завжди мають бути в гущі подій — там, де найважче. І це дає результат. На моїх очах мінялася психологія людей, котрі відчули, що їх не кинули напризволяще у важку годину. Гарячі суперечки, аж до хрипоти голосу, змінювалися взаєморозумінням і повагою.
Я ніколи не забуду Трьохізбенку, Новотошківку, Катеринівку, Станицю Луганську, Чорнухине, Жолобок... Евакуацію дітей із Троїцького під час боїв на Дебальцівському плацдармі і з Кримського під час жахливих обстрілів 31-го блокпосту. Завжди пам’ятатиму простих селян, котрі пережили справжнє пекло, але залишилися самими собою, навіть стали кращими. І дівчинку років 10-ти, котра, йдучи вранці в школу на проспекті Гвардійському в Сєвєродонецьку, завжди віталася зі мною: “Слава Україні!”
Мені доводилося працювати в різних куточках України, тому скажу, що мене вразило в луганчанах найбільше. Це відкритість, щирість і прямолінійність. Завдяки цим рисам навіть у найскладніших ситуаціях, у найважчі часи мені працювалося легко і приємно. Луганщина назавжди стала часткою мого життя.
Я пишаюся тим, що був разом із вами весь цей непростий час, і де б не працював у майбутньому, вважатиму за честь допомогти вам усім, чим тільки зможу. Щиро бажаю вам оптимізму, впевненості в завтрашньому дні і мирного неба над головою. Хай береже вас Бог!
Ваш Геннадій Москаль".