Економічне співробітництво в Арктиці міцно закріплене в порядку денному майбутньої зустрічі Дональда Трампа з Владіміром Путіним на Алясці, яка відбулася 15 серпня.
Дійсно, арктична угода між США та РФ принесла б величезні прибутки обом сторонам через вражаючі запаси ресурсів у цьому регіоні, писав у колонці для The Spectacor міжнародний юрист Джеймс Тідмарш, повідомляє ZN.
"Арктичні країни, неарктичні держави та корпорації облизуються, радіючи перспективам експлуатації, які включають нафту та газ, рідкісноземельні метали, рибальство, коротші транспортні маршрути та навіть, що дивно, вирощування сільськогосподарських культур. Арктика, схоже, стоїть на порозі надзвичайних та безповоротних змін", — зазначали у журналі Geographical.
Арктика являє собою світове "Ельдорадо" у плані природних ресурсів, пишуть в Atlantic Council.
Так, у регіоні є приблизно 90 мільярдів барелів нафти (16% від загальносвітових запасів), 1669 трильйонів кубічних футів газу (30%), при цьому половину ресурсів контролює Росія. Також в Арктиці знаходиться 44 мільярди барелів рідкого природного газу (38%).
При цьому, за даними Всесвітнього фонду дикої природи, Росія є найбільшим виробником нафти і газу в Арктиці. Вона виробила в регіоні понад 91% усієї нафти і газу в 2022 році. Загалом, 80% газу та 60% нафти, що видобуває РФ, вона видобуває в Арктиці.
Відновлювальні джерела енергії
Арктика також є новим енергетичним рубежем для чистої енергії. У регіоні є досягнення в плані вітрових, сонячних та морських турбін, а також у сфері ефективних акумуляторів. Зі зростанням попиту на енергію в Арктиці можуть розгорнути невеликі модульні реактори, пише доктор Джулія Нешейват, заслужений науковий співробітник Глобального енергетичного центру Atlantic Council.
"Якщо це може працювати в Арктиці, забезпечуючи енергією віддалені громади в суворих умовах, чому б не розширити це на решту світу?", — вказувала вона.
Військове значення
У червні представник ГУР МО Андрій Черняк вказував, що росіяни хочуть закріпити в арктичному регіоні свою військово-технічну та економічну присутність під виглядом "наукової діяльності". Ключовим у цій меті є держпідприємство "Арктичний та антарктичний науково-дослідницький інститут".
Своєю чергою у статті для Atlantic Council юрист-міжнародник та експерт у галузі міжнародного морського права Богдан Устименко писав, що у чинній морській доктрині РФ очевидні арктичні амбіції. Він наголошував, що для Кремля життєво важливими є контроль над Північним морським шляхом, який пролягає через арктичні води вздовж північного узбережжя Росії. Це найкоротший судноплавний шлях між Європою та Тихим океаном.
"З огляду на це, Путін наразі надає пріоритет розширеній та модернізованій військовій присутності в Арктичному регіоні, включаючи посилені військово-морські можливості", — зазначав Устименко.
Він вказував, що Москва розглядає Північний морський шлях як частину національної транспортної інфраструктури та хоче контролювати доступ для суден з інших країн. При цьому деякі з районів, на які зараз претендує Кремль, розташовані далеко за межами територіальних вод Росії.
За його словами, можливості для майбутнього конфлікту зростають з огляду на мілітаризацію Росії вздовж Північного морського шляху та претензії на значну частину арктичної морської зони. Поглиблення партнерства з Китаєм ще посилить геополітичну напруженість, і дві країни визначили Арктику як ключову сферу співпраці, як торговий шлях, що з'єднує Китай з Європою.
"У найближчі роки порти Північного морського шляху можуть стати дедалі важливішими для проєкції військово-морської могутності Китаю та Росії на міжнародній арені, як в Арктичному регіоні, так і за його межами. Це може дозволити обом країнам посилювати свої претензії на арктичні ресурси та переважати інші країни регіону з менш потужними флотами, такими як Канада, Данія та Норвегія", — вказував експерт.
Логістика
Окрім цього, в Арктиці є привабливі перспективи судноплавства: Північний морський шлях може скоротити час доставки між Азією та Європою на 50% порівняно з Суецьким та Панамським каналами. Льоди поступово тануть, через що відкриваються арктичні шляхи і ці розрахунки стають реальнішими — менше спаленого пального, відсутність черг у вузьких протоках та уникнення зон піратства.
"Поєднайте це з американськими нафтовими гігантами та досвідом арктичної логістики — і Трамп отримає угоду, гідну місця у "залі слави" його комерційних трофеїв", — пише Тідмарш.
Мінеральні ресурси
The Washington Post вказував, що Арктика також багата на цінні мінерали та метали, зокрема на літій, нікель та алюміній. Це критичні ресурси для високотехнологічних галузей промисловості, відновлюваної енергетики та оборони. За даними росіян, в Арктиці знаходиться 95% російських запасів платинових металів, 75% нікелю, понад 60% рідкісноземельних елементів та 65% апатитових руд.
У Geographical також писали, що Арктика багата на рідкісноземельні метали (неодим, празеодим, тербій та диспрозій), у постачанні яких Штати наразі критично залежні від Китаю. Вони є ключовими у виробництві електромобілів, лежать в основі технології акумуляторів та вітрових турбін. Серед іншого, в Арктиці у великій кількості присутні свинець, залізо, нікель, цинк, золото, срібло, вугілля, слюда, дорогоцінні камені та будівельні мінерали, такі як пісок, гравій та щебінь. Основними ж регіонами зі значними родовищами корисних копалин є Арктична Росія (1,5–2 трильйони доларів), Кольський півострів (Росія)
Канадський щит (багатий на мідь, золото, свинець, молібден та уран), Гренландія.
Міжнародний проєкт "Університет Арктики" також писав, що Арктичний регіон багатий на мінеральні ресурси: вугілля, залізо, свинець, мідь, нікель, цинк та сульфіди. Окрім цього, там також знаходяться алмази.
Російські комплекси з видобутку кольорових металів у Норильську, Таймирі та Нікелі (Кольський півострів) є найбільшими у світі виробниками нікелю. Окрім цього, у російській Якутії проводиться розвідка золота та алмазів.
Біологічні ресурси
Через зміну клімату арктичні води нагріваються, і такі види риб, як тріска та пікша, мігрують на північ до холодніших вод. Через це вони приваблюють рибальські флоти. Це особливо важливо для Китаю, який, як каже науковий співробітник програми Chatham House з питань Росії та Євразії Матьє Булег, є "ненажерливим споживачем морепродуктів" і стежить за рибою.
Окрім цього, Арктика майже повністю покрита водою, а деякі замерзлі об'єкти є прісноводними. За даними Служби національних парків США, льодовики та айсберги в Арктиці становлять близько 20% запасів прісної води усієї планети, іншими джерелами прісної води є численні арктичні озера та річки.