У Європарламенті 16 січня відбулася бурхлива дискусія щодо військової допомоги Україні

Бурхлива дискусія щодо військової допомоги Україні відбулася у Європарламенті у вівторок, 16 січня, на першій пленарній сесії 2024 року, пише DW

"Захоплюючими та пристрасними" назвала дебати їхня учасниця - голова МЗС Бельгії Хаджа Лабіб, яка головує в Раді ЄС.

Шквал критики обрушився на Європейський Союз з усіх боків - як від депутатів, які з початку повномасштабного вторгнення вимагають прискорити та розширити постачання озброєнь Києву, так і від відомих шанувальників абстрактного дипломатичного та політичного "вирішення конфлікту в Україні".

Багато хто наголошував, що настав поворотний, екзистенційний момент для Європи, прозвучало навіть порівняння з 1938 роком.

"Формула перемоги" для України Прихильники України в Європарламенті навели нову "формулу перемоги": 0,25 відсотка ВВП.

Саме стільки, на їхню думку, країнам достатньо було б виділяти щорічно для поразки Росії у війні.

"Якби євроатлантична спільнота і всі інші держави-однодумці, прихильні до остаточної перемоги України над агресором, виділяли до перемоги у війні лише скромні 0,25% ВВП на підтримку України, це дало б приблизно 120 млрд євро на рік, що більш ніж достатньо для забезпечення відсутності небажаних збоїв у здатності українських військових давати відсіч агресору", - заявив заступник голови делегації Європарламенту у зв'язках із Парламентською асамблеєю НАТО Свен Міксер.

На думку естонця, всі союзники Києва мають взяти на себе у цій сфері тверді зобов'язання, аналогічні двовідсотковому рівню видатків на оборону членів Північноатлантичного альянсу.

Подібної ж точки зору дотримується і парламентський доповідач Росії Андрюс Кубілюс. Його розрахунки показують, що якщо всі країни НАТО та ЄС виділять на військову допомогу Києву щонайменше 0,25 відсотка від свого ВВП, то Україна переможе.

"Об'єднаний Захід у 25 разів сильніший за Росію і має економічну міць, щоб допомогти Україні перемогти у війні. Однак цього не відбувається", - констатував литовський депутат.

Він навів та іншу статистику. 2023 року Росія витратила на війну в Україні понад 100 млрд євро або 6 відсотків ВВП, а Україна, за всієї допомоги Заходу, витратила на свою оборону 80 млрд євро, виділивши 25 відсотків свого ВВП.

Військова допомога ЄС для України склала всього 0,075 відсотка від ВВП, тоді як США, за словами Кубілюса, "впоралися із завданням трохи краще" - 0,1 відсотка.

Розкид країнами Євросоюзу великий. Наприклад, Литва та Естонія підтримали ЗСУ на 1,4 відсотка ВВП, Німеччина збільшила цю статтю видатків до 0,5 відсотка, при цьому Франція витратила на військову допомогу Україні лише 0,02 відсотка ВВП.

Щоб перемогти "терористичну державу Росіяю, обсяг військової підтримки Заходу має значно перевищити зростаючі військові витрати Москви, вважає інший литовський депутат.

"Недостатнє військове постачання може призвести до поразки України і, як наслідок, до руйнування західної системи безпеки, - заявив Пятрас Ауштрявічюс. - Давайте зробимо все можливе, щоб цього не сталося. І зробимо це зараз".

"Мантра" більше не працює Заспокоювати своє сумління, вимовляючи ту саму "мантру" про те, що ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки потрібно, - недостатньо, вторили один одному критично налаштовані європарламентарії.

"Мало просто на словах підтримувати Україну "стільки, скільки потрібно". Ми маємо, нарешті, повернутися до формулювання Маріо Драгі з порятунку євро і підтримати Україну, "чого б це не коштувало", - процитував економіста Міхаель Галер (Michael Gahler). нагадав про кризу євро у 2009-2012 роках, коли Драгі очолював Європейський центробанк.

“Тоді ми не могли дозволити собі втратити євро. Наразі ми не можемо дозволити собі втратити Україну", - наполягає німецький парламентар. Він закликав країни ЄС якнайшвидше розмістити довгострокові замовлення в оборонній промисловості, наростити потужності, найняти персонал і постачати Україні все, що можливо.

"Поговоріть з третіми країнами про відстрочку узгоджених поставок до держав, які не перебувають у стані війни, щоб фактичне виробництво, наприклад, 155-міліметрових снарядів могло бути повністю поставлене в Україну", - зазначив він.

Звернувся Галер і до канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz) із закликом припинити "особисто блокувати постачання ракет Taurus, тоді як більшість депутатів бундестагу та експертів підтримують їх передачу Києву.

У ЄС звучить надто багато обіцянок та порожніх гасел, давно настав час перейти від слів до справи, наполягають європарламентарії.

"Я втомилася весь час слухати про вагомі причини на те, щоб все робити повільніше і менше, ніж треба", - обурилася голова парламентського підкомітету з оборони та безпеки француженка Наталі Луазо. - Поки результат виборів у США не вирішено, не можна втрачати жодної хвилини".

Вона закликала діяти так само швидко і згуртовано, як під час пандемії коронавірусу, оскільки "загроза вже на порозі".

"Кожен патрон, який ми виготовляємо для України, - це безцінна інвестиція у нашу власну безпеку", - резюмувала заступник голови парламентського комітету асоціації "ЄС-Україна" Віола фон Крамон-Таубадель (Viola von Kramon-Taubadel).