"Політична криза". Дострокові парламентські вибори у Німеччині відбудуться 23 лютого 2025 року

Дострокові парламентські вибори у Німеччині відбудуться 23 лютого 2025 року. Про цю дату домовилися лідери фракцій партій, які раніше входили до правлячої коаліції, та головної опозиційної сили - консервативного блоку ХДС/ХСС.

23 лютого - це компроміс між вимогою консерваторів провести вибори якнайшвидше, вже в січні, і колишнім планом соціал-демократа Шольца потягнути час до березня, пише DW.

Увечері у вівторок, 12 листопада, з датою проведення дострокових виборів погодився і федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмайєр (Frank-Walter Steinmeier), якому і належить розпустити чинний склад бундестагу 20 скликання після того, як 16 грудня Олаф Шольц поставить собі на розум голосування та - відповідно до його власного політичного сценарію – такого вотуму не отримає.

Консерватори заявили, що тільки після цього вони будуть готові підтримати деякі з невідкладних урядових законопроектів, які після розпаду "світлофорної коаліції" без голосів опозиції прийняті не можуть.

"Ми не ухвалимо жодного рішення до того, як не буде дано відповідь на питання про довіру", - заявив лідер парламентської опозиції, кандидат ХДС/ХСС у канцлери Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Тобто йдеться про прийняття рішень останніми днями засідань бундестагу напередодні Різдва.

Соціал-демократи хотіли б встигнути провести через бундестаг хоча б три урядові законопроекти - про стабілізацію пенсійної системи, про часткову зміну шкали оподаткування, про підвищення з нового року дитячої допомоги батькам та про дотації на єдиний для всієї Німеччини проїзний на громадський транспорт.

Ще одна вимога канцлера Шольца – наростити допомогу Україні. "Як іде агресивна війна Росії проти України, як і раніше необхідно допомагати Україні, як і раніше, необхідно робити все, щоб запобігти ескалації цього конфлікту", - говорив Шольц з трибуни бундестагу.

Водночас він виступив категорично проти того, щоб збільшувати фінансову допомогу Україні за рахунок скорочення інших статей бюджету – за рахунок економії на інвестиціях в інфраструктуру, на соціальну допомогу, пенсії чи на охорону здоров'я. Його рецепт – підвищення державної заборгованості.

Наполеглива, але безуспішна спроба канцлера добитися від міністра фінансів, ліберала Крістіана Лінднера (Christian Lindner) згоди на відміну закріпленої в конституції так званого "боргового гальма" і стала причиною звільнення глави Мінфіну

"Українці можуть і надалі покладатися на Німеччину, вільні демократи в цьому відношенні ніколи не мешкали, мешкали інші", - заявив Лінднер, маючи на увазі саме канцлера, який часто зволікав з постачанням Києву тих чи інших німецьких озброєнь.- "Україна зараз не просить додаткових грошей, ще три мільярди не приведуть до змін на полі бою, Україна просить насамперед додаткових озброєнь... Німеччина має набратися сил і ухвалити рішення, на користь якого вже давно є більшість у бундестазі - відправити в Україну ракети TAURUS".

Нагадаємо, після розпаду правлячої коаліції уряд Шольца втратив свою колишню парламентську більшість. У бундестазі нова розстановка сил.

Бауман запропонував не чекати на нові вибори, а вже зараз реалізувати проекти, які могли б отримати підтримку більшості депутатів. До них він відніс, зокрема, повернення Німеччини до ядерної енергетики та недопуск до країни через німецькі кордони претендентів притулку до ФРН.