На Тайвані, всупереч бажанню офіційного Китая , у президентських гонках переміг кандидат від правлячої партії Лай Цінде

Кандидат від правлячої партії Лай Цінде переміг у суботу на президентських виборах на Тайвані – цей результат визначить розвиток відносин острова з Китаєм на найближчі чотири роки, пише Euronews.

Офіційний Пекін назвав голосування "вибором між війною та миром".

КНР рішуче виступає проти нинішнього віце-президента Лая, який проміняв білий халат лікаря на костюм політика, дійшовши від пересічного активіста до президента.

На карту на цих виборах були поставлені мир, соціальна стабільність і процвітання на острові, розташованому за 160 кілометрів від узбережжя Китаю, що вважає острів своєю територією, яка в разі потреби має бути відвойована силою. Хоча внутрішні проблеми, такі як млява економіка та дороге житло, також посідали чільне місце в кампанії, заклик Демократичної прогресивної партії Лая до самовизначення, соціальної справедливості та неприйняття загроз Китаю зрештою вийшов на перший план.

Це перший випадок з перших відкритих президентських виборів у 1996 році, коли одна і та ж партія очолює Тайвань протягом трьох поспіль президентських мандатів (по 4 роки).

"Ми показали всьому світу, як сильно ми цінуємо нашу демократію. Це наша непохитна прихильність", - сказав Лай.

Він додав: "Тайвань продовжить йти пліч-о-пліч з демократіями всього світу... Завдяки нашим діям тайванський народ успішно протистояв спробам зовнішніх сил вплинути на ці вибори".

Лай і чинний голова адміністрації Тайваню Цай Інвень відкидають претензії Пекіна на суверенітет над колишньою японською колонією, що відокремилася від материкової частини Китаю внаслідок громадянської війни 1949 року.

Проте вони виступають за переговори з КНР, яка неодноразово відмовлялася від діалогу з "сепаратистами".

Вважається, що Пекін на цих виборах віддавав перевагу Хоу Юї, кандидату від дружньої Китаю Націоналістичної партії, також відомої як Гоміньдан (КМТ).

Він також обіцяв відновити переговори з Китаєм, зміцнюючи при цьому національну оборону – а у разі обрання обіцяв не рухатися у бік об'єднання двох сторін Тайванської протоки.