Euronews: Чи зможе ЄС запровадити свій новий закон про свободу преси?

Нові правила спрямовані на захист редакційної незалежності журналістів та їх джерел, у тому числі від використання шпигунських програм. У Законі про свободу ЗМІ також передбачено заходи, щоб забезпечити незалежність громадських ЗМІ від втручання держави та підвищити прозорість структури власності ЗМІ. 

«Наприкінці минулого десятиліття було вбито двох журналістів-розслідувачів – Ян Куцяк у Словаччині та Дафна Каруана Галичина на Мальті. Це стало тривожним сигналом для Європейського Союзу – що свобода преси під загрозою», – пояснює кореспондент Euronews Шандор Жирош. 

«Це була лише верхівка айсберга, тому що Комісія побачила, що свобода ЗМІ знижується майже у всіх державах-членах – через політичний тиск, через бізнес-інтереси та використання шпигунських програм проти журналістів», – додав Жирош. 

Прийнятий у 2021 році регламент, що повністю набув чинності восьмого серпня, також містить і правила, які захищають від необґрунтованого видалення онлайн-контенту, створеного медіамайданчиками. Це стосується великих платформ, таких як Google та YouTube, а також додатків соціальних мереж. 

Європарламент загалом підтримав закон, ухвалений минулого року, і деякі уряди вже почали ухвалювати свої національні закони. Але нещодавно євродепутати заявили, що деякі країни опираються його впровадженню. 

«У країн-членів було більше року, щоб оновити своє національне законодавство, але більшість так і не зробила цього. Я думаю, час Комісії показати свою рішучість і за необхідності розпочати процес проти головних урядів-порушників. Це питання довіри», – каже Жюлі Майєрчак, голова брюссельського офісу «Репортерів без кордонів». 

Доповідь Європейської комісії про верховенство права за 2025 рік попереджає про «погіршення умов для журналістів у низці країн», «наклепницькі кампанії політиків» та «зростаючі ризики через високий ступінь монополізації ЗМІ». 

«Найсерйозніші порушення були зафіксовані в Польщі та в Угорщині, де опозиційні діячі та журналісти-розслідувачі ставали мішенню шпигунських програм. Їм зламували телефони, і це явно відбувалося з політичних причин. Такі випадки були також у Греції та Іспанії, але там це не мало системного характеру», – каже Шандор Жирош. 

Відповідно до Закону про свободу ЗМІ, шпигунські програми можуть використовуватися проти журналістів лише у разі загрози національній безпеці. 

Згадана вище доповідь висловлює стурбованість безпекою журналістів у Болгарії та Мальті, а також вказує, що політичний тиск, включаючи розміщення державної реклами, – серйозна проблема в Угорщині та Румунії. 

Згідно з документом прозорості у власності ЗМІ насамперед не вистачає у Болгарії, Чехії, Нідерландах, на Кіпрі та в Іспанії; також у ньому відзначаються проблеми із незалежним регулюванням ЗМІ в Угорщині, Греції та Польщі. 

«Репортери без кордонів» попереджають про ризики, пов'язані з зростаючою концентрацією власності ЗМІ в руках кількох великих корпорацій, і вважають, що новий закон містить низку позитивних заходів. 

"Тепер при оцінці таких угод буде враховуватися низка критеріїв, таких як очікуваний вплив на плюралізм, інтереси сторін в інших секторах ЗМІ, економічна життєздатність та зобов'язання сторін щодо редакційної незалежності", - сказала Жюлі Майєрчак.